<
Юрій Лукницький

До питання радянського обеліска у Володимирі та іншого імперського спадку

Цей запис опубліковано більш як рік тому
17:08 | 11.06.2024 / Погляд / / коментарі 4

Вважаю, що проблема з радянським обеліском у центрі Володимира не є такою складною, як її подають. Достатньо розібрати її по пунктах, почавши з основи – історії та ідеології.

Будь-які монументи, які ставить російський окупант, байдуже як називається його держава – “російська імперія”, “савєцький союз” чи “російська федерація”, ставляться лише для того, щоб промаркувати цю територію як свою чи залишити на неї. Тому жодні обеліски, “батьківщини-матері”, “совіцькі воїни”, “танки” й “літаки”, постаменти з прізвищами чи гербами не ставились і ніколи не будуть ставитися російським окупантом в пам’ять про жертв війн, трагедій, катастроф.

А все тому, що російський окупант не цінує жертв і людських життів не лише підкорених народів, але й власного. Всі слова про пам’ять, про втрати чи героїзм – це лицемірство. Всі ці архітектурні потвори, які понаставляв російський окупант по території савєцького союзу та окупованих держав, зводяться до єдиного пам’ятника – чоботу російського окупанта, який повинні цілувати раби власного і підкорених народів.

То чи є ви рабами?

Тому рішення єдине й однозначне: демонтаж чи перенесення у спеціально відведені місця для вивчення помилок історії чи заробляння на рабах, які плачуть за господарем. Тобто те, що роблять у державах, де панує здоровий глузд, наприклад – у країнах Балтії.

Другий пункт – це питання законності. Наскільки відомо, єдиний документ, який дає хоч якесь означення цій споруді в центрі міста під назвою “обеліск”, є документ 1985 року Міністерства культури УРСР, в якому той названий “Меморіалом вічної слави”. Це документ неіснуючої держави, який навіть в тій картці вже несе фейковий історичний зміст з незрозумілими для України числами 1941-1945.

З часу відновлення Незалежності України, цей “монумент”, на жаль чи на щастя, не був легалізований жодним чином. Тож і не має жодного статусу. Фактично це лише конструкція на території громади, поставлена російським окупантом відомо для чого. Це і підтверджують відповідні реєстри Міністерства культури про місцеві чи національні пам’ятки.

Тому складається колізія, що насправді і по факту це нелегальна річ, і твердження, нібито вона захищена законодавством, — це спроба притягнути за вуха те, що насправді не є таким.

До того ж ця споруда аварійна і реально загрожує життю і здоров’ю мешканців громади, а також пам’ятній стелі, яка вшановує учасників новітньої російсько-української війни, що віддали життя на захист України – а не російського окупанта, відчуйте різницю. Тому її слід терміново демонтувати, поки вона не впала від вітру чи інших добрих невідомих сил.

Щодо ймовірних поховань. Якщо вони є, слід перенести їх на кладовище. А якщо підтвердиться інформація, що в часи російської окупації за совєтської держави відбулась ексгумація останків воїнів і підзахоронення їх до “обеліска”, то причетних до цього варто притягнути до відповідальності.

Тож у вирішенні питання обеліска насправді все доволі просто й однозначно.

Нагадаємо, що після двох років повномасштабної війни у Володимирі зробили перший крок до перенесення радянського обеліска на площі.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 4
  1. Що ви мислите з цього приводу, пане міський голово Нововолинська БС.Карпусе? Ситуація, що в нас, що у княжому Володимирі, абсолютно ідентична: Тиха відмова найвищих керівників та їхніх пілеглих посадових осіб виконувати Конституцію лержави та “ЗУ Про декомунізацію”. (Він трішки по іншому називається, але сутність одна). Напишіть, хоча б щось, не відмовчуйтеся! Бо додавши 4 відомих цифри на скульптурну композицію солдату НКВД СССР, ви зовсім, і абсолютно, не зняли з себе відповідальності.

  2. ПодивІТЬСЯ НА Англію чи другі країни де дотримуються традицій і памятають прошле. ми ж живемо як дикуни через кожних 5 років міняїм назви вулиць ,міст зносим памятники і т.д. а до речі мій батько воював у другу світову і за вас і за мене і за УКРАЇНУ, А НЕ ЗА СОВЕЦЬКИЙ СОЮЗ , так що подумайте трохи ,ніж щось ламати

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наталя Делієва
3.07.2026
Сьогодні в супермаркеті в Одесі спостерігала біля кас дуже цікаву розмову. Касирка: - Ця каса обслуговує тільки за готівку. Жінка з візочком продуктів: - Я не понімаю, что ви говорітє. Скажитє на русском. Касирка: - Я не ...
Володимир Демчук
2.07.2026
Сьогодні ми спостерігаємо за новим розвитком подій навколо українсько-польського протистояння. Біло-червоні називають цей час «Волинська різня», хоча кров лилась по обидва береги Бугу... Я розповім, як торкнулись ті ...
Аркадій Бабченко
1.07.2026
У Німеччині встановлено новий температурний рекорд — плюс 41,7; на узбережжі Франції — плюс сорок три; у Лейпцигу плавляться трамвайні колії; у Дюссельдорфі течуть світлофори; на автобанах від розширення тріскається ...
Олеся Козачук
24.06.2026
Як тільки настають новорічно-різдвяні свята чи літо і в повітрі витає дух чогось світлого і гарного - в мережі краще не заходити. Ви теж, певно, зауважили, на що перетворюються інколи стрічки новин? Ми і так в постійній ...
Андрій Бокоч
15.06.2026
Ніч із 14 на 15 червня була тривожною і бентежною. Ворог знову вдарив по Україні, по столиці. Ворог вдарив по Києво-Печерській лаврі. Один "шахед" влучив у Стефанівський приділ - вівтарну частину Успенського собору, а ще ...