<
Володимир Матвіюк

Мудра влада досягає компромісу в перемовинах, а Іваничівська – судиться, усіх обвинувачує і оправдовується

Цей запис опубліковано більш як рік тому
17:09 | 13.05.2024 / Погляд / / Коментарі відсутні

Днями у фейсбуці була інформація про Мишівську візитівку з калюжею на в’їзді в село. Мова не про лише одну калабаню, а про стан доріг з твердим покриттям на усіх вулицях, які давно, не грейдерувалися і не підсипалися.

В колишньому парку в центрі села, де не без дозволу місцевої влади позрізали дерева, все заросло триметровими кущами, в яких розвелися лисиці. Колишня контора колгоспу, яка має свого власника, ледь виглядає із кущів. Перед Пасхою не повністю вивезене сміття із кладовища.

Такий непривабливий вигляд має колишній центр Мишівської сільської ради, а після «одруження» з Іваничівською селищною радою, центр Мишівського старостинства.

Такий убогий Мишів не був ніколи, при будь-якому голові сільради або колгоспу, як сьогодні. І вина тут старости дуже мізерна. Бо ні староста, ні будь-хто інший із заступників не мають жодного права не лише щось ініціювати, але і висловити свою думку, яка не збігається з думкою голови. На початку квітня мені довелося це бачити і відчути цю гнітючу атмосферу, будучи за певних обставин, на нараді в голови з окремого питання.

Мета цього допису – привернути увагу і спонукати керівництво селищної ради до дії.

Завдання кожного жителя села незалежно від віку і конфесійної приналежності — відреагувати на цю інформацію.

Хай влада бачить, що не лише окремим особам не сидиться на пенсії спокійно, це турбує кожного.

Наведімо порядок усі разом, розбудімо владу, якій добре й так, або «какая разніца». Влада любить байдужих, але байдужість є ворог громади. Влада не любить, але боїться активних і наполегливих. Але лише активні і наполегливі можуть досягти того, що поставили собі за ціль.

Мудра влада досягає компромісу в перемовинах, за дверима кабінету. Недалека судиться, усіх обвинувачує і оправдовується.

Джерелом для публікації став пост на фейсбук-сторінці активіста Володимира Матвіюка

Нагадаємо, нещодавно Володимир Матвіюк повідомив, що в селі Мишів Іваничівської громади через яму на одній із вулиць ледь не зсунулася з катафалка труна з покійником. Неприємна ситуація сталася на Великдень.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Олеся Козачук
25.05.2026
Будемо відвертими самі з собою: коли говориться про військових, чи діючих чи демобілізованих, наш соціум часто схильний до впадання в крайнощі. Ми або романтизуємо їх, створюючи образ бездоганних титанів без страху й ...
Леся Воронюк
21.05.2026
Я добре пам'ятаю перший День вишиванки. Пам'ятаю, як піднімалася на свій факультет і на мить відчула страшенне розчарування, бо не помітила нікого у вишитій сорочці. Ця "трагедія" тривала всього долю секунди, бо вже за ...
Олена Лешко
21.05.2026
У вишитих орнаментах – історія нашого народу, пам'ять про предків, мова любові до рідної землі. У кожному візерунку закодована його доля, унікальність, краса і коріння, що живить та тримає кожного з нас. Сьогодні у мене є ...
Леся Воронюк
6.05.2026
День Вишиванки щороку розпочинається з акції «Народжені у вишиванках». Їдемо в пологові будинки та даруємо малесенькі вишиті сорочки новонародженим українцям. Це наша найважливіша акція про майбутнє. Та ми нічого не ...
Володимир Демчук
5.05.2026
Світлої суботи на тижні після Великодня на міській Алеї Героїв відбулася панахида. Завдяки злагодженій організації міської влади скорботний захід пройшов із тією гідністю, на яку заслуговують наші захисники. У тиші, ...