<
Дарія Поддубецька

Трішки про участь в Громадському бюджеті та про те, яким чином вбиваються ідеї мешканців Володимира

Цей запис опубліковано більш як рік тому
16:48 | 31.08.2021 / Погляд /
377
/ коментарі 4

Кілька років поспіль планувала подати проєкт та шукала інформацію по своїй ідеї – облаштувати маршрутки GPS-трекерами та підтягнути отримані дані в додаток по типу CityBus. Додаток мав би бути доступний як для жителів міста, так і гостей Володимира-Волинського, а також мав на меті покращити якість надання транспортних послуг.

Принаймні в тій частині, коли потенційний пасажир міг би оцінити, чи варто чекати на транспорт, чи краще прогулятися. На цьому з хорошим завершуємо, а переходимо до того, що ж дійсно чекає на автора проєкту.

Відверто всі, хто подає ідеї та доводить їх до успішної реалізації – молодці. До речі, відразу ремарка – автор жодним чином не може бути причетним до реалізації ідеї і це є зазначено в Положенні. Вказано, щоб унеможливити зловживання зі сторони авторів (мені тут відверто смішно, але маємо що маємо).

Особисто я вважала, що найскладніше – це обґрунтувати, провести розрахунки та подати проєкт, однак на ділі виявилося, що найскладніше – це пояснити міським чиновникам для чого потрібен цей проєкт взагалі і чим він їм може допомогти… 

Кілька цікавих моментів особливо запам’ятаю. 

Найбільше “сподобався” момент, коли у мене запитали, якої марки мають бути трекери… Або ж з питань було “класне” твердження – “Ви ж спілкувалися з фірмами, які надають такі послуги, то вони готові піти на тендер”… Агов, хлопці та дівчата, я успішно працюю на своєму підприємстві й не повинна виконувати вашу роботу! Так складно відкрити гугл і прописати кілька речень, щоб знайти номери підрядників, які надають послуги? 

Що ж в підсумку отримала? Познайомилася з чиновниками міської ради, побувала на кількох зустрічах, де мою ідею крутили, як хотіли, просили пошукати інформацію для управління, яке має надавати висновок. Мене намагалися відмовити від ідеї і передати її на доопрацювання в міську раду… Тепер вона відхилена повністю.

Сподіваюся, що і міським чиновникам, і депутатському корпусу зрозуміло, куди буде рухатися місто наступні роки… Однак для мене це точно НЕ в напрямку, коли воно стає комфортним і зручним для всіх та йде в ногу з часом…

Проєкт про вагоміші цілі, ніж про смітники у власному дворі, чи тротуари біля власного будинку… Наразі не хочу вдаватися до деталей, однак це був, як перший, так і останній проєкт поданий на розгляд в міську раду. Ось таким чином і вбивається бажання мешканців цього міста змінювати його на краще. 

Відверто хочу всім подякувати за те, що нагадали про всі нюанси бюрократії і те, як працюючи в державному секторі можна плювати на роботу….

Сподіваюся, що з роками місто повернеться до цього питання і реалізує ідею максимально безболісно, як для перевізників, так і комфортно для жителів міста!

Цікаво, які проєкти пройшли? Читайте тут:https://volodymyr.pb.org.ua/projects

Авторка проєкту, керівник Відділу PR-технологій та зв’язків з громадськістю у Володимир-Волинській птахофабриці Дарія Поддубецька.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 4
    • Я не ображаюся, а просто розчарована…
      Могли нормально відмовити – типу “Ми розширимо і вдосконалимо, бо це дійсно потріно”, або ж написати – ” Таке нашому місту не потріно”, а не беззмістовне – “немає технічної можливості для реалізації”….

      • Я тобі ставлю горнятко ароматної кави і плиточку чорнющого шоколаду, шоб розвіяти розчарування.
        І все ж таки не ображайся на тих пузатих дядів. Ти просто випереджаєш їх у розвитку, а вони безнадійно відстають, тому це їм і приносить моральне задоволення коли вони “мають владу” виносити рішення відносно ідей тих, хто вже давно попереду.
        Дашка, ти молодець!
        Будь впевнена у цьому і знай, шо Дíg тебе підтримує!

  1. Подивився проєкт пані Вознюк. 15 дракончиків- 450000 гривень. Один дракончик- 30000 гривень. Розмір дракончиків- 25 сантиметрів. Вони будуть із щирого золота?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наталія Тарковська
30.04.2024
Під час розмов з цивільними я чую, як люди в селі ховаються від оборони своєї держави, як хваляться тим, що «краще живий ...
Віктор Вілентко
27.03.2024
Думав до завершення посту нічого не писатиму у фейсбуці, проте, маючи певну інформацію з моїх країв, не можу спокійно на ...
Артем Чапай
22.03.2024
Сьогодні вночі мої діти, як і багато інших, спали в коридорі. Я за них не особливо боявся. Коли друг-військовослужбовець ...
В'ячеслав Стрий
19.03.2024
Хочеться бачити рідне селище Іваничі ошатним, чепурним, упорядкованим. Але воно дедалі занепадає. Бо у голови громади ...
Катерина Матвіїва
13.03.2024
Не можу мовчати. Адже йдеться не лише про видання БУГ у якому я працюю, а й особисто про мене, як журналіста. І про мою ...