У Ківерцях хочуть витратити понад 150 мільйонів гривень на бігові доріжки та стадіон

У місті Ківерці, населення якого становить близько 14 тисяч осіб, хочуть витратити 150 мільйонів гривень на стадіон та бігові доріжки. Гроші, велика частина яких до бюджету надходить з податків військових 100-ї бригади ТРО, вирішили віддати фірмі з сумнівною репутацією. Разом з тим, міський голова Олександр Ковальчук переконує, що військові в зоні бойових дій ледь не всім забезпечені, а стадіон та бігові доріжки ремонтуватимуть в тому числі и для них.

Про це – в сюжеті телеканалу «Аверс», пишуть Волинські новини.

Після того як військові наповнили бюджет ківерцівської громади, на міського голову немов напав «синдром покупця». Кожна покупка за бюджетні гроші стає все дорожчою і дорожчою. Тепер Олександр Ковальчук вирішив витратити майже 150 мільйонів гривень на стадіон з біговими доріжками. Мовляв, військові на фронті ледь не в повному достатку і особливих потреб у них нема. То чому б саме зараз не будувати в тилу бігові доріжки?

Як тільки в Україну вторглися окупанти, Олександр Ковальчук почав мільйон за мільйоном освоювати на дороги. Потім одним махом без аукціону скерував приватній фірмі 63 мільйони гривень на реконструкцію очисних споруд. Тепер вирішив капітально ремонтувати місцевий стадіон із біговими доріжками – на це піде майже 150 мільйонів гривень.

Варто сказати, що стадіон у Ківерцях має пристойний вигляд. Чи справді є нагальна потреба його зносити і будувати новий? Чи всі комунальні проблеми уже залагоджено? Наприклад, навесні у Ківерцях затопило кілька вулиць, там нема належної зливової каналізації. Рятувальники відкачували воду від людських осель. Як писали ЗМІ, у міськраді сказали, що модернізувати зливову каналізацію там поки не будуть. Мовляв, усе залежить від того, чи вистачить коштів. А оскільки 150 мільйонів планують скерувати на стадіон, то, напевно, міський голова готується до всесвітньої олімпіади.

«Є можливість зробити стадіон гарний, новий у Ківерцях – чому б не зробити. Коштів поки що немає, бо термін виконання там до 2025 року. Я хочу, щоб наше місто стало спортивною столицею області, – пояснює Олександр Ковальчук. – Штучне поле буде з новим освітленням».

На зауваження, чи не є війна перепоною для таких масштабних проектів, апелює: «В Ізраїлі війна вже 30 років. Там що, люди не живуть?»

Бажання витратити гроші, схоже, заганяє голову за такі географічні обрії, що він порівнює Луцьк із населенням 215 тисяч та Ківерці – 15 тисяч.

Виявляється, що голова будуватиме бігові доріжки в тому числі й для військових, які зараз захищають нашу державу. Щоб повернулися з фронту і бачили, куди пішли бюджетні гроші.

«Хочеться, щоб вони повернулися й бачили: доки вони захищали нас на сході, щоб сюди всяка нечесть не лізла, ми тут не протирали штани. Багато людей бояться щось робити. Але хто, як не ми? Ну, значить, нам так написано зверху», – каже міський голова Ківерців.

Цікаво, кому ж вищі сили допоможуть виграти такі ласі тендери на 150 мільйонів? Договір на реконструкцію очисних споруд, а це 63 мільйони, Олександр Ковальчук уклав з фірмою «Кортакоз» із Рівненщини. Можемо припустити: а чи не продовжить голова фінансову співпрацю із тією самою фірмою?

Місцева фахівчиня із тендерних закупівель розповідала про славу цієї фірми.

«Наші ЗМІ вказують, що ця фірма – з орбіти Юрія Фалка, це у нас відомий такий освоювач бюджетних коштів. Ми всі дійшли висновку, що фірма «Кортакоз» просто замінила своєю назвою ту саму фірму «Фіалка», яку разом із сателітами притягував до відповідальності Антимонопольний комітет. Простими словами: за змовами ця фірма разом зі своїми сателітами досить часто ходила на тендери і спотворювала результати таких торгів. Останній штраф по «Фіалці», наприклад, був близько 92 мільйонів гривень», – розповіла керівниця ГІ «За чесний тендер» з Рівного Мирослава Примак.

Разом з тим, міський голова розповідає про свою поїздку до військових і як вони чи не усім забезпечені.

«Бачив командирів наших 50-го, 51-го, 53-го батальйонів. Батальйон 400 людей, і в кожного є тепловізор, а їх треба три. Розумієте? Всього-на-всього три чи чотири на батальйон треба, а їх є в кожного під диваном. Наш волонтер, батюшка, повертається зараз з Литви, купував нашому одному військовослужбовцю автомобіль Mitsubishi Pajero. Він збирав гроші, не вистачало – ми величезну суму йому дали, щоб він це все купив. Тобто нема проблем з тим, що до нас хтось прийшов і когось не задовольнили», – запевняє Олександр Ковальчук.

150 мільйонів гривень – це приблизно 800 позашляховиків по $5 тисяч. Олександр Ковальчук немов хвалиться: для військових гроші збирають і на благодійних ярмарках.

«Ми передали вже понад 10 дронів. Купили вже більш як 14 машин. Ми з кожної нашої зарплати віддаємо у скриньку одноденний заробіток. Проводимо благодійні концерти, благодійні ярмарки, збираємо кошти», – каже міський голова.

Із бюджету громади, зауважує, загалом на потреби армії скерували понад 75 мільйонів. Тепер же Збройним силам допомагають іноземці. Тож міський голова, схоже, і далі буде витрачати мільйони десятками, а то й сотнями.

«На початку війни ми всі допомагали, але зараз, слава Богу, завдяки нашому керівництву України, європейським партнерам дуже багато там чого є. Майже вся нова техніка. Я ж танка купувати не буду за десятки мільйонів», – розводить руками.

Уже восени, зізнається голова, планує виділити від п’яти до восьми мільйонів лише на те, аби знести нинішній стадіон. Бо ж куди ще подіти гроші під час війни?

Зазначимо, що такі абсурдні витрати бюджетних коштів у час війни – не рідкість. В одному з районів Києва для укриттів закупили барабанів на 900 тисяч гривень. В Борисполі, що на Київщині, місцеве комунальне підприємство планує оновити флагшток меморіального комплексу за 5 мільйонів, а місцева влада Дніпра планує витратити 600 тисяч гривень на підігрів сходів у парку.