<
Володимир Матвіюк

Мудра влада досягає компромісу в перемовинах, а Іваничівська – судиться, усіх обвинувачує і оправдовується

Цей запис опубліковано більш як рік тому
17:09 | 13.05.2024 / Погляд / / Коментарі відсутні

Днями у фейсбуці була інформація про Мишівську візитівку з калюжею на в’їзді в село. Мова не про лише одну калабаню, а про стан доріг з твердим покриттям на усіх вулицях, які давно, не грейдерувалися і не підсипалися.

В колишньому парку в центрі села, де не без дозволу місцевої влади позрізали дерева, все заросло триметровими кущами, в яких розвелися лисиці. Колишня контора колгоспу, яка має свого власника, ледь виглядає із кущів. Перед Пасхою не повністю вивезене сміття із кладовища.

Такий непривабливий вигляд має колишній центр Мишівської сільської ради, а після «одруження» з Іваничівською селищною радою, центр Мишівського старостинства.

Такий убогий Мишів не був ніколи, при будь-якому голові сільради або колгоспу, як сьогодні. І вина тут старости дуже мізерна. Бо ні староста, ні будь-хто інший із заступників не мають жодного права не лише щось ініціювати, але і висловити свою думку, яка не збігається з думкою голови. На початку квітня мені довелося це бачити і відчути цю гнітючу атмосферу, будучи за певних обставин, на нараді в голови з окремого питання.

Мета цього допису – привернути увагу і спонукати керівництво селищної ради до дії.

Завдання кожного жителя села незалежно від віку і конфесійної приналежності — відреагувати на цю інформацію.

Хай влада бачить, що не лише окремим особам не сидиться на пенсії спокійно, це турбує кожного.

Наведімо порядок усі разом, розбудімо владу, якій добре й так, або «какая разніца». Влада любить байдужих, але байдужість є ворог громади. Влада не любить, але боїться активних і наполегливих. Але лише активні і наполегливі можуть досягти того, що поставили собі за ціль.

Мудра влада досягає компромісу в перемовинах, за дверима кабінету. Недалека судиться, усіх обвинувачує і оправдовується.

Джерелом для публікації став пост на фейсбук-сторінці активіста Володимира Матвіюка

Нагадаємо, нещодавно Володимир Матвіюк повідомив, що в селі Мишів Іваничівської громади через яму на одній із вулиць ледь не зсунулася з катафалка труна з покійником. Неприємна ситуація сталася на Великдень.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Андрій Бокоч
20.08.2026
За моєю спиною - древній дерев'яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам'яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи. Пам'ятка ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...
Максим Залевський
13.08.2026
Зараз серпень, і знову постає нагальне питання: куди релокуватись, якщо взимку прильоти по тепломережах зроблять життя у великих містах дуже екстремальним. І знову зʼявляється ця ідея: треба їхати «на землю». У село. Там ...
Аліна Михайлова
12.08.2026
«Вони воюють, щоб ми могли жити». Ці 4 фото зроблені в один день. Сьогодні. Практично в один час. Київ та східний фронт. Третій день поспіль мені на стаб привозять згорівших бійців в страшних опіках. Термобаричні скиди - ...
Олена Марушко
7.08.2026
В епоху швидкої моди та масового виробництва, коли одяг можна купити у кілька кліків, а викинути уже за сезон, у нашому місті залишається місце, де час ніби уповільнив свій рух. Це навчально-практичний центр сервісного ...