<

Руслана Порицька

Хотілося, щоб люди, які є культурними менеджерами або хочуть ними стати, розуміли кілька речей

17:36 | 15.09.2023 / Погляд / /
63
/ Коментарі відсутні

Ці речі, ніби, абстрактні, але, водночас, дуже важливі.

По-перше: щоб будувати команду, потрібно на ціннісному рівні шукати “своїх людей” і тоді дуже чітко вибудовується план дій.

По-друге: дуже важливо розбудовувати спільноту. Не варто обмежуватися тільки своїм колективом, яка б це організація не була, чи проєкт. Спільнота – це поняття набагато ширше і треба аналізувати, кого ще можна “втягнути” (в доброму значенні) в ось цей проєкт.

Громада, де реалізується проєкт, має бути активною та взаємодіяти з командою проєкту. Якщо це так і є, то проєкт буде успішним. Це стосується також бізнесу. У нього не можна вимагати підтримки – у жодному випадку. Проте в активній громаді є зацікавлений бізнес, який розуміє цінність розвитку культури. Тоді бізнес – це також учасники вашої спільноти, які підтримують проєкт і можуть долучитися до розвитку і масштабування спільноти.

По-третє: важливо брати на себе відповідальність. Працівники культури звикли, що відповідальність – це щось таке, що на нас “навішують”, а не ми самі беремо. Так не має бути. Культура і мистецтво – це й про індустрії і про браття на себе відповідальності за проєкти повного циклу. Від організації команди – до пошуку ресурсів. Для того, щоб команда могла виконувати поставлені задачі і цілі, формулювати ці цілі, зрештою.

“Гармидер” та “Культурне укриття” – це приклади функціонування під час пандемії та війни культурних просторів, які працюють на самоокупності. Це історія про відповідальність і про лідерство. Команда має аналізувати і розуміти, хто цей лідер, наскільки він чесний та відкритий з командою, чи це просто керівник, який роздає завдання, чи справді лідер. Від цього залежить успіх проєкту.

Щодо театральних проєктів: один з найвизначніших режисерів світу Пітер Брук казав, що якщо є двоє людей і стілець, то вже можна робити театр. Загалом, щоб робити театральний проєкт, треба бути чесним, а також не обмежуватися рамками. Сучасний театр не має меж. Це може бути історія про те, як ми вийдемо на вулицю, сядемо на зупинку та будемо дивитися на автомобілі, що проїжджають повз. Це теж буде театр. Треба розширювати свої уявлення про сучасний театр, бо він не має меж, а отже, є вільне поле для творчості.

Проєкт “Клуб культурних менеджерів” реалізується Агенцією регіонального розвитку Прибужжя за підтримки Українського культурного фонду.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Жанна Білоцька
23.07.2024
Для тих, хто читає мою сторінку, сидячи вдома без води у Володимирі через пориви. До речі, мене її теж немає. А хлопці з ...
Олеся Яхно
21.07.2024
Складність війни для нас полягає ще й у тому, що окрім фронту, Україна має вирішувати також і проблеми тилу. Окрім ...
Жанна Білоцька
16.06.2024
Дозвольте коротко висловити власну думку. Безумовно повинні шанувати пам’ять загиблих у часи другої світової, під час ...
Юрій Лукницький
11.06.2024
Вважаю, що проблема з радянським обеліском у центрі Володимира не є такою складною, як її подають. Достатньо розібрати її ...
Ірина Пикалюк
4.06.2024
  Хочу поділитися з вами враженнями від проекту у Нововолинській громаді, спрямованого на розвиток соціального ...