<
Дарина Мироненко

Як неякісна консультація з психологом може ще більше травмувати військових

Цей запис опубліковано більш як рік тому
17:10 | 12.03.2024 / Погляд / , , / Коментарі відсутні

Нещодавно зустрілася з близьким другом, який військовослужбовець, поговорити про життя. Він розповів, як на фронті мав змогу відчути на собі, як можуть консультувати військові психологи.

Захисник наших життів зіткнувся з декількома контузіями та, ймовірно, ПТСР.

Проте військовий психолог, до якого звернувся молодик, не діагностував наявну воєнну травму, а наніс додаткову.

Психолог, який знаходився біля території виконання бойових дій, запропонував молодику зі свіжою контузією прогулятися містом. Це мав бути як прийом в кабінеті, але на свіжому повітрі. Наче все гаразд та нічого поганого. Але говорити про свої переживання почав не військовий, а лікар.

А якщо конкретніше, жалітися, як погано в місті, що виїхала вся молодь, про постійні тривоги та обстріли, які заважають спокійно жити. Ех, яка ж трагічна доля прифронтових міст.

Проте найцікавіше було, коли псевдопсихолог привів свого пацієнта до зруйнованого будинку культури. Та розказує, як багато грошей в нього вклали, а росіяни влучили в нього ракетою типу іскандер. Військовий був шокований. Він тільки приїхав з бойових і хоче побути в спокої та забутись від звуків вибухів, а тут йому жаліються на війну.

Психолог продовжив свою історію, й признався, що взагалі й не хотів працювати за спеціальністю. А вибір цей зробив, щоб його не забрали в армію…І тут час зупинився. Молодий хлопець з пораненням, вдвічі молодший за психолога, слухає, як дорослий чоловік ухиляється від служби і навіть не хоче добросовісно працювати за фахом. Згадаємо, що він військовий психолог. Солдат з ймовірним посттравматичним стресовим розладом має заспокоювати свого терапевта. Як вам така ситуація?

Психологічна допомога, яку надають захисникам, має бути якісна та професійна. Спеціалізована на травму воєнну та ПТСР – від фахівців, які проходили відповідне навчання. Випадки психологічної травматизації військових не повинні бути допустимі у нашій сучасності.

Якісна кваліфікована психологічна допомога для військовослужбовців важлива! Ментальний стан не менш значний ніж фізичний.

Війна несе з собою безліч психологічних викликів, які можуть мати глибокі та довготривалі наслідки для окремих людей, сімей і цілих громад.

Надання пріоритету психічному здоров’ю під час війни посилає потужне повідомлення про цінність людського життя та гідності. Це демонструє, що навіть у розпал конфлікту ми усвідомлюємо важливість підтримки благополуччя один одного та загоєння ран, які не видно на поверхні.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Олеся Козачук
25.05.2026
Будемо відвертими самі з собою: коли говориться про військових, чи діючих чи демобілізованих, наш соціум часто схильний до впадання в крайнощі. Ми або романтизуємо їх, створюючи образ бездоганних титанів без страху й ...
Леся Воронюк
21.05.2026
Я добре пам'ятаю перший День вишиванки. Пам'ятаю, як піднімалася на свій факультет і на мить відчула страшенне розчарування, бо не помітила нікого у вишитій сорочці. Ця "трагедія" тривала всього долю секунди, бо вже за ...
Олена Лешко
21.05.2026
У вишитих орнаментах – історія нашого народу, пам'ять про предків, мова любові до рідної землі. У кожному візерунку закодована його доля, унікальність, краса і коріння, що живить та тримає кожного з нас. Сьогодні у мене є ...
Леся Воронюк
6.05.2026
День Вишиванки щороку розпочинається з акції «Народжені у вишиванках». Їдемо в пологові будинки та даруємо малесенькі вишиті сорочки новонародженим українцям. Це наша найважливіша акція про майбутнє. Та ми нічого не ...
Володимир Демчук
5.05.2026
Світлої суботи на тижні після Великодня на міській Алеї Героїв відбулася панахида. Завдяки злагодженій організації міської влади скорботний захід пройшов із тією гідністю, на яку заслуговують наші захисники. У тиші, ...