<
Марія Зрол

Зараз прекрасний час для усіх ідентифікувати себе як українця

Цей запис опубліковано більш як рік тому
09:49 | 24.03.2022 / Погляд / , / 1 коментар

Багато років тому (здається, то був 2008 рік) довелось мені ночувати в готелі в одній кімнаті з дівчиною з Білорусі. Вона була досить юна, років 22. Ми розговорились. Дівчина відразу попередила, що українську вона не розуміє (хоча, білоруси з українцями чудово розуміють мову одне-одного).

Сусідка по кімнаті розказала, що сама не розмовляє білоруською. Бо у них в шкільній програмі урок білоруської — це ФАКУЛЬТАТИВ! Лише кілька годин на тиждень…

Дівчина була мила і приємна, скаржилась, що молоді у них важко знайти брендовий одяг і косметику, бо такі магазини є лише в Мінську.

Минулого року в Чорногорії ми взяли екскурсію з російськомовним гідом. Це був невеликий бус на 15 чоловік. Всю дорогу було чути, що люди між собою розмовляли російською. Звісно, ми автоматично подумали, що то російські туристи. Але за обіднім столом, після келиха червоного сухого, зав’язалось спілкування. Ми почали розмову українською — і о, диво! Усі виявились рідними українцями з Дніпра, Києва і Хмельницького.

Зараз українець — це звучить сильно, модно, гордо. В той же час росія довго носитиме клеймо сорому і ганебності.

А як відрізнити руского від українця за кордоном, якщо вони розмовляють однаково російською?

Коли ми говоримо українською, іноземці перепитують чи ми поляки, чи словени, чи чехи. І НІКОЛИ не асоціювали нас з московитами.

Спочатку твою мову роблять факультативом. Потім переписують історію твоєї країни. А далі ставлять на її території свої ракети і президента-самозванця, залякують і стирають з лиця вашу ідентичність. І ти, як білоруський трикотаж, зливаєшся в сірій масі з московитами. І тебе вже не відрізниш.

Зараз прекрасний час усім усвідомити і ідентифікувати себе, як УКРАЇНЦЯ! В першу чергу через мову. Бо ж не будеш ти кожному іноземцю пояснювати, що ти не той ганебний рускій! Що ти просто чомусь розмовляєш їхньою мовою.

Мова має значення! Говоріть українською в магазині, кав’ярні, на роботі. Спілкуйтесь з дітьми вдома українською, читайте їм українською! Полюбіть цю мову, примірте її на себе — вам сподобається. Не можна втратити цей момент!Нам потрібно якомога чіткіше ідентифікувати себе у світі!

P.S в Польщі зараз активно впроваджують безкоштовні уроки польської мови для наших переселенців. І повірте, вони швидко її опанують. Без жодних заперечень, бо це потрібно для життя. А нам тут, в Україні, це теж потрібно для життя. Бо тоді ворог нас не зрозуміє, і не зможе назвати “братським народом”!І не прийде “освобождать”.

P.P.S За час війни кілька моїх російськомовних добрих друзів заговорили українською. Я дуже ними пишаюсь, вони прекрасні!Перемога за нами!

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
один коментар
  1. “Говоріть українською в магазині, кав’ярні, на роботі” – і вимагайте, шоб з вами так говорили ! особливо за кордоном

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Андрій Бокоч
15.06.2026
Ніч із 14 на 15 червня була тривожною і бентежною. Ворог знову вдарив по Україні, по столиці. Ворог вдарив по Києво-Печерській лаврі. Один "шахед" влучив у Стефанівський приділ - вівтарну частину Успенського собору, а ще ...
Єгор Кравець
13.06.2026
Я особисто дуже вдячний тим полякам, які у 2022 році прихистили українців від війни. Це безцінний вчинок, який неможливо забути. Але польській державі я не бачу резону дякувати. Бо Україна – це порятунок Польщі. І коли ...
Анатолій Анатоліч
12.06.2026
Далі суто моя думка. Я вам її не нав'язую. Я не є експертом в питання життя Булгакова. Орієнтуюсь виключно на доступну інфу і на свої думки. Тож... Не розумію страждань стосовно Бvлгакова. Хочете читати- читайте. Хочете ...
Поль Мішель Манандіз
5.06.2026
А якщо він досі там — значить, хтось і далі залишає ці двері прочиненими, замість того щоб остаточно їх зачинити. Ворог проник не лише до нас. Він проник усюди, використовуючи людські слабкості, марнославство, довіру й ...
Ірина Іванців-Гріга
4.06.2026
Крик душі лікарки у кінці навчального року, яка втомилася лікувати здорові дитячі животи перед контрольними чи після заліків, або роздуми відмінниці-перфекціоністки. ...сьогодні багато говорять про якість освіти, рейтинги ...