<
Зосим Колбун

Порізане політбюро: доповнення до матеріалів щодо присвоєння місту Володимиру приставки «Волинський»

Цей запис опубліковано більш як рік тому
16:25 | 30.06.2021 / Погляд / , / 1 коментар

Коли Радянський Союз «тріснув» і стало можливим заглянути в архіви КДБ та компартійні архіви, у Волинській області була створена комісія із колишніх членів КПРС. Туди був запрошений і волинський дисидент Микола Георгійович Коц, який на основі вивчених матеріалів написав кілька книг, зокрема фундаментальну «Волинь в лещатах смерті».

Фотографію “Порізане Політбюро” він не розмістив у цій книзі, оскільки події виходили за часові рамки книги, але передав мені для дослідження.

У 1954 році я навчався у 9 класі, і дуже добре пригадую це помпезне відзначення дати 300-річчя Возз’єднання України із Росією.

У 1954 році – Кам’янець-Подільська область була перейменована на Хмельницьку, відповідно і обласний центр – Проскурів – був перейменований на Хмельницький.

Що ж до перейменування міста Переяслава на Переяслав-Хмельницький, то це відбулось у 1943 році, аби іменем Богдана Хмельницького піднімати дух радянським воїнам.  

Тоді ж, у 1943 році, був заснований орден імені Богдана Хмельницького.

Нагадую, місто Переяслав вперше згадується у 911 році в Договорі князя Олега із Візантією.

Що ж до приставки “Волинський” у м.Володимир, яка була прийнята в царський час і підтримана  радянською владою. В той час – 1954 рік – коли Радянський Союз на весь світ пропагував, яка це велике щастя для України від з’єднання з Росією ( а фактично приєднання ) володимирська молодь під покровом ночі здійснила цей акт – “Порізане політбюро”.

Їх вирахували, але не одразу.  

Організатор цієї акції Степан Фуга уже був призваний у Радянську Армію. Фото цього сміливця передав мені Микола Коц.

Хлопцям дали по 10 років. Подальша доля їх мені невідома. 

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
один коментар
  1. Справжні герої… Зараз мабудь моляться на тих членів Політбюро за радянську пенсію

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Андрій Бокоч
15.06.2026
Ніч із 14 на 15 червня була тривожною і бентежною. Ворог знову вдарив по Україні, по столиці. Ворог вдарив по Києво-Печерській лаврі. Один "шахед" влучив у Стефанівський приділ - вівтарну частину Успенського собору, а ще ...
Єгор Кравець
13.06.2026
Я особисто дуже вдячний тим полякам, які у 2022 році прихистили українців від війни. Це безцінний вчинок, який неможливо забути. Але польській державі я не бачу резону дякувати. Бо Україна – це порятунок Польщі. І коли ...
Анатолій Анатоліч
12.06.2026
Далі суто моя думка. Я вам її не нав'язую. Я не є експертом в питання життя Булгакова. Орієнтуюсь виключно на доступну інфу і на свої думки. Тож... Не розумію страждань стосовно Бvлгакова. Хочете читати- читайте. Хочете ...
Поль Мішель Манандіз
5.06.2026
А якщо він досі там — значить, хтось і далі залишає ці двері прочиненими, замість того щоб остаточно їх зачинити. Ворог проник не лише до нас. Він проник усюди, використовуючи людські слабкості, марнославство, довіру й ...
Ірина Іванців-Гріга
4.06.2026
Крик душі лікарки у кінці навчального року, яка втомилася лікувати здорові дитячі животи перед контрольними чи після заліків, або роздуми відмінниці-перфекціоністки. ...сьогодні багато говорять про якість освіти, рейтинги ...