Трішки про участь в Громадському бюджеті та про те, яким чином вбиваються ідеї мешканців Володимира
Кілька років поспіль планувала подати проєкт та шукала інформацію по своїй ідеї – облаштувати маршрутки GPS-трекерами та підтягнути отримані дані в додаток по типу CityBus. Додаток мав би бути доступний як для жителів міста, так і гостей Володимира-Волинського, а також мав на меті покращити якість надання транспортних послуг.
Принаймні в тій частині, коли потенційний пасажир міг би оцінити, чи варто чекати на транспорт, чи краще прогулятися. На цьому з хорошим завершуємо, а переходимо до того, що ж дійсно чекає на автора проєкту.
Відверто всі, хто подає ідеї та доводить їх до успішної реалізації – молодці. До речі, відразу ремарка – автор жодним чином не може бути причетним до реалізації ідеї і це є зазначено в Положенні. Вказано, щоб унеможливити зловживання зі сторони авторів (мені тут відверто смішно, але маємо що маємо).
Особисто я вважала, що найскладніше – це обґрунтувати, провести розрахунки та подати проєкт, однак на ділі виявилося, що найскладніше – це пояснити міським чиновникам для чого потрібен цей проєкт взагалі і чим він їм може допомогти…
Кілька цікавих моментів особливо запам’ятаю.
Найбільше “сподобався” момент, коли у мене запитали, якої марки мають бути трекери… Або ж з питань було “класне” твердження – “Ви ж спілкувалися з фірмами, які надають такі послуги, то вони готові піти на тендер”… Агов, хлопці та дівчата, я успішно працюю на своєму підприємстві й не повинна виконувати вашу роботу! Так складно відкрити гугл і прописати кілька речень, щоб знайти номери підрядників, які надають послуги?
Що ж в підсумку отримала? Познайомилася з чиновниками міської ради, побувала на кількох зустрічах, де мою ідею крутили, як хотіли, просили пошукати інформацію для управління, яке має надавати висновок. Мене намагалися відмовити від ідеї і передати її на доопрацювання в міську раду… Тепер вона відхилена повністю.
Сподіваюся, що і міським чиновникам, і депутатському корпусу зрозуміло, куди буде рухатися місто наступні роки… Однак для мене це точно НЕ в напрямку, коли воно стає комфортним і зручним для всіх та йде в ногу з часом…
Проєкт про вагоміші цілі, ніж про смітники у власному дворі, чи тротуари біля власного будинку… Наразі не хочу вдаватися до деталей, однак це був, як перший, так і останній проєкт поданий на розгляд в міську раду. Ось таким чином і вбивається бажання мешканців цього міста змінювати його на краще.
Відверто хочу всім подякувати за те, що нагадали про всі нюанси бюрократії і те, як працюючи в державному секторі можна плювати на роботу….
Сподіваюся, що з роками місто повернеться до цього питання і реалізує ідею максимально безболісно, як для перевізників, так і комфортно для жителів міста!
Цікаво, які проєкти пройшли? Читайте тут:https://volodymyr.pb.org.ua/projects
Авторка проєкту, керівник Відділу PR-технологій та зв’язків з громадськістю у Володимир-Волинській птахофабриці Дарія Поддубецька.
Дашка, не ображайся!
Я не ображаюся, а просто розчарована…
Могли нормально відмовити – типу “Ми розширимо і вдосконалимо, бо це дійсно потріно”, або ж написати – ” Таке нашому місту не потріно”, а не беззмістовне – “немає технічної можливості для реалізації”….
Я тобі ставлю горнятко ароматної кави і плиточку чорнющого шоколаду, шоб розвіяти розчарування.
І все ж таки не ображайся на тих пузатих дядів. Ти просто випереджаєш їх у розвитку, а вони безнадійно відстають, тому це їм і приносить моральне задоволення коли вони “мають владу” виносити рішення відносно ідей тих, хто вже давно попереду.
Дашка, ти молодець!
Будь впевнена у цьому і знай, шо Дíg тебе підтримує!
Подивився проєкт пані Вознюк. 15 дракончиків- 450000 гривень. Один дракончик- 30000 гривень. Розмір дракончиків- 25 сантиметрів. Вони будуть із щирого золота?