<
Юрій Лукницький

До питання радянського обеліска у Володимирі та іншого імперського спадку

Цей запис опубліковано більш як рік тому
17:08 | 11.06.2024 / Погляд / / коментарі 4

Вважаю, що проблема з радянським обеліском у центрі Володимира не є такою складною, як її подають. Достатньо розібрати її по пунктах, почавши з основи – історії та ідеології.

Будь-які монументи, які ставить російський окупант, байдуже як називається його держава – “російська імперія”, “савєцький союз” чи “російська федерація”, ставляться лише для того, щоб промаркувати цю територію як свою чи залишити на неї. Тому жодні обеліски, “батьківщини-матері”, “совіцькі воїни”, “танки” й “літаки”, постаменти з прізвищами чи гербами не ставились і ніколи не будуть ставитися російським окупантом в пам’ять про жертв війн, трагедій, катастроф.

А все тому, що російський окупант не цінує жертв і людських життів не лише підкорених народів, але й власного. Всі слова про пам’ять, про втрати чи героїзм – це лицемірство. Всі ці архітектурні потвори, які понаставляв російський окупант по території савєцького союзу та окупованих держав, зводяться до єдиного пам’ятника – чоботу російського окупанта, який повинні цілувати раби власного і підкорених народів.

То чи є ви рабами?

Тому рішення єдине й однозначне: демонтаж чи перенесення у спеціально відведені місця для вивчення помилок історії чи заробляння на рабах, які плачуть за господарем. Тобто те, що роблять у державах, де панує здоровий глузд, наприклад – у країнах Балтії.

Другий пункт – це питання законності. Наскільки відомо, єдиний документ, який дає хоч якесь означення цій споруді в центрі міста під назвою “обеліск”, є документ 1985 року Міністерства культури УРСР, в якому той названий “Меморіалом вічної слави”. Це документ неіснуючої держави, який навіть в тій картці вже несе фейковий історичний зміст з незрозумілими для України числами 1941-1945.

З часу відновлення Незалежності України, цей “монумент”, на жаль чи на щастя, не був легалізований жодним чином. Тож і не має жодного статусу. Фактично це лише конструкція на території громади, поставлена російським окупантом відомо для чого. Це і підтверджують відповідні реєстри Міністерства культури про місцеві чи національні пам’ятки.

Тому складається колізія, що насправді і по факту це нелегальна річ, і твердження, нібито вона захищена законодавством, — це спроба притягнути за вуха те, що насправді не є таким.

До того ж ця споруда аварійна і реально загрожує життю і здоров’ю мешканців громади, а також пам’ятній стелі, яка вшановує учасників новітньої російсько-української війни, що віддали життя на захист України – а не російського окупанта, відчуйте різницю. Тому її слід терміново демонтувати, поки вона не впала від вітру чи інших добрих невідомих сил.

Щодо ймовірних поховань. Якщо вони є, слід перенести їх на кладовище. А якщо підтвердиться інформація, що в часи російської окупації за совєтської держави відбулась ексгумація останків воїнів і підзахоронення їх до “обеліска”, то причетних до цього варто притягнути до відповідальності.

Тож у вирішенні питання обеліска насправді все доволі просто й однозначно.

Нагадаємо, що після двох років повномасштабної війни у Володимирі зробили перший крок до перенесення радянського обеліска на площі.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 4
  1. Що ви мислите з цього приводу, пане міський голово Нововолинська БС.Карпусе? Ситуація, що в нас, що у княжому Володимирі, абсолютно ідентична: Тиха відмова найвищих керівників та їхніх пілеглих посадових осіб виконувати Конституцію лержави та “ЗУ Про декомунізацію”. (Він трішки по іншому називається, але сутність одна). Напишіть, хоча б щось, не відмовчуйтеся! Бо додавши 4 відомих цифри на скульптурну композицію солдату НКВД СССР, ви зовсім, і абсолютно, не зняли з себе відповідальності.

  2. ПодивІТЬСЯ НА Англію чи другі країни де дотримуються традицій і памятають прошле. ми ж живемо як дикуни через кожних 5 років міняїм назви вулиць ,міст зносим памятники і т.д. а до речі мій батько воював у другу світову і за вас і за мене і за УКРАЇНУ, А НЕ ЗА СОВЕЦЬКИЙ СОЮЗ , так що подумайте трохи ,ніж щось ламати

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Лесь Подерв'янський
27.07.2026
Як на мій хлопський розум, воно потрібно в країні, де існує культурна політика, а в країні, де нема культурної політики - навіщо це міністерство? Наприклад, у Франції воно є. Це агресивне міністерство культури, яке ...
Саід Ісмагілов
22.07.2026
Дрони не всемогутні. Популярний слоган «Нехай воюють дрони, а не люди», хороший для рекрутингу і реклами батальйонів ББпС, але не працює в реальній війні. І справа не лише в тому, що дрон не працює без екіпажу, а екіпаж ...
Ольга Бузулук
21.07.2026
Що ви бачите на цьому фото? Я поясню. На цьому фото – батько, який схилився і ридає над тілом сина, що летів на мотоциклі і потрапив в аварію, в якій і загинув. Лише зараз я помітила колесо за кілька метрів у рівчаку і ще ...
Андрій Бокоч
20.07.2026
Чемпіонат світу з футболу традиційно позиціонують як свято спорту, що покликане об'єднувати народи та нагадувати про мир і взаєморозуміння. У кожному матчі звучать лозунги про рівність, повагу та цінності глобального ...
Василь Слапчук
14.07.2026
Неділя. Православні волиняни відстояли службу Божу і повернулися додому. Притичина в тому, що майже половина цих набожних волиняків принципово (вперто/тупо) вірять і поклоняються лише російському богові. Станом на початок ...