<

Про роботу інспектора з праці у Володимирі та про основні зміни в трудовому законодавстві у 2021 році розповіла Тетяна Ільницька

Цей запис опубліковано більш як рік тому
13:22 | 2.02.2021 / Володимир / /
Перегляди
37
/ коментарі 4

Із березня 2018 року у Володимирі-Волинському з’явився інспектор з праці – це людина, яка контролює трудові відносини між роботодавцем та працівником. Про обов’язки інспектора, про те, які зміни у 2021-році чекають на представників бізнесу, заробітну плату, як каратимуть підприємців за неоформленого працівника та багато іншого, у студії БУГу розповіла начальник відділу з питань праці та соціально-трудових відносин Ільницька Тетяна Дмитрівна.

В разі порушення трудових відносин володимирчани можуть звертатись до інспектора з праці

В разі порушень трудових відносин чи оплати праці володимирчани можуть звернутися до інспектора з праці. На цій посаді у Володимирі-Волинському від березня 2018 року працює Наталія Антонюк.

Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань.

Найчастіше люди звертаються до інспектора щодо питань, які стосуються оплати праці (доплати за надурочні, нічні, доплати до мінімальної заробітної плати, виплата відпускних і розрахункових коштів), і тих, що стосуються трудових відносин (в основному звільнення, надання відпусток, збереження середнього заробітку за мобілізованими, контрактниками, виплата компенсації звільненим строковикам військової служби), ну і , звичайно, ж не проведення розрахунку при звільненні нелегалізованого працівника.

Основні зміни у трудових відносинах в 2021 році

Що стосується змін у питаннях праці та трудових відносин у 2021-му році, то Тетяна Ільницька зазначила, що з Нового року змінилися розміри держаних соціальних гарантій, що стосуються оплати праці, а також розміри штрафних санкцій за порушення законодавства про оплату праці. Зокрема, з 1-го січня в Україні зросли розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму.

Державною соціальною гарантією, обов’язковою до виконання на всій території України для усіх роботодавців (підприємств усіх форм власності та господарювання а також для фізичних осіб, що використовують найману працю), за будь-якою системою оплати праці є мінімальна заробітна плата — це законодавчо встановлений розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці або обсяг робіт (ст. 95 КЗпПст. 3 Закону про оплату праці).

Законом про Держбюджет – 2021 року передбачений наступний розмір мінімальної зарплати:

  • з 1 січня 2021 року – 6000 гривень;
  • з 1 грудня 2021 року – 6500 гривень.

у погодинному розмірі:

  • з 1 січня 2021 року — 36,11 гривні;
  • з 1 грудня 2021 року — 39,12 гривні.

Прожитковий мінімум — вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, 

  • з 1 січня – 2270 гривень;
  • з 1 липня – 2379 гривень;
  • з 1 грудня – 2481 гривень.

Мінімальний посадовий оклад/тарифна ставка на 2021 рік становить 2270 грн.

Закон не зобов’язує збільшувати мінімальний оклад у липні та грудні, коли зростає прожитковий мінімум. Мінімальний оклад прив’язаний до розміру прожиткового мінімуму станом на 1-ше січня.

Погодинно ж працівник у 2021 році отримуватиме мінімально:

  • з 1 січня 2021 року — 36,11 гривні;
  • з 1 грудня 2021 року — 39,12 гривні.

Як зазначила Тетяна Ільницька, якщо працівнику, який працює повний робочий день, нарахували заробітну плату за місяць меншу, ніж її мінімальний розмір, то роботодавець зобов’язаний здійснити доплату до рівня мінімальної зарплати.

Проте, якщо працівник працює на умовах неповного робочого часу і, в результаті, нарахована зарплата за місяць менше за мінімальну, доплата такому працівнику не здійснюється (ст.. 3Закону про оплату праці).

Водночас, за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці передбачено штраф для роботодавців у розмірі 2-х мінімальних зарплат, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абз. 5 ст. 265 КЗпП) (у 2021 році – 12тис.грн.).

Карантин і бізнес. Чи може роботодавець звільнити працівника, щоб уникнути збитків

Начальник відділу з питань праці та соціально-трудових відносин розповіла, що чимало підприємців під час карантину стали нерентабельними та зазнали збитків, а заробітну плату все-одно доводиться платити. Вона роз’яснила за яких умов роботодавець може звільнити найманих працівників.

Відтак, за загальним правилом, ситуацію, що склалася варто кваліфікувати як простій. За ч.3 ст.113 Кодексу законів про працю за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток.

Отже, за законом роботодавець має зберегти за працівником його середній заробіток на період ситуації, що склалася. Відповідно це вплине суттєво на гаманці не тільки підприємців, але й СГД –юридичних осіб.

Оголошення карантину не є самостійною підставою для звільнення. Водночас, якщо карантином викликано спад у виробництві, роботодавець може провести скорочення штату за правилами Кодексу законів про працю України, попередивши працівників про їх звільнення за 2 місяці.

З метою реалізації заходів, передбачених законодавством у разі встановлення карантину, роботодавці зобов’язані вжити всіх можливих заходів, серед яких:

  • надання працівникам щорічних основних та додаткових відпусток, інших оплачуваних відпусток, передбачених законодавством;
  • надання відпусток без збереження заробітної плати за заявою працівників;
  • встановлення працівникам неповного або скороченого робочого часу;
  • запровадження роботи змінами;
  • тимчасове запровадження дистанційної або надомної роботи;
  • введення простою;
  • продовження роботи за умови застосування засобів індивідуального та колективного захисту.

Яка середня заробітна плата у Володимирі була у 2020 році

“Для проведення моніторингу рівня заробітних плат ми користуємося офіційними даними статистики. На жаль, вона 100-відсотково не відображає достовірну інформацію, оскільки до статистичної звітності включено лише 45 підприємств і організацій міста, що становить орієнтовно 11% від усіх зареєстрованих”, – повідомила Тетяна Дмитрівна.

Згідно із статистичними даними середньомісячна заробітна плата 4,5 тис. штатних працівників, які працюють на 45 підприємствах міста у липні-вересні 2020 становить 9570 грн. За рівнем заробітків місто зайняло п’яту позицію серед районів та міст області. В області цей показник складає 9 464 грн, у Володимир-Волинському районі – 9 311. Вищою заробітна плата є у Луцьку, Луцькому районі, Нововолинську та Ковелі.

Які штрафи може заплатити роботодавець за нелегального працівника

Важливою проблемою в трудових відносинах між роботодавцем і найманим працівником на сьогодні є легалізація зайнятості населення, зазначає начальник відділу з питань праці та соціально-трудових відносин у Володимирі.

Як свідчить практика, багато роботодавців (в основному це малий та середній бізнес) не укладають трудові договори з найманими працівниками,  виплачують заробітну плату у “конвертах”, позбавляючи при цьому працівників соціальних виплат та гарантій, зокрема, права:

  • на основну та додаткову відпустки,
  • на оплату лікарняного,
  • на дотримання встановленої законодавством норми тривалості робочого часу,
  • на допомогу по безробіттю,
  • на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві,
  • на пенсійне забезпечення.

Але не тільки роботодавець винен у такому стані справ, а й сам працівник не завжди розуміє на що він погоджується і які його очікують ризики, пов’язані з захистом своїх трудових прав та соціальним захистом у разі скрутних життєвих обставин.

Отримуючи заробітну плату “у конверті”, працівник  позбавлений соціальних виплат та гарантій.

Працівник може бути допущений до роботи тільки після (ст. 24 КЗпП):

  • укладення трудового договору;
  • оформлення наказу (розпорядження) ФОП про прийняття на роботу;
  • повідомлення фіскальної служби. 

Роботодавець, який допустив працівника до робочого місця без оформлення трудового договору, або оформлення працівника на неповний робочий день тоді, коли працівник виконує об’єм роботи вдвічі більше – передбачений штраф у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, тобто 60 000 грн.

Для юридичних осіб та фізосіб-підприємців (ФОП), які використовують найману працю та є платниками єдиного податку 1-3 груп – передбачене попередження.

За повторне протягом двох років з дня виявлення порушення –передбачений штраф 30 розмірів мінімальної зарплати за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, тобто 180 000 грн.




коментарів: 4
  1. Лише 45 підприємств і організацій міста? Це звідки такі дані? Опублікуйте назви підприємств м.Володимира.

  2. Тож для вас написано – 45 підприємств, це 11 відсотків від зареєстрованих.

  3. Эта женщина старой закалки.
    У девушки-интервьюера, небось, коленки весь разговор дрожали!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

7 Травня, Вівторок
6 Травня, Понеділок