Іваничівці попорощалися з загиблим на Сході земляком Валерієм Янчуком

2-го вересня іваничівці провели в останню путь свого земляка, воїна АТО Валерія Янчука.

Загиблого героя зустріли в Іваничах 1-го вересня в післяобідню пору. Жителі селища та наближених сіл зустрічали воїна, стоячи на колінах. Дорослі й діти віддали шану бійцю, який ціною власного життя попалатився за мир в країні, за її незалежність.

Напередодні тіло загиблого військового доставили у Луцьк. Громадські активісти на Цуманському перехресті зустріли героя та колоною провели до Театрального майдану. 1-го вересня домовину з тілом Валерія Янчука підняли в нижній храм Луцького Свято-Троїцького собору і відслужили чин похорону. На панахиду прийшли десятки лучан. Вони несли живі квіти, переважно жовто-блакитні хризантеми, і скандували “Герої не вмирають!”

Тіло Валерія Янчука відправили у смт. Іваничі. Домовину привезли в районний Дім «Просвіта». Поминальну пананахиду відслужили митрофорний протоієрей, настоятель Свято-Покровського храму отець Андрій та отець Василь. Протягом ночі з героєм мали змогу попрощатись близькі, рідні, всі, хто оцінив його подвиг.

Валерій не дожив до 30-ти. Загинув він ще у 2014-му році під час обстрілу села Дзеркальне на Донеччині. Тоді отримав важке осколкове поранення внутрішніх органів. Попри старання амвросіївських лікарів, врятувати бійця не вдалося – він помер на операційному столі. Поховали його на кладовищі в Амвросіївці.

Помилково Валерій був похований під прізвищем Ямчук, що ускладнило пошук загиблого. Однак за допомогою телебачення та волонтерів згорьованій матері таки вдалося знайти сина. Після проведення аналізів ДНК, його тіло повернули на рідну землю.

Бійця поховали 2-го вересня на місцевому кладовищі.