20 березня – день весняного рівнодення: традиції, значення та прикмети

День весняного рівнодення 2019 році настане 20 березня о 23:58. Сонце перейде з південної півкулі в північну, а тривалість дня і ночі зрівняється. Така астрономічна подія відбувається кожного року.

У день рівнодення за Сонцем можна спостерігати протягом 12 годин. Тривалість дня і ночі стають рівними. Навесні день починає збільшуватися, ніч скорочуватися, а погода стає теплішою, – повідомляють Хроніки Любарта.

Наші предки очікували на прихід весни з великим трепетом. Святкування весни було сповнене важливим сакральним змістом перемоги світла над темрявою, пробудженням всіх тварин, пташок та рослин і зародженню нового життя. Стародавні єгиптяни звели Великого Сфінкса так, щоб він вказував прямо на сонце, що сходить під час весняного рівнодення.

У цей день астрологи відзначають астрологічний Новий Рік (Сонце починає входити в перший градус Овена). День весняного рівнодення 2019 – це потужний заряд енергії, сили думок і бажань. Цього дня людина може привернути у своє життя найзаповітніші мрії та бажання. Цей день є дуже сильним для практик та обрядів. Дню весняного рівнодення здавна приписували магічні властивості і сильну енергетику.

Значення

З наукової точки зору, в цей день Сонце перетинає екватор і переходить з північної півкулі в південну. Земля щодо світила займає вертикальне положення. День поступово збільшується, а ніч зменшується. Починається астрономічна весна, правда щороку дата змінюється.

Справа в тому, що проміжок між весняним і осіннім рівноденням налічує близько 365,24 сонячної доби. Зсув дати пов’язаний з коливанням сотих.

День весняного рівнодення з магічної точки зору також має велике значення, адже ритуали наповнюються особливою силою. А у багатьох народів вважається, що тьма і світло починають боротьбу, при чому перемагають завжди світлі боги, які приносять у світ тепло.

Традиції

У європейському язичництві ця дата присвячена старонімецькій богині весни Остара, на честь якої фарбували яйця і випікали булочки. Пасхальна традиція бере коріння саме звідси.

У пізніх слов’ян це свято називалося Сороками. День весняного рівнодення пов’язували з прильотом птахів, яких повинно було повернутися сорок штук. Основним символом був жайворонок. Його форму використовували для випікання обрядового частування.

В язичництві сонце мало величезне значення. Вважалося, що в цей день божества приходять в світ людей, а з приходом весни також пов’язували бога Ярило, якому присвячувалися обряди. За легендами, в кінці березня бог відбиває у зими роги.

Народні забобони

У День весняного рівнодення слов’яни влаштовували масові гуляння і гучні застілля. У цей день незаміжні дівчата випікали млинці, які символізували сонце. За цим частуванням ворожили на предмет весілля, першої дитини. Також на суджених ворожили по картах і на дзеркалі.

Опудало спалювалося, як символ кінця зими. Після цього стрибали через багаття, щоб очиститися від поганої енергії. На вулицях співали веснянки – ритуальні співи.

День весняного рівнодення: прикмети 

• У весняне рівнодення слов’янські народи відзначали свято Жайворонка. Головною традицією цього дня була випічка булочок “куликів” у формі пташок, які символізували прихід тепла. За прикметою, булочки треба дарувати дітям, щоб вони своєю радістю закликали весну. Якщо крихти розвіяти над полем – рік буде врожайним.

• Щоб весь рік бути здоровим, зранку в день рівнодення потрібно облитися холодною водою.

• На весняне рівнодення обійдіть всі кімнати в будинку із запаленою свічкою – чиста вогняна стихія захистить простір від негативної енергетики.

• Щоб позбутися від тривог, слід записати всі погані думки і переживання на папері, а потім спалити і розвіяти попіл за вітром.

• За ворожінням на булочках у день весняного рівнодення можна дізнатися про своє майбутнє. Для цього потрібно приготувати спеціальну начинку: монетка – до достатку; вишня – до любові; перець – до труднощів.