<
Володимир Матвіюк

Мудра влада досягає компромісу в перемовинах, а Іваничівська – судиться, усіх обвинувачує і оправдовується

Цей запис опубліковано більш як рік тому
17:09 | 13.05.2024 / Погляд / / Коментарі відсутні

Днями у фейсбуці була інформація про Мишівську візитівку з калюжею на в’їзді в село. Мова не про лише одну калабаню, а про стан доріг з твердим покриттям на усіх вулицях, які давно, не грейдерувалися і не підсипалися.

В колишньому парку в центрі села, де не без дозволу місцевої влади позрізали дерева, все заросло триметровими кущами, в яких розвелися лисиці. Колишня контора колгоспу, яка має свого власника, ледь виглядає із кущів. Перед Пасхою не повністю вивезене сміття із кладовища.

Такий непривабливий вигляд має колишній центр Мишівської сільської ради, а після «одруження» з Іваничівською селищною радою, центр Мишівського старостинства.

Такий убогий Мишів не був ніколи, при будь-якому голові сільради або колгоспу, як сьогодні. І вина тут старости дуже мізерна. Бо ні староста, ні будь-хто інший із заступників не мають жодного права не лише щось ініціювати, але і висловити свою думку, яка не збігається з думкою голови. На початку квітня мені довелося це бачити і відчути цю гнітючу атмосферу, будучи за певних обставин, на нараді в голови з окремого питання.

Мета цього допису – привернути увагу і спонукати керівництво селищної ради до дії.

Завдання кожного жителя села незалежно від віку і конфесійної приналежності — відреагувати на цю інформацію.

Хай влада бачить, що не лише окремим особам не сидиться на пенсії спокійно, це турбує кожного.

Наведімо порядок усі разом, розбудімо владу, якій добре й так, або «какая разніца». Влада любить байдужих, але байдужість є ворог громади. Влада не любить, але боїться активних і наполегливих. Але лише активні і наполегливі можуть досягти того, що поставили собі за ціль.

Мудра влада досягає компромісу в перемовинах, за дверима кабінету. Недалека судиться, усіх обвинувачує і оправдовується.

Джерелом для публікації став пост на фейсбук-сторінці активіста Володимира Матвіюка

Нагадаємо, нещодавно Володимир Матвіюк повідомив, що в селі Мишів Іваничівської громади через яму на одній із вулиць ледь не зсунулася з катафалка труна з покійником. Неприємна ситуація сталася на Великдень.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Андрій Бокоч
15.06.2026
Ніч із 14 на 15 червня була тривожною і бентежною. Ворог знову вдарив по Україні, по столиці. Ворог вдарив по Києво-Печерській лаврі. Один "шахед" влучив у Стефанівський приділ - вівтарну частину Успенського собору, а ще ...
Єгор Кравець
13.06.2026
Я особисто дуже вдячний тим полякам, які у 2022 році прихистили українців від війни. Це безцінний вчинок, який неможливо забути. Але польській державі я не бачу резону дякувати. Бо Україна – це порятунок Польщі. І коли ...
Анатолій Анатоліч
12.06.2026
Далі суто моя думка. Я вам її не нав'язую. Я не є експертом в питання життя Булгакова. Орієнтуюсь виключно на доступну інфу і на свої думки. Тож... Не розумію страждань стосовно Бvлгакова. Хочете читати- читайте. Хочете ...
Поль Мішель Манандіз
5.06.2026
А якщо він досі там — значить, хтось і далі залишає ці двері прочиненими, замість того щоб остаточно їх зачинити. Ворог проник не лише до нас. Він проник усюди, використовуючи людські слабкості, марнославство, довіру й ...
Ірина Іванців-Гріга
4.06.2026
Крик душі лікарки у кінці навчального року, яка втомилася лікувати здорові дитячі животи перед контрольними чи після заліків, або роздуми відмінниці-перфекціоністки. ...сьогодні багато говорять про якість освіти, рейтинги ...