Холодно, сиро, нема туалетів і місць для сидіння: в Іваничах батьки обурені станом укриття ліцею №1

Вже кілька місяців батьки іваничівських школярів не задоволені якістю укриття в ліцеї №1. Вони обурюються, що там холодно, незручно і нема ніяких необхідних умов для тривалого перебування.

Батьки учнів, які навчаються в ліцеї №1, кажуть, що терпіли до останнього, адже сподівалися, що укриття таки облаштують, однак «віз і нині там», тож терпіти і «чекати манни небесної» їм врешті набридло. А останньою краплею, за їх словами, став несправедливий розподіл коштів місцевого бюджету. Адже на укриття в навчальному закладі виділили приблизно 120 тисяч гривень, тоді як на ремонт підвалу в селищній раді майже 400 тисяч. Хоча мало б бути навпаки, адже йдеться про безпеку дітей, а це найважливіше.

Мами школярів кажуть, що укриття в ліцеї №1 в жахливому стані. Там холодно і сиро. Відповідно тривале перебування в таких умовах може негативно позначитися на здоров’ї дітей.

Так, за словами Лілії Хавури, в укритті діти перечікують повітряну тривогу, сидячи на холодних трубах, бо більше ніде. Вона обурюється і називає таке відношення до учнів “позором”.

Окрім цього, як розповідає одна з мам, у шкільному укритті навіть немає найнеобхіднішого – туалету. І під час тривоги діти за потреби змушені бігати назад у школу.

Активісти і журналісти хотіли на власні очі переконатися в якості шкільного укриття. Але воно чомусь виявилось закритим. А керівництво навчального закладу вперто не хотіло його відкривати і показувати. Тож, аби таке потрапити у підвал, довелося викликати поліцію. Адже йшлося про порушення чинного законодавства. Зокрема, перешкоджання журналістській діяльності.

До речі, журналістка БУГу теж кілька разів ходила до цього укриття, але воно також було закрите. Хоча має постійно бути відкритим. Адже йдеться про безпеку і життя людей.

Вже при поліцейському директорка ліцею №1 Марія Шевчик заявила активісткам, що в укритті нібито пофарбували двері, тому його і закрили.

Та все-таки активістки з допомогою правоохоронців потрапили в укриття. І побачене трішки заспокоїло. Адже умови в підвалі таки покращили: побілили стіни, нанесли на них узори, замінили двері та переробили каналізацію. Ще у вересні тут було набагато гірше. Однак в укритті дійсно холодно і сиро, підлога чомусь була мокрою, а в одному місці взагалі капало зі стелі.

Директорка ліцею запевнила, що педагоги і батьки школярів власними силами навели тут порядок і створили усі необхідні умови для тривалого перебування дітей. Лишилось лише встановити туалети. Але і це, за її словами, зроблять найближчими днями.

“Ми сьогодні (10-го листопада, – ред.) весь день тут робили генеральне прибирання, пофарбували вхідні двері, узори на стінах намалювали. Ще раніше встановили троє нових дверей, побілили стіни, поміняли каналізацію, встановили умивальники, переробили освітлення й облаштували запасні виходи. Лишилось зробити туалети. Але їх вже закупили і найближчим часом встановимо”, – розповіла Марія Шевчик.

За інформацією, розміщеною на офіційному сайті селищної ради, на облаштування укриттів в ліцеї №1, а їх тут два: у приміщенні школи та колишній школі-інтернаті, де тепер знаходяться початкові класи, з місцевого бюджету було виділено 413 тисяч 810 гривень.

Начальниця відділу освіти, культури, молоді та спорту Алла Наумук у телефоному коментарі розповіла, що за ці кошти вдалося зробити дійсно не мало. Зокрема, в укритті початкової школи облаштували каналізацію і два стаціонарних туалети, провели водопровід, замінили усю електропроводку, встановили лавки, які виготовили власними силами, і зробили косметичний ремонт.

Що стосується укриття основного приміщення ліцею, то тут, за словами Алли Наумук, повністю замінили електропроводку та каналізаційну систему, бо вона протікала, зробили з нуля додатковий аварійний вихід, встановили троє броньованих дверей, у двох кімнатах поклали бруківку, повністю провели проточну воду, бо її там не було, поставили три умивальники, а ще придбали бензиновий генератор. Тепер, коли навіть не буде централізованого освітлення, в цьому укритті світло буде.

“Окрім цього, аби не було протікання в укриття стічних вод, в одній з кімнат була вимурована з блоків стіна-захист. Цю нову кімнату повністю перекрили з надвору”, – повідомила головна освітянка громади.

Прокоментувала Алла Наумук і ситуацію з туалетами. За її словами, місцеві підприємці подарували ліцею №1 5 біотуалетів, які вже встановили в укритті. Однак, управління освіти докладає усіх зусиль, аби облаштувати централізоване викачування нечистот і встановити звичайні туалети.

“Зараз ми проводимо відповідні підрахунки, аби визначити яку конкретну суму коштів для цього треба. Я думаю, ми до кінця року в укритті ліцею №1 облаштуємо нормальні стаціонарні кімнати”, – зауважила Наумук.

Нагадаємо, на черговому засіданні виконкому на укриття в селищній раді виділили майже 400 тисяч. За ці кошти до кінця року, згідно з технічним завданням, хочуть відремонтувати вхід, аварійний вихід, два санвузли, кладову, кілька коридорів і кімнат. Зокрема, прочистити вентиляційні канали, замінити унітази і умивальники, прокласти трубопроводи каналізації та водопостачання з поліетиленових труб, замінити двері й світильники тощо.

Батьки обурені таким перерозподілом коштів бюджету. На їх думку укриття в селищній раді буде значно комфортнішим і зручнішим. Хоча має бути навпаки. Адже безпека дітей важливіша. Але керівники громади, за словами батьків, турбуються в першу чергу про себе, а не про найменших жителів селища. І це жителів селища обурює.

Ще один цікавий момент. Укриття в ліцеї №1 закривають на ключ. Воно відкрите лише на час роботи навчального закладу. Зранку його відкривають і після обіду замикають. У цьому зізналася очільниця навчального закладу. За її словами, укриття розраховане лише для учнів і їх педагогів, а не для сторонніх осіб.

“Зранку підвал відкриває техпрацівниця, а ближче до вечора сторож закриває”, – зауважила вона.

Жителі, які живуть поруч зі школою, кажуть, що кілька разів під час повітряної тривоги хотіли сховатися в шкільному укритті, але воно було закрите. У них була паніка і страх, адже практично у всіх багатоквартирних будинках, що знаходяться по сусідству зі школою, немає навіть підвалів. Люди не знають, що їм робити і де ховатися. Адже йдеться про їхнє життя, а найважливіше про життя їхніх дітей. Однак керівники громади про безпеку людей чомусь не думають.