<
Марія Зрол

Зараз прекрасний час для усіх ідентифікувати себе як українця

Цей запис опубліковано більш як рік тому
09:49 | 24.03.2022 / Погляд / , / 1 коментар

Багато років тому (здається, то був 2008 рік) довелось мені ночувати в готелі в одній кімнаті з дівчиною з Білорусі. Вона була досить юна, років 22. Ми розговорились. Дівчина відразу попередила, що українську вона не розуміє (хоча, білоруси з українцями чудово розуміють мову одне-одного).

Сусідка по кімнаті розказала, що сама не розмовляє білоруською. Бо у них в шкільній програмі урок білоруської — це ФАКУЛЬТАТИВ! Лише кілька годин на тиждень…

Дівчина була мила і приємна, скаржилась, що молоді у них важко знайти брендовий одяг і косметику, бо такі магазини є лише в Мінську.

Минулого року в Чорногорії ми взяли екскурсію з російськомовним гідом. Це був невеликий бус на 15 чоловік. Всю дорогу було чути, що люди між собою розмовляли російською. Звісно, ми автоматично подумали, що то російські туристи. Але за обіднім столом, після келиха червоного сухого, зав’язалось спілкування. Ми почали розмову українською — і о, диво! Усі виявились рідними українцями з Дніпра, Києва і Хмельницького.

Зараз українець — це звучить сильно, модно, гордо. В той же час росія довго носитиме клеймо сорому і ганебності.

А як відрізнити руского від українця за кордоном, якщо вони розмовляють однаково російською?

Коли ми говоримо українською, іноземці перепитують чи ми поляки, чи словени, чи чехи. І НІКОЛИ не асоціювали нас з московитами.

Спочатку твою мову роблять факультативом. Потім переписують історію твоєї країни. А далі ставлять на її території свої ракети і президента-самозванця, залякують і стирають з лиця вашу ідентичність. І ти, як білоруський трикотаж, зливаєшся в сірій масі з московитами. І тебе вже не відрізниш.

Зараз прекрасний час усім усвідомити і ідентифікувати себе, як УКРАЇНЦЯ! В першу чергу через мову. Бо ж не будеш ти кожному іноземцю пояснювати, що ти не той ганебний рускій! Що ти просто чомусь розмовляєш їхньою мовою.

Мова має значення! Говоріть українською в магазині, кав’ярні, на роботі. Спілкуйтесь з дітьми вдома українською, читайте їм українською! Полюбіть цю мову, примірте її на себе — вам сподобається. Не можна втратити цей момент!Нам потрібно якомога чіткіше ідентифікувати себе у світі!

P.S в Польщі зараз активно впроваджують безкоштовні уроки польської мови для наших переселенців. І повірте, вони швидко її опанують. Без жодних заперечень, бо це потрібно для життя. А нам тут, в Україні, це теж потрібно для життя. Бо тоді ворог нас не зрозуміє, і не зможе назвати “братським народом”!І не прийде “освобождать”.

P.P.S За час війни кілька моїх російськомовних добрих друзів заговорили українською. Я дуже ними пишаюсь, вони прекрасні!Перемога за нами!

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
один коментар
  1. “Говоріть українською в магазині, кав’ярні, на роботі” – і вимагайте, шоб з вами так говорили ! особливо за кордоном

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Мар'ян Кушнір
3.11.2026
Я сьогодні висвітлював події на Петропавлівській Борщагівці. І я вже вдруге приймаю гарячий душ, що відмитися. Ні, не від яєць, які жбурляли у всі сторони. Ні, не від газу, яким задули нацгвардійців й інших людей. А від ...
Валерій Мних
2.11.2026
Війна відклала на більш далекий план багато чого, зокрема поставила під питання і те, чи буле Волинь і надалі вугільним регіоном. Я багато років у команді народного депутата України Ігоря Гузя працював по шахтарських ...
Сергій Притула
29.10.2026
росіяни не перемагають на полі бою. Сили Оборони України стоять міцно і контратакують. При цьому у 26-му ми не просто втримали фронт, а й почали відвойовувати свої землі. Якщо неможливо зламати фронт, то що тоді роблять ...
Юрій Поліщук
26.10.2026
На нас напала росія. Не просто воює - здійснює терор проти мирного населення, винищує українців, як етнос. Коротше - здійснює воєнні злочини на очах у всього світу. Давайте подивимось, хто їй в цьому допомагав чи ...
Юля Карпус
22.10.2026
Нещодавно до мене підійшов хлопець років 10 і запитав чи можу я дати йому 50 грн щоб він купив собі попити? Я запропонувала йому пляшку Прозорої. Сказав, що хотів би солодкої газованої. Газованої не маю. Як і 50 грн ...