«Кіста від української»: нарешті малороси озвучили свої справжні відчуття

Нарешті малороси озвучили свої відчуття. Кіста від української – це прям дуже гарна алегорія. І думаю, це щиро. За що респект, за те, що нарешті озвучила.

Повірте, половина публічних людей-малоросів думають так. І у них психосоматика. І їх крутить як цю парочку на минулому відео шедеврі. Те відео якраз і була вдала візуалізація психосоматики. А потім на яхті – свободи в їхньому розумінні. Коли тобі по цимбалах мова і культура твоєї країни. Надто, якщо країна слабка і її не можна доїти, як раніше. Тебе крутить, шо корова більше не доіться. І ти її продаєш.

Думаю, що для малоросів все українське, як для будь – якого росіянина чуже і токсичне.

У малоросів, які стільки зусиль задіяли щоб їх прийняли в Московії: і знімали штани, і танцювали у стилі собачки, і коли почалася війна у 2014 полетіли до Москви доводити, що нєт нєт нєт ми єщє с вамі, ви ж нас прийняли, памʼятаєте, в свою сімʼю? Ось хочете, знімемо штани і скажемо спасіба, что нас прінімаєтє, хочете, кокошник, шоб окреслити, що ми з вашої зграї? Все зробимо. Тільки платіть як раніше.

І тут настає 22. Вся робота коту під хвіст. І ці кляті радикали примушують говорити на укрАінском і співати теж. Спробували. Блін, нікому в Україні не заходить. Гроші закінчуються. Психосоматика. Що робити? Повертаємо базові налаштування і зйобуємо. Ну і щоб не гавкали: ми проти війни. І нам заборонили вʼізд. Бо ми після початку повномасштабної не зорієнтувались і прийняли українську сторону. Тепер треба сойтісь десь посередині. Їдемо в Іспанію. Там на місці розберемося. Хороші рускі підкажуть.

Далі ви все знаєте.

До 19 років я говорила тільки російською. Розуміла, переїхавши до Києва і зустрівшись з іншим світом в університеті, що щось тут не те. Відчувала, що в моєму русифікованому місті з козацькою славою живуть люди, яких культурно окупувала інша держава. У Києві теж їх було багато. Але мені зустрілися і інші. І я хотіла стати частиною цієї колективної ідентичності.

Це так важливо бути частиною колективної ідентичності воюючої країни. Але розуміють це тільки українці. Малороси ні.

Зараз мені фізично зле від мови країни – вбивці. Ми перестали у 22 році робити наш проект анти пропаганди «Вечір» – російською, бо навіть з освітньою метою я вже не могла. От прямо фізично не могла говорити мовою катів. Психосоматика.

Багато з нас були малоросами, бо жили в окупації. Але потім кожен зробив свій вибір.
І зараз кожен зробив свій вибір.

Навіть вдячна цій парі, що зрештою зробили свій вибір. А скільки ще і досі мімікрують…

Матеріалом для публікації став пост Яніни Соколової у фейсбуці.

Читайте також:

Каменських розлютила мережу абсурдною заявою про українську мову