Говорили про Донбас та оригінали Пікассо на Харківщині: як проходив другий день гутірок на Бандерштаті
7-го серпня на гутірках і літературній сцені ювілейного фестивалю «Бандерштат» було чимало слухачів. Піднімали тему окупованих територій, вакцинації, презентували музей в селі на Харківщині, що має оригінали Пікассо, Дюрера, Малевича, Айвазовського, дискутували щодо потенціалу Шацьких озер.
Про настрої людей на окупованих територіях, ситуацію із переселенцями з Донеччини та Луганщини, український продукт на телебаченні говорив Денис Казанський. Він є членом української делегації в Тристоронній контактній групі, журналістом та блогером.
Казанський переконаний: боротьба за свідомість українців повинна бути і в розважальній сфері на телебаченні.
“Важливо те, щоб була пропозиція українського продукту. Необхідно створювати більш шляхетний контент, який нестиме проукраїнські настрої і цінності, проте, завжди будуть люди, які просто дивитимуться “Сватів”.
Єдине, що можна із цим зробити – втягнути їх в український контекст хоча б за допомогою перекладу. Я думаю, державі не завадить підтримувати розважальні серіали, які відтягнуть українців від російського контексту”, – каже він.
Він радить усім українцям за можливості переїздить з окупованих територій, аби не опинитися в полоні “квазіреспублік”, адже обмін відбувається не так швидко і легко.
“Для когось є проблемою лишити рідний дім, не дивлячись на умови війни. Україна могла би зробити набагато більше для адаптації переселенців. Наприклад, у Грузії для переселенців з Осетії побудували не одне селище, не дивлячись на те, що ця країна набагато бідніша, ніж Україна. Є дуже багато міжнародних організацій, які готові дати кошти, проблема у тому, як їх освоїти”, – каже Денис Казанський.
Люди, що живуть на окупованих територіях – у розпачі. Як розповідає Казанський, вони розуміють, що їх використала Росія:
“Ті, хто в 2014-му році голосували за “Л/ДНР, сподівались, що Росія приєднає їх, як Крим. Зараз люди бачать, що їх кинули: ніхто такого не чекав, всі дуже незадоволені, ображені на весь світ – вони самі не знають, що їм робити тепер. Росія приєднувати території не збирається, та навіть веде риторику, що їм вигідно, аби області лишалися в складі України.
Інформаційна війна – один з методів ведення повномасштабного конфлікту. Тоді, в 2014-му, люди були натхненні окупацією Криму та хотіли приєднання до РФ, ніхто з них не думав за незалежність цих областей. Сказати, що зараз там лишилися ті, хто люблять Україну, не можна: більшість переконані російською пропагандою, що ми – фашисти.
Проте, і “квазіреспубліки” вони ненавидять та виїжджають звідти. Наразі є тренд на виїзд у РФ, в більшості, через зарплатню, яка в Україні вже нижче середньої. До того ж, роздають російське громадянство. Я думаю, з часом ця територія стане знелюдненою, як Придністров’я – шахтарські селища просто зникнуть”.
За словами Казанського, згідно опитувань в соцмережах на окупованих територіях, він не бачив, аби був хтось, хто проголосував би сьогодні за Л/ДНР.
Виступав також Микола Давидюк, український політолог, автор книг “Як працює путінська пропаганда” і “Як зробити Україну успішною”.
Він розповів про крутість українського села Пархомівка, що на Харківщині: там у музеї зберігається близько 7000 оригіналів картин художників зі світовим визнанням, таких як Пікассо, Дюрер, Малевич, Айвазовський, Рєпін, Шевченко та ще десятки імен, роботи яких можна зустріти в топових музеях світу:
“Це неймовірна історія. Сільський вчитель Гуньов повертається з війни і пропонує учням створити музей. Діти починають писати листи художникам, їхнім друзям, знайомим з одним проханням – подарувати їм картину. Ті й почали дарувати. Так музей зі шкільного став сільським, а тепер – державним”.
Він розказав, як запустили інформкампанію про музей в селі та, власне, амбіції – зробити все на найвищому рівні, як у музеях Європи. Наразі команда веде переговори з українською охоронною фірмою, яка працює у багатьох країнах світу. Також хочуть зробити безконтактну оплату.
“Команда маркетологів, дизайнерів, айтішників розробили сайт, мерч, логотип, флаєри. Тематичні футболки і шопери ми передали до музею, аби вони самі могли заробляти. З часом, про музей дізналася преса: НВ, Гордон, ICTV та інші. Навіть проросійський Шарій не зміг пройти мимо, та поширив дезінформацію: начебто оригінали Україні подарувала Росія.”
До запису аудіогіда долучились Сергій Жадан та Аліна Паш, яка озвучує англійською.
Згодом музеєм у Пархомівці почали цікавитись великі компанії: бізнес, ювелірні, фешн-бренди.
Микола Давидюк каже, цим проектом хочуть показати крутість звичайного українського села, яке знаходиться на межі зникнення – наразі там проживає близько 1000 людей. Основний меседж проекту – “Мистецтво ближче, ніж ти думаєш” – не потрібно їхати за кордон, аби побачити оригінали картин.
Окрім того, це посил до всієї України: мистецтво може посприяти брендовістю території та сприяти її розвитку, покращення умов для жителів. Наразі команда надіється на ремонт дороги як до села, так і в ньому. І хоча доїхати проблематично, та наразі музей потребує окремого місця для паркування.
На гутірках другого дня також виступали Євгенія Закревська, адвокатка родин Небесної Сотні, Соломія Бобровська, народна депутатка України, екс-виконувачка обов’язків голови Одеської ОДА, Ярослав Кучер, який працював заступником міністра охорони здоров’я з питань цифрової трансформації, Руслан Горовий, журналіст, автор проекту “Служба розшуку дітей”.
Олександр Михед та Олена Стяжкіна провели дискусію на тему “Хочу зрозуміти схід: розмова про Донеччину та Луганщину”. Юрій Сиротюк та Владислав Кириченко презентували книгу Степана Бандери “Перспективи української революції”.
Читайте також:
Найбільший в Україні: на Бандерштаті розгорнули велетенський прапор
Акустична сцена на «Бандерштаті»: які виконаці виступали біля ватри в перший день фесту
Бандерштат 2021: що відбувається в перший день ювілейного фестивалю
