ТОП-30 найцікавіших подій, які відбулися на Іваничівщині у 2022 році
БУГ нагадує найрезонансніші, найцікавіші й найважливіші події, які відбувалися на Іваничівщині цьогоріч. Більшість з них пов’язані з війною, допомогою нашим бійцям і очікуванням Перемоги. Однак було й чимало хорошого, або того, чим можна пишатися.
За рік на Іваничівщині сталося чимало всього, однак після підлого нападу «братнього народу» на Україну, життя розділилося на «до» і «після». Коли 24-го лютого росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, то надіялася, що Київ впаде за 2-3 дні, а вся Україна – за лічені тижні. Однак, сталося не так, як гадалося, і їхній план провалився. Україна не лише вистояла, а й об’єдналася, як ніколи.
Жителі Іваничівщини теж цього року буквально жили війною: допомагали бійцям, підтримували їх і хвилювались за них. Багато сміливих і відважних чоловіків з регіону, ризикуючи своїми життями, захищають рідну країну від окупантів і виборюють омріяну Перемогу. З кількома Героями в громадах Іваничівщини, на жаль, попрощались навіки.
Давайте разом пригадаємо, як і чим жили на Іваничівщині 2022-го.
Новий рік в Іваничах почався з пожежі
Так, на Новий рік в Іваничах горів житловий будинок. Тоді 1-го січня начальник 18-ї Державної пожежно-рятувальної частини смт Іваничі ГУ ДСНС у Волинській області майор служби цивільного захисту Олександр Хом’як, перебуваючи поза чергуванням, урятував п’ятьох молодих людей та дорослого чоловіка під час пожежі.
На початку року на Іваничівщині безвісти зникли двоє чоловіків, їх шукали кілька місяців
У Павлівській громаді з початку січня місцеві мешканці разом з поліцією та рятувальниками розшукували Володимира Ткачука, жителя села Грушів, який зник безвісти. 5-го січня о 09:30 71-річний чоловік пішов з дому та не повернувся. Його шукали у лісах, полях, на берегах, в закинутих будинках. 26-го січня було організовано повторні пошуки із залученням військових загонів. На пошуки чоловіка залучено особовий склад ГУНП у Волинській області, місцева поліція, бійці Національної гвардії України, рятувальники та небайдужі мешканці. 8-го серпня останки чоловіка знайшли в хащах у селі Грушів в лісопосадці неподалік кладовища. Його впізнали за одягом.
Також у січні зник 61-річний мешканець селища Іваничі Олександр Ковальчук. 18-го січня чоловік виїхав з селища Іваничі і після цього його ніхто не бачив. 29-го січня працівники поліції знайшли авто безвісти зниклого у Сокальському районі. В автівці були усі документи чоловіка. Його самого продовжили шукати. Однак 22-го травня чоловіка знайшли мертвим. Його тіло виявили у річці Західний Буг неподалік від його автомобіля.
В Іваничівській громаді утворили опорну школу
В Іваничівській громаді впродовж місяця обирали опорний навчальний заклад. Весь січень тривав процес подачі заяв від шкіл-претендентів. Однак, як з’ясував БУГ, на конкурс подав заявку лише Іваничівський ліцей №1, адже інші школи громади, нібито не підпали під вимоги законодавства й “дуже жорсткі критерії відбору і формування опорного закладу”. Врешті, як і очікувалося, опорним закладом став Іваничівський ліцей №1.
Неподалік Нововолинська та у Литовезькій громаді знову активізувалося питання будівництва цементного заводу
Історія намагань Сонарсену побудувати цементний/нецементний завод неподалік Нововолинська та у Литовезькій громаді тягнеться вже роками і пронизана брехнею, маніпуляціями, бажанням Віктора Сесюка все ж отримати бажане та прагненнями активістів йому цього не давати через великий перелік причин. БУГ в одній статті систематизував і пригадав усю хронологію подій: з чого все почалося, як затихало і знову активізовувалось. Завдяки такому довгому проміжку часу, аналізуючи події, можна спіймати декого на брехні та маніпуляціях.
Атовцю з Іванич вруге виділили землю, про одну він не знав
Наприкінці січня до БУГу звернувся учасник антитерористичної операції Віталій Пасічник. Чоловік розповів, що у 2021 році звернувся в селищну раду для виділення йому земельної ділянки. Проте згодом виявилось, що на нього вже у 2015 році оформили землю, про яку він не знав, як стверджує, документів не підписував.
25-го січня справу атовця розглянула земельна комісія, під час якої працівники селищної ради визнали, що недодивились, коли вдруге виділяли земельну ділянку атовцю. Мовляв, не мали доступу до земельного реєстру. Тоді це питання відклали до з’ясування усіх обставин. Одразу після того, як Віталій Пасічник написав заяву у прокуратуру та ДБР голова селищної ради Лідія Томашевська пішла у відпустку. Відразу на 42 дні. Цілком ймовірно, що голова селищної ради намагалася уникнути відповідальності за скоєне, або ж обдумувала, як вийти “сухою із води”. Через три тижні після виходу матеріалу БУГу про повторне і незаконе виділення земельної ділянки атовцю Лідія Томашевська вирішила все ж-таки прокоментувати його. Вона зазначила, що усі крапки над «і» в цій справі мають розставити правоохоронні органи.
Юристка Іваничівської селищної ради намагалася звинуватити обранця громади в хуліганстві
В Іваничах судилися юристка селищної ради Людмила Іванчук та місцевий депутат Руслан Мартинюк. Жінка звинуватила обранця громади у хуліганстві. Мовляв, той її образив і штовхнув. Депутат свою вину не визнав. 10-го січня справу розглянув Іваничівський районний суд. Суддя заслухала свідчення позивача і відповідача, а також свідків по справі. І в результаті вирішила провадження по справі закрити, оскільки, в діях депутата відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
Війна з росією змінила життя мешканців Іваничівської громади
24-го лютого життя усіх українців змінилося назавжди. Повномасштабне вторгнення росії зруйнувало долі мільйонів українців, тисячі людей змушені були змінити свої плани й кардинально поміняти свої житття. Не стали вийнятком й Іваничі. У перші дні війни в людей була паніка. Вони спустошували полиці магазинів, скуповуючи все підряд, біля аптек і банкоматів були чималі черги. Мешканці громади по кілька годин простоювали в них за найнеобхіднішим.
Проте за кілька днів жителі трішки заспокоїлися, “взяли себе у руки” і життя в громаді потроху нормалізувалося. Іваничівці не стоять осторонь війни в країні: десятки з них захищають рідну країну від окупантів, інші згуртувались і почали допомагати військовим на передовій. Багато жителів громади, злякавшись за свої життя, виїхали за кордон. Прийняла Іваничівщина і кілька десятків переселенців. В громаді створили територіальну оборону, яка в разі наступу окупантів допомагатиме захищати селище. Про небезпеку жителів сповіщає сирена.
Жителі Іваничівщини об’єдналися і допомагали військовим, переселенцям та жителям окупованих регіонів країни
З перших днів війни сотні жителів Іваничівщини об’єдналися і почали допомагати усім потребуючим. Десятки іваничівців плели маскувальні сітки, шили баклави, плели теплі носки й тактильні рукавиці, купували за власні кошти захисне спорядження, продукти, військову техніку, одяг і взуття та інші найнеобхідніші речі, а волонтери, ризикуючи своїми життями, возили їх бійцям на передову, а також жителям тих міст і сіл, які опинилися в зоні бойових дій. Майже щодня автівки із допомогою курсували туди, де тривали запеклі бої.
Так, 18-річна волонтерка Юлія Кукоба з села Заболотці Литовезької ТГ створювала патріотичні аватарки в соцмережі, а всі виручені кошти відправила на допомогу ЗСУ. За три дні дівчині вдалось створити 302 жовто-блакитні аватарки, за які отримала 22 тисячі гривень.
На початку березня відправили допомогу жителям Миколаєва, яку зібрали за два дні. До хорошої справи приєдналися жителі усіх сіл Іваничівської, Павлівської та Поромівської громад. Передали понад 7 тон продуктів харчування, а також маскувальні сітки й балаклави, які іваничівці роблять своїми руками.
У квітні небайдужі активісти об’єдналися заради допомоги переселенцям і військовим і відкрили в Іваничах пункт збору та видачі гуманітарної допомоги. Він працює відразу у двох напрямках: збирає і відправляє допомогу військовим та переселенцям, які переїхали в Іваничівську громаду з тих регіонів, що опинилися на лінії фронту. Допомогу приносять небайдужі іваничівці та жителі сусідніх громад. Також сюди надходять вантажі з Америки, Голландії, Польщі, Німеччини, Італії та інших країн. Автівки, вщент забиті гумдопомогою, майже щотижня відправляють на Миколаїв, Чернігів, Харків та інші населені пункти Сходу, Півдня та Півночі нашої країни.
Долучились до збору допопомоги і місцеві храми. Так, пункт прийому відкрили в Церкві Святого Пантелеймона ПЦУ. Чимало вірян зносили сюди продукти харчування, теплі речі, засоби гігієни, медикаменти, здавали гроші. І звідси регулярно возили допомогу бійцям.
Не забули жителі Іваничівщини про бійців і напередодні Великодня. 550 великодніх смаколиків для військових передали з Іванич на Харківщину. Місцеві мешканці зорганізувалися і власноруч напекли паски за два дні. Також на Миколаївщину передали понад 70 пасочок, які пекли господині села Заболотці Литовезької ТГ.
Регулярно допомагали бійцям і мешканці Павлівської громади. Так, у квітні вони зібрали 175 тисяч гривень на потреби ЗСУ і за ці кошти придбади автомобіль – 92 тисяч гривень та два тепловізори – 83 тисяч гривень, які передали для військовослужбовців з Павлівської громади.
Долучалися до збору коштів, харчів та необхідних речей для воїнів-захисників і мешканці Литовезької громади. Вони регулярно збирали кошти і купували багато корисних та потрібних речей для воїнів, а саме: 2 генератори, надувний човен, туристичний газовий примус, бензопилу, газові балончики, лопати, сокири, відра, цвяхи та ін. Місцеві господині готували смачненьке, пекли домашній хліб та печиво. Також небайдужі жителі громади ділилися продуктами харчування, приносили засоби гігієни, взуття та одяг.
Також мешканці Литовезької громади придбали для Захисників чотири автівки, які доставили на передову. Кожен автомобіль волонтери завантажили необхідними для бійців речами.
Допомагали бійцям не лише дорослі. Зокрема, одинадцятикласники Заболотцівського ліцею, замість святкування випускного, закупили та передали необхідні медикаменти для захисників.
Сім’я Лариси та Володимира Свистунів, які проживають в селі Заболотці Литовезької громади пожертвували на ЗСУ автомобіль. Така ідея в них з’явилася після того, як місцеві активісти почали збирати на фронт харчі. На сімейній раді вирішили, що цього замало. Старенький УАЗик, попри свій вік, на ходу та має хорошу прохідність.
Іваничівські волонтерки передали бійцям на передову дві автівки, які придбали завдяки небайдужим людям. Наразі автомобілі вже на передовій і ними користуються бійці підрозділу 14 окремої механізованої бригади, у якому воюють і захисники з Іваничівщини. Кошти на один з автомобілів, який вартує 1,5 тисячі доларів, зібрала місцева волонтерка Олександра Шептор та її команда. Ще на один, вартістю 4,5 тисячі доларів, – депутатка селищної ради Катерина Бонюк.
Жителька Іванич 74-річна Ольга Кідиба уже 8 років в’яже шкарпетки для військовослужбовців. За цей час передала на передову понад півтори тисячі пар. А ще декілька сотень спеціальних в’язаних рукавиць для снайперів. Цієї осені Ольга Дмитрівна зібрала чергову посилку для бійців. Цього разу вона передала 80 пар шкарпеток, які старанно і з любов’ю зв’язала своїми руками.
Допомагають бійцям і діти, адже вважають, що наша Перемога – спільна справа всіх. Відтак, юні мешканці сіл Старий Порицьк та Павлівка Станіслав Мельничук, Ілля Мельничук, Андрій Жардан, Сергій Шпак зібрали 516 гривень і віддали на потреби військовослужбовців.
Не змогли стояти осторонь страшних подій в України і сестрички 8-річна Валентинка і 6-річна Злата Рода із села Самоволя Павлівської громади. Спочатку не байдужі дівчатка спродали весь домашній виноград та майже усі помідори з маминої грядки. Однак цього їм виявилось замало. Тоді маленькі волонтерки організували збір грошей для військових. Вони ходили від будинку до будинку, по кафе і закладах торгівлі, співаючи патріотичних пісень. А зібрані кошти віддавали на потреби бійців. Дівчатка побували в Іваничах, Павлівці та селах своєї громади. “Наспівати” дівчатка вдалось 17,5 тисяч гривень, які спрямували на потреби бійців.
Кошти для ЗСУ збирали і на благодійних змаганнях
Для допомоги бійцям на Іваничівщині неодноразово організовували благодійні змагання, на яких збирали кошти. Так, 29-го травня в зоні відпочинку «Долинка-Іваничі» пройшов благодійний турнір з волейболу на підтримку ЗСУ. Під час гри вдалось зібрати 4 тисячі 550 гривень.
26-го червня тут відбувся ще один благодійний турнір з волейболу на підтримку ЗСУ. Цього разу вдалось зібрати 7 тисяч 700 гривень.
10-го липня у рамках благодійного турніру з пляжного волейболу на підтримку ЗСУ, що відбувся у селі Литовеж однойменної громади, вдалося зібрати 9 тисяч 340 гривень.
24-го серпня у День Незалежності України в Іваничах відбувся благодійний футбольний турнір на підтримку ЗСУ. Під час змагань зібрали 3250 гривень. Їх спрямували на потреби місцевих воїнів, які захищають кордони нашої держави на Сході.
Аби зібрати кошти для ЗСУ, на Іваничівщині провели кілька благодійних ярмарків
12-го червня, у День Святої Трійці в центрі Іванич відбувся благодійний ярмарок «Разом до перемоги». Його провели місцеві волонтери, незважаючи на заборону очільниці громади. Завдяки підтримці і небайдужості жителів селища, на допомогу ЗСУ вдалося зібрати понад 57 тисяч гривень.
19-го червня в Павлівці відбувся благодійний марафон «Разом до перемоги». Під час заходу провели патріотичний концерт, ярмарок, змагання та розваги з аніматором для дітей. Завдяки небайдужості відвідувачів, на допомогу ЗСУ вдалося зібрати 39 тисяч 332 гривні. Частину цих коштів віддали луцьким волонтерам на придбання автівки військовим. А ще частину грошей спрямували на покупку тепловізора.
7-го липня, на Івана Купала, у санаторії «Шахтар», що в Павлівці, відбувся другий благодійний марафон «Разом до перемоги». “Родзинкою” марафону став виступ спеціально запрошеного гостя – Заслуженого артиста України Сергія Скулинця. На заході, який організували місцеві волонтери, вдалося зібрати понад 13 тисяч гривень.
Благодійна ярмарка відбулась і в селі Мовники Литовезької громади 7-го липня. Захід розпочався з дефіле вишиванок, а продовжився спортивними змаганнями серед дітей та майстер класами. Виручені кошти в сумі 5500 гривень передали на потреби ЗСУ.
7-го серпня в центрі Іванич відбувся другий благодійний марафон «Разом до перемоги». Захід об’єднав у собі патріотичний концерт та ярмарку. На допомогу ЗСУ вдалося зібрати майже 33,5 тисячі гривень.
Цього ж дня у селі Литовеж однойменної громади відбувся благодійний захід «Наближаємо перемогу разом». Протягом дня на потреби ЗСУ жителі та гості громади зібрали понад 30 000 гривень.
19-го та 21-го серпня у селах Біличі та Заболотці Литовезької громади відбулися благодійні заходи, під час яких зібрали 60 870 тисяч гривень на потреби ЗСУ. Тоді в Заболотцях провели турніри з волейболу й тенісу, благодійний ярмарок, де місцеві господарі та господині продавали різні смаколики, та концерт місцевих аматорів сцени. А в Біличах організували благодійний захід «З Україною в серці».
Для допомоги бійцям волонтерки в Іваничах організували виробництво сухих супів і борщів
З квітня і до тепер в Іваничах працює імпровізований сушильно-пакувальний цех з виробництва сухих супів і борщів, які регулярно, кілька разів на тиждень, передають бійцям на передову. Займаються цим близько десяти місцевих волонтерок. Небайдужі умільці лише за кілька днів налагодили виробництво сухої борщової заправки. Потім, аби урізноманітнити “меню” бійців, дівчата почали готувати ще дві сухі страви – гороховий та вермішелевий супи, рецепти яких розробляли самостійно. Тому ці страви є унікальними, адже таких не заготовляють більше ніде в Україні.
За 9 місяців роботи волонтерки передали на передову біля 70 тисяч порцій «Козацького» борщу, горохового супу «Газова атака» та супу із макаронами «Домашні традиції». Зокрема, ними смакували військові в Харкові, Миколаєві, Кременчуку, Донецьку, Ізюмі, Чернігові, Сєвєродонецьку, Бахмуті, Запоріжжі та інших містах і селах.
Олександра Шептор з Іванич заради допомоги військовим призупинила бізнес і закинула домашні справи
Олександра Шептор поставила на паузу свій бізнес, закинула майже всі домашні справи і з головою поринула у волонтерство. Вона не лише згуртувала команду однодумців, з якими разом виготовляє для бійців сухі борщі та супи, а й організувала два благодійних ярмарки в Іваничах, завдяки підтримці небайдужих українців придбала для військових 14 ОМБр дрон і два автомобілі, а також регулярно збирала кошти на дощовики та термобілизну.
Волонтерка з Павлівської громади Тетяна Грицюк з перших днів повномасштабної війни збирає кошти бійцям
Жителька села Жашковичі Павлівської громади Тетяна Грицюк з перших днів війни максимально допомагає ЗСУ. Вона купувала й передавала цигарки та речі першої необхідності, продавала саджанці хризантем зі своєї грядки, і вторговані кошти спрямовувала для потреб бійців, а потім почала організовувати благодійні марафони. Два з них відбулись на Павлівці, один в Іваничах, потім були Локачі, Горохів та інші населені пункти.
Окрім цього Таня постійно збирає кошти бійцям, і регулярно відправляє допомогу з усім необхідним на передову. Зокрема, у жовтні вона об’єдналася з волонтеркою з Іванич Олександрою Шептор і разом зібрали й передали допомогу постраждалим жителям міста Ізюм Харківської області, яке визволили з-під окупації рашистів, та військовим, які там знаходилися. Також Тетяна Грицюк запровадила постійний онлайн-марафон «Разом до перемоги», під час якого закликає усіх не байдужих відмовитись від покупки кави, а ці кошти відправити на допомогу ЗСУ. А ще Таня організувала благодійний марафон «Здійсни мрію дитини» для діток Небесного Легіону, присвячену Дню Святого Миколая.
Іваничівська депутатка Катерина Бонюк зібрала кошти й придбала для бійців дрон, дві автівки й три автомобілі відремонтувала
Депутатка Іваничівської селищної ради Катерина Бонюк займається активною волонтерською діяльністю. 16-го серпня. вона оголосила про збір коштів на автомобіль. Чимало людей відгукнулося й не лише з України, а й з-за кордону. І таким чином вже 3-го вересня пікап для наших захисників – автомобіль Mitsubishi L 200 вдалося придбати. Автівку підремонтували, а потім майстри з Локач безкоштовно її пофарбували у відповідний колір. Пікап працює на передовій Харківщини. Возить бійців, зброю і набої для боротьби та звільнення українських земель від ворога. До слова, Катя самостійно доставила автівку на передову. А окрім неї, ще багато корисних речей: дощовики, чоботи, пледи, плівку, медикаменти, їжу та цигарки.
Необхідні бійцям речі і продукти волонтерка збирає, купує і відправляє регулярно. Також разом з іншими місцевими волонтерами Катя встановила своєрідний рекорд. Вони зібрали кошти, знайшли, купили і завезли бійцям на передову дрон. І це все встигли зробити за три дні. А у листопаді Катерина Бонюк за кілька днів зібрала кошти на ремонт трьох автівок бійцям 14 ОМБр імені князя Романа Великого. Ці автівки добряче постраждали під час бойових дій з рашистами. Ремонт Пікапа Mitsubishi L200 і двох Volkswagen T4 обійшовся у 128 тисяч гривень.
Через напад росії на Іваничівщині активізувався перехід храмів московського патріархату до ПЦУ
Збройний напад росії на Україну 24-го лютого став своєрідною точкою незвороту для викорінення всього російського із нашої держави. Не проходить осторонь це й Українських православних церков, які за документами підпорядковуються московському патріархату. Як відомо, московський патріарх Кирил почав підтримувати війну росії проти України та називати її священною, а українська православна церква московського патріархату молиться за нього. Відтак чимало українців не захотіли мати з ними нічого спільного. Тому перехід з московського патріархату в Православну Церкву України на Іваничівщині знову активізувався.
У квітні до ПЦУ перейшов Свято-Покровський храм села Орищі Іваничівського благочиння. Прийняли рішення про перехід з московського патріархату в Православну церкву України і парафіяни Свято-Покровського храму села Риковичі Іваничівського благочиння.
Після Великодня рішення про перехід до ПЦУ Волинської єпархії ПЦУ прийняла релігійна громада храму Свято архистратига Михаїла села Павлівка. На збори прийшло і зареєструвались 150 осіб. В результаті, після обговорень усі присутні проголосували за перехід до ПЦУ і 11-го травня зареєструвались у Волинській єпархії. Проте священник Ігор Барановський за громадою не пішов і не віддав людям ключі від храму. Під наглядом поліції довелося зрізати замки. Однак ввечері 14-го травня у церкві провели перший молебень українською мовою.
Тривалим і не менш скандальним був перехід до ПЦУ і церкви Різдва Пресвятої Богородиці, що у селі Бортнів Поромівської громади. 22-го травня відбулися збори релігійної громади, яка більшістю (66 із 66 зареєстрованих) голосів вирішила перейти до ПЦУ, отець Петро Кубінський, настоятель даного храму, заявив, що підтримує волевиявлення парафіян. Це зафіксовано також і на відео БУГу. Однак пізніше священник бортнівського храму Поромівської громади передумав переходити в ПЦУ. Але все ж справедливість перемогла і у жовтні в церкві відбулось перше богослужіння українською мовою.
Намагалися перевести до ПЦУ й Іваничівський Пантелеймонівський храму УПЦ московського патріархату. 2-го травня провели збори, але так і не прийняли рішення про зміну приналежності на ПЦУ. Голосування було таємним і участь у ньому взяли виключно прихожани цієї церкви. Однак, рішення тоді прийняли не остаточно. У неділю 29-го травня мали відбутися чергові збори і повторне голосування. Однак, заплановані збори так і не відбулися. Церква з самого ранку була закрита, а на воротах висіли замки. Храм так і залишився у підпорядкувані московського патріархату.
На Іваничівщині провели в останню путь Героїв, які загинули, захищаючи рідну країну від окупантів
На жаль, рік, що минає приніс на Іваничівщину чимало непоправних втрат. На війні з росією загинули молоді, сміливі й відважні чоловіки. Усіх їх з сумом, сльозами та з усіма військовими почестями зустрічали та проводили в останню путь сотні людей.
2-го квітня у селі Заставне Литовезької громади попрощалися із загиблим 28-річним захисником України Модіним Ігорем Васильовичем. У нього залишилась дружина та 4-річна донечка. Ігор пішов захищати нашу країну усвідомлено в числі перших, адже мав бойовий досвід – пройшов пекло війни у 2014-2015 роках. Воїн загинув від важких поранень.
26-го травня в селі Топилище Павлівської громади попрощались із загиблим на сході 58-річним Валерієм Дяковим. У Героя залишилась дружина, дві доньки та п’ятеро онуків.
27-го травня Павлівська громада попрощалась із загиблим Захисником Тарасом Піварчуком – вірним товаришем, добропорядним сім’янином, турботливим батьком 4 діток та очільником ГО “Варта порядку Павлівщини”.
19-го травня Іваничівська громада зі смутком та болем в серцях провела в останню дорогу загиблого Героя Віталія Дідика. 27-річний житель села Мишів загинув в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання.
У селі Радовичі Павлівської громади 24-го червня провели в останню путь старшого солдата Володимира Коляно. 26-річний військовий, який був командиром радіовідділення взводу зв’язку другого механізованого батальйону, загинув 19-го червня в місті Лисичанськ Луганської області. В Героя залишилася дружина та діти.
7-го липня у Бужанці Поромівської ТГ провели в останню земну дорогу Сина України – Петра Висоцького. Боєць загинув 2-го липня від ворожого обстрілу на Донеччині.
13-го вересня жителі Іваничівської громади попрощались з Героєм Андрієм Шимонюком, який загинув в результаті ворожого обстрілу від рук російського окупанта. Житель Іванич Андрій Шимонюк загинув 6-го вересня в результаті ворожого обстрілу від рук рашистів. На війну він пішов добровольцем.
21-го вересня жителі села Древині Іваничівської громади попрощалась з Героєм Вадимом Куницьким, який загинув під час виконання бойового завдання в результаті артилерійського та мінометного обстрілу з боку рашистів. 30-річний військовий загинув 14-го вересня. Вадим працював вчителем інформатики у спеціалізованій школі № 254 Святошинського району Києва. Був призваний на військову службу під час мобілізації у липні 2022 року. І вже через два місяці загинув. У загиблого Героя залишились батьки, брати, дружина та 5-річна донечка.
27-го жовтня жителі Іваничівської громади зі скорботою в серцях провели в останню путь військового Івана Павлишина, який загинув під час мінометно-артилерійського обстрілу від рук російського окупанта на Донеччині. Герой був призваний на військову службу під час мобілізації у березні 2022 року, перебував у місцях, де велися запеклі бої, стояв на захисті своєї країни. 29-го квітня 2022 року наш Герой віддав життя за Україну, за її незалежність та територіальну цілісність.
18-го листопада під час виконання бойового завдання щодо захисту незалежності України загинув мешканець села Переславичі Павлівської громади Валерій Ющик. Героя 1982 року народження не стало в результаті ворожого артилерійського обстрілу.
24-го грудня в селі Мишів Іваничівської громади схилили голови у скорботі та провели в останню путь Захисника України, загиблого Героя Дмитра Катана, який загинув в результаті ворожого обстрілу від рук російського окупанта. 29-річний Дмитро загинув 18-го грудня на Донеччині.
28-го грудня у Павлівській громаді в селі Трубки провели в останню дорогу 26-річного загиблого Героя Віктора Володимировича Шульгана. Молодший сержант загинув 24-го грудня в наслідок військових дій від вибухів та осколків в районі населеного пункту Торське Краматорського району Донецької області.
В Іваничівській громаді перейменували вулиці
Депутати Іваничівської селищної ради на пленарному засіданні 30-го вересня перейменували 10 вулиць у населених пунктах громади. Відтак більшістю голосів вулиця Мічуріна стала Вишневою, Єрьоміна – Шкільною, Гагаріна – Романа Шухевича, Тарасова – Героїв УПА, Колгоспна – Вільної України, вулиця Першотравнева в селі Менчичі – Травневою, а вулиця Федотова в селі Мишів – Миру. Вулиці 8 Березня в Іваничах та Мишеві вирішили не перейменовувати. Зміну назви ще однієї вулиці в Іваничах – Першотравневої депутати не підтримали. Тут хотіли залишити стару комуністичну назву, однак забракло голосів.
В Іваничах випускники на шкільному подвір’ї намалювали патріотичну картину, а дирекція ліцею звеліла її знищити
В Іваничах одинадцятикласники ліцею №1 на прощання зі школою намалювали сучасний патріотичний малюнок про рускій корабель. Однак він чимось не сподобався дирекції ліцею і через кілька днів, за її вказівкою, його зафарбували. Мешканці селища були обурені таким вчинком.
Однак через кілька днів випускники відновили картину, яка стала квадратом Малевича, на стенді. Зробили це спеціально для ярмарку, який організовували в Іваничах. Потім вона брала участь у благодійному марафоні в Павлівці. На заходах присутні залюбки фотографувалися біля картини з рускім кораблем і кидали кошти в скриньку, яка стояла поблизу. Таким чином вдалося зібрати кілька тисяч гривень.
Пізніше випускники організували благодійну лотерею, під час якої зібрали для ЗСУ більше 7 тисяч гривень. Не байдужі випускниці Ірина Вовчук, Діана Шкарадюк, Анастасія Бучко та Анна Гура намалювали ще одну картину – ідентичну тій, яка брала участь у благодійних заходах, і розіграли її.
Комуністичний острів в Іваничах: селище лишилися окремою республікою в питаннях дерадянізації
Через російську агресію в Україні активізувалися процеси дерусифікації: демонтують танки, пам’ятники російським письменникам та радянські серпи з молотами. Але чомусь лишається осторонь від усіх процесів Іваничівщина. В Іваничах досі стоїть танк, який нагадує про «освободітєлєй», «руській мір» і про «братні народи», які пішли війною на українські землі.
Журналісти БУГу з’ясували, що танк в Іваничах стоїть даремно, адже не має до селища ніякого відношення. Свого часу тут хотіли поставити літак, який, за байкою радянських пропагандистів, нібито героїчно розбився біля Іванич, однак ця ідея виявилася дороговартісною. Тож привезли і встановили списаний з військової частини Володимира танк.
Окрім цього в селищі є й «вічний вогонь», пам’ятник радянському солдату, дві великі стели з іменами загиблих енкаведистів і солдат радянської армії. Найцікавіше те, що ніяких кардинальних змін на острові радянізму та русифікації навіть і не думають робити. Адже голова громади Лідія Томашевська зазначила, що це “не на часі”.
Відтак і лишається височіти над Іваничами радянська машина для вбивства. Єдине зрушення – танк таки «декомунізували», але зробили це оригінально: замість того, щоб виправити дату, замінивши «1941» на «1939», її просто заклеїли чимось сірим, чи то скотчем, чи то клейонкою.
Впродовж року очільниця Іваничівської громади Лідія Томашевська прославилась скандальною діяльністю і конфліктами з волонтерами
Лідія Томашевська весь рік систематично вставляла палиці в колеса місцевим волонтерам й оберігала пам’ятники тоталітарних символів. Все почалося з того, що вона відмовилась надати приміщення місцевим волонтеркам під заготівлю сухих супів бійцям на передову, та, нібито, наказала замалювати патріотичний малюнок випускників на подвір’ї ліцею №1, потім заборонила благодійний ярмарок на допомогу ЗСУ. Опісля Томашевська невідомо де два місяці тримала овочі, які жителі позносили для бійців на фронт. І лише, коли вони почали гнити, віддала волонтерам.
Окрім цього, очільниця громади наполегливо наполягала на збереженні пам’ятників тоталітарних символів совєтщини в селищі, коли з пропагандою “общого прошлого” нелюди вбивають українських громадян. А також Томашевська навмисне заважала роботі ТОВ «Аванті-Девелопмент», яке опалює бюджетні установи та організації громади, використовуючи альтернативні джерела енергії.
Обурив місцевих активістів і несправедливий, на їх погляд, розподіл коштів бюджету громади. Адже на укриття в селищній раді депутати за вказівкою Томашевської виділили майже 400 тисяч, а на допомогу бійцям та їх сім’ям лише 50 тисяч.
До речі, після цього очільницю селищної ради «підловили» на брехні. Виправдовуючись після цього перерозподілу коштів місцевого бюджету, Лідія Томашевська запевнила, що ремонтувати укриття в сільраді змушені були через позов прокуратури. Однак, з’ясувалося, що він стосується зовсім іншого бомбосховища – на Грушевського 6, де нині приміщення Просвіти.
Врешті активістам набридло і вони почали Томашевською “воювати”. Так, їм вдалося вияснити, що вона намагається всидіти на трьох стільцях одночасно. Окрім поста очільниці селищної ради, Томашевська ще й працює в місцевій лікарні, де обіймає дві посади: лiкаря-методиста та лiкаря-епiдемiолога. Дівчат це обурило. Вони вважали несправедливим те, що під час воєнного стану, коли багато людей лишилися без роботи, ще багатьом зменшили зарплату, Томашевська отримує три хороших зарплати, навіть не ходячи на роботу.
Терпець обірвався і в місцевого депутата, вчителя ліцею №2, а нині – військового, який добровольцем пішов захищати рідну країну від рашистів Романа Чипинюка. Під час розмови з журналістами БУГу він зазначив, що йому соромно за рідну громаду і вчинки її очільниці за якої Іваничі перетворюються на острів радянізму та русифікації. На думку Романа, в громаді не місце радянській символіці, російській церкви та владі, яка наполягає на збереженні пам’ятників тоталітаризму.
Вже, перебуваючи на фронті, Роман зробив проєкт рішення про зняття премії з селищної голови за високі досягнення у праці. Його написав просто від руки, сидячи в окопі на холодній землі, покритій снігом. Він вважає, що ніяких особливих досягнень, за які можна отримувати премію, в роботі Томашевської немає. На його думку, краще ці кошти спрямувати на потреби бійців, або ж на розвиток рідної громади. Пропозицію винесли на чергове пленарне засідання, яке відбулося 22-го грудня. Однак, депутати її відхилили.
До слова, очільниця Іваничівської громади щомісячно отримує орієнтовно 24 тисячі гривні. З них майже 8 тисяч гривень – надбавка за високі досягнення в роботі.
В Іваничах батьки обурювались станом укриття ліцею №1
Кілька місяців батьки іваничівських школярів були не задоволені якістю укриття в ліцеї №1. Вони обурювалися, що там холодно, сиро, незручно і нема ніяких необхідних умов для тривалого перебування, зокрема, туалетів і місць для сидіння.
Після звільнення селища Харківської області від окупантів військовий з Іванич встановив українського прапора на місцевій вежі
Завдяки 14-й окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого український прапор повернувся в смт Чкаловське Харківської області. На відео – військовий з Іванич.
Житель Іваничівської громади «вишив» свій будинок з пластикових кришок
Мешканець села Древині Микола Левчук Іваничівської громади «прикрасив» свій будинок вишиванкою. Узори чоловік виклав із кришок від пластикових пляшок. Окрім часу й зусиль, на мозаїку пішло близько 20 тисяч кришечок, які збирав 16 років. Самі узори наносити на будинок почав минулого року, а закінчив цьогоріч навесні. Ще одна «родзинка» Миколи – до хати веде доріжка-вишиванка, яку він також виклав з кришок. А також в узори із вшиванки “одягнена” і літня кухня. До слова, завдяки БУГу цей будинок став відомий по всій Україні, його контакти запитували провідні медія Волині та України.
Авто власника Павлівського пивзаводу засвітилося в аварії на швидкісних перегонах у Луцьку
Швидкісні перегони у Луцьку, які тривали весь день 8-го серпня, закінчилися ДТП. На щастя, у ньому ніхто не постраждав. Один з автомобілів – білий Мерседес, що їздив протягом цілого дня по Луцьку наввипередки з Фольксвагеном, який в результаті на швидкості врізався у паркан, зареєстрований на власника Павлівського пивзаводу Юрія Пікуту.
Мешканка Іваничівської громади вирила ставок на земельній ділянці чоловіка
Жителька села Соснина Іваничівської ТГ вирила штучну водойму на городі свого чоловіка. Однак цільовим призначенням цієї земельної ділянки є ведення особистого селянського господарства. А внаслідок самовільного будівництва ставка було знято родючий шар ґрунту (гумусу) і частина землі була виведена із сільськогосподарського обороту. У результаті жінку оштрафували на 17 тисяч гривень.
Йшли полями до Польщі: у Поромівській громаді прикордонники затримали двох порушників
У Поромівській громаді 26-го та 27-го листопада затримали двох чоловіків, які мали намір незаконно перетнути українсько-польський кордон. Під час патрулювання місцевості, прикордонний наряд виявив доріжку слідів, які вели у бік державного рубежу. В результаті пошуку затримали 36-річного громадянина України, який зізнався, що прямував до Польщі. Ще одного правопорушника виявили наступного дня. Його наряд затримав за кількасот метрів до державної межі. Чоловік не мав при собі жодних документів, однак повідомив, що є мешканцем Житомира та сподівався поза пунктами пропуску потрапити за кордон.
В Іваничах п’яний водій Volkswagen зіткнувся з ЗАЗ: постаждали три людини
28-го вересня близько 17:00 на вулиці Зоводській в Іваничах 42-річний місцевий житель, керуючи автомобілем Volkswagen Golf у станні алкогольного сп’яніння, зіткнувся з легковиком ЗАЗ Славута, який рухався по смузі зустрічного руху. За кермом ЗАЗу перебувала 33-річна жителька селища. Внаслідок зіткнення жінка отримала тілесні ушкодження. Також постраждав 36-річний пасажир Славути. Їх обох госпіталізували.
В Павлівській громаді, незважаючи на ігнорування місцевих мешканців, діти загиблих Героїв отримали омріяні подарунки від Святого Миколая
В Павлівській громаді волонтери здійснили мрії 16-ти дітей, батьки яких загинули, захищаючи рідну країну від росіян. На День Святого Миколая дітки отримали омріяні подарунки. Однак, іграшки й солодощі волонтерці Тетяні Грицюк довелося купувати за власні кошти. Адже жодна людина з громади не відгукнулася на акцію.
Голова Поромівської громади самостійно почистив дороги на техніці
Голова Поромівської громади пізно ввечері 17-го грудня спробував самостійно почистити дороги до сіл на техніці. Робота зайняла понад три години, проте мешканці задоволені. Олег Савчук сів за кермо, щоб підмінити водіїв, які від щоденно чистили сніг у 18 селах громади. Завдяки ініціативі вдалось почистити дороги від Нововолинська до Поромова, Верхнова та Лежниці.
