<
Віктор Вілентко

Напевно, путін та путінізм, як хвороба, розповзлася кругом, включаючи Іваничі

Цей запис опубліковано більш як рік тому
19:09 | 27.03.2024 / Погляд / , , , , / коментарі 4

Думав до завершення посту нічого не писатиму у фейсбуці, проте, маючи певну інформацію з моїх країв, не можу спокійно на це все закривати очі. Можливо, пусте це все і ці закулісні ігрища, так званої влади, і безхребетність опозиції – це великий спектакль одного актора.

Напевно, що путін та путінізм, як хвороба, розповзлася кругом, включаючи Іваничі. Одні, втративши гідність бійця, носячи військову форму, вимолюють собі право ховатись в тилу, інші, прикрившись бажанням щось змінити, самі, мов воші, ховаються у своєму кожусі.

Дивлячись на те, що пишуть у засобах інформації стосовно можливого будівництва москальської церкви в селі Мишів, то скажу відверто, що так буде і це станеться саме через дволикість влади в особі Томашевської, і через саме тих, хто звик стріляти десь із за кутка.

Сьогодні Іваничівська громада – можливо єдина, де є спроба залякати, так званих депутатів, контролюючими та силовими органами.

Томашевська, не переходь червону лінію, бо маєш усі шанси отримати на горіхи. Можна залякати своїх “ждунів”, проте повірте, що є порох в порохівницях і є ще на кого спертися.

Особисто знаю та глибоко поважаю позицію декількох людей у цьому бедлані, під назвою рада. Це депутат С. Лойко та Р. Чипинюк. Можливо і ще хтось, проте поки їх не чути.

І позиція теперішніх місцевих слуг народу буде визначатись саме здатністю бути людиною з власними переконаннями та принципами, а усе інше то від лукавого.

Звичайно, що нас усіх чекає суд Божий, проте є ще людський…

Я переконаний: настав час зняти маски і перестати боятись, а то дійсно кажуть, що стає соромно за іваничівців.

Все буде Україна!!!

Спостерігаємо за найближчою сесією…

Джерелом для публікації став пост на фейсбук-сторінці воїна 14-ої бригади, колишнього очільника Іваничівської райради, а нині депутата Володимирської райради Віктора Вілентка

Читайте також:

В селі Мишів Іваничівської громади хочуть побудувати московський храм

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 4
  1. Одні, втративши гідність бійця, носячи військову форму, вимолюють собі право ховатись в тилу (ухілянти з тцк:), інші, прикрившись бажанням щось змінити, самі, мов воші, ховаються у своєму кожусі (інші ухілянти:)
    томашевська (ждун) , але з танком! :)

    • Шановний, ти хоч щось знаєш про працівників ТЦК, чи тількі те, що каже руская пропаганда?!

  2. Hє, Вітюня, хвороба путінізму не розповзлася до Іванич. Іваничі породжують путінізм і томашевськівізм, шо є по суті те саме.

  3. Хвороба ця вразила й більшу частину нововолинських місцевих депутатів. Вся біда у тім, що наші люди не контролюють їхніх дій. Як і всієї міської влади. Зміни є, безумовно, якщо порівняти потуги нинішніх посадовців з роботою колишніх прокомуністичних “діячів” кгбешного виплодку. Проте, ще недостатні і не дуже помітні простому виборцю. Який, до речі, від своєї тіні сахається. Саме тому це і стає на перешкоді демократичному прогресу. У першу чергу потрібно змінюватися людям, а потім вимагати змін дій місцевої влади, яка продовжує бути “совковою” у багатьох відношеннях.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Яніна Соколова
9.09.2026
Нарешті малороси озвучили свої відчуття. Кіста від української - це прям дуже гарна алегорія. І думаю, це щиро. За що респект, за те, що нарешті озвучила. Повірте, половина публічних людей-малоросів думають так. І у них ...
Денис Петрук
3.09.2026
Люди веселяться не замість війни. Вони веселяться посеред війни. Є люди яких під час війни страшенно бентежить, що хтось сміється. Не КАБ їх бентежить. Не «шахед». А чужий сирник, блядь Сидить людина на літній терасі. П’є ...
Сергій Притула
24.08.2026
У свої 10 я десь по селу бив палицею кропиву і поняття не мав, чому дорослі вже кілька днів поспіль прикипіли до телевізора. 24 серпня 1991 року у них тільки й розмов про новину із Києва. А я, ще малий, не розумію, що ...
Андрій Бокоч
20.08.2026
За моєю спиною - древній дерев'яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам'яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи. Пам'ятка ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...