<
Зосим Колбун

Порізане політбюро: доповнення до матеріалів щодо присвоєння місту Володимиру приставки «Волинський»

Цей запис опубліковано більш як рік тому
16:25 | 30.06.2021 / Погляд / , /
388
/ 1 коментар

Коли Радянський Союз «тріснув» і стало можливим заглянути в архіви КДБ та компартійні архіви, у Волинській області була створена комісія із колишніх членів КПРС. Туди був запрошений і волинський дисидент Микола Георгійович Коц, який на основі вивчених матеріалів написав кілька книг, зокрема фундаментальну «Волинь в лещатах смерті».

Фотографію “Порізане Політбюро” він не розмістив у цій книзі, оскільки події виходили за часові рамки книги, але передав мені для дослідження.

У 1954 році я навчався у 9 класі, і дуже добре пригадую це помпезне відзначення дати 300-річчя Возз’єднання України із Росією.

У 1954 році – Кам’янець-Подільська область була перейменована на Хмельницьку, відповідно і обласний центр – Проскурів – був перейменований на Хмельницький.

Що ж до перейменування міста Переяслава на Переяслав-Хмельницький, то це відбулось у 1943 році, аби іменем Богдана Хмельницького піднімати дух радянським воїнам.  

Тоді ж, у 1943 році, був заснований орден імені Богдана Хмельницького.

Нагадую, місто Переяслав вперше згадується у 911 році в Договорі князя Олега із Візантією.

Що ж до приставки “Волинський” у м.Володимир, яка була прийнята в царський час і підтримана  радянською владою. В той час – 1954 рік – коли Радянський Союз на весь світ пропагував, яка це велике щастя для України від з’єднання з Росією ( а фактично приєднання ) володимирська молодь під покровом ночі здійснила цей акт – “Порізане політбюро”.

Їх вирахували, але не одразу.  

Організатор цієї акції Степан Фуга уже був призваний у Радянську Армію. Фото цього сміливця передав мені Микола Коц.

Хлопцям дали по 10 років. Подальша доля їх мені невідома. 

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
один коментар
  1. Справжні герої… Зараз мабудь моляться на тих членів Політбюро за радянську пенсію

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Віктор Вілентко
27.03.2024
Думав до завершення посту нічого не писатиму у фейсбуці, проте, маючи певну інформацію з моїх країв, не можу спокійно на ...
Артем Чапай
22.03.2024
Сьогодні вночі мої діти, як і багато інших, спали в коридорі. Я за них не особливо боявся. Коли друг-військовослужбовець ...
В'ячеслав Стрий
19.03.2024
Хочеться бачити рідне селище Іваничі ошатним, чепурним, упорядкованим. Але воно дедалі занепадає. Бо у голови громади ...
Катерина Матвіїва
13.03.2024
Не можу мовчати. Адже йдеться не лише про видання БУГ у якому я працюю, а й особисто про мене, як журналіста. І про мою ...
Дарина Мироненко
12.03.2024
Нещодавно зустрілася з близьким другом, який військовослужбовець, поговорити про життя. Він розповів, як на фронті мав ...