<
Антоніна Євтодюк

Ще один «осиковий кілок» у труну «русского мира» забитий

Цей запис опубліковано більш як рік тому
12:11 | 21.03.2019 / Погляд / /
9
/ коментарів 8

19 березня 2019 року назавжди увійде в історію мого села Жашковичі Іваничівського району. Сьогодні збулася мрія сотень моїх односельчан живих і тих, хто вже у Засвітах, – релігійна громада зареєстрована як така, що знаходиться під юрисдикцією ПЦУ.

Слава Ісусу Христу! Слава Україні!

Ще один метафоричний гвіздок/осиковий кілок у труну “рускагоміра” вбитий. І, хоча, ця сатанинська ідеологія ще дуже поширена на українських теренах, – сподіваюсь, крок за кроком, ми її спільними зусиллями переможемо!

Тримала в руках “Витяг” і відчувала невимовну вдячність Богові, Пресвятій Богородиці й св. Миколаєві, усім причетним людям, які посприяли тому, що Свято-Миколаївська церква стала дійсно українською.

Волею Божою наша Свято-Миколаївська релігійна громада стала першою у Володимир-Волинській єпархії Православної Церкви України, яка повністю пройшла шлях переходу під юрисдикцію ПЦУ. Сподіваюсь, назавжди.

Ну, а у Волинській області, ми посіли почесне 10-те місце).

Символічно сфотографувались із отцем Богдан Ковальчук, новим настоятелем нашої древньої святині, із “Витягом” на фоні відчинених дверей. Іншим парафіям нашої єпархії, сподіваємось, буде суттєво простіше проходити шлях легітимізації в лоні ПЦУ, адже протореною стежиною йти швидше й легше.

Особливо дякую, Саша Сиротюк, Віктор Тимчишин, Галина Власюк, Maria Matuchewska, Lubomyr Pavlovych, Василь Туруцький, Оксана Микитюк, Володимир-Волинська єпархія Православної Церкви України, Matfey Shevchuk, Богдан Ковальчук, Ковальчук Галина, Відділ з питань релігій та національностей Управління культури з питань релігій та національностей Волинська обласна державна адміністрація.

Слава Богу за всіх і за все!

Дякую, Боже, що благословив мене дієвим долученням до цього історичного процесу. Заради таких подій варто народжуватись.

Далі буде… Бо церква Христова – не Витяг і не Статут, це живе сповідання християнських чеснот, метанойя, катарсис, повсякчасний “голод за Богом”, а, також, євхаристійне єднання. Сподіваюсь, в Жашковичівській Свято-Миколаївській релігійній громаді буде сама така церква.

Хай на мою волю буде воля Господня!

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 8
  1. тік-так… тік-так… 2020 все ближче… хтось вже винайшов, як замінити трубу томосом ?

  2. Ше треба декому з чиновників подякувати, які організовували “добровільний” перехід в лоно Нової Церкви. І не тільки в Жашковичах. :)

  3. Перейти то вони перейшли. І що? Відмовились від благодаті Божої, то кому вони краще зробили? Туркам!

  4. і якби це не знадобилося петі, для рейтинга на виборах…..ви і сотні ваших односельчан живих і тих, хто вже у засвітах, спокійно ходили б у вашу древню святиню з сатанинською ідеологією до “старого” настоятеля і не думали б про фотографування на фоні відчинених дверей))))))))))))))))))))))))))))))))))))))
    p.s. скільки б ви ,Антоніна, не славили ісуса ,він цього не оцінить(біблія я думаю у вас є, св.матвія глава 15, вірш 24) хоч ви українка чи з “рускагоміра”)))))))))…. і на рахунок “буде воля Господня!”…..(пророка ісаї глава 66 ;16,17 вірш) треба було “кошерніше” харчуватся))))

  5. як я хочу, шоб переміг пеця, шоб потім послухати, як ця вівця буде жити без газу і без електрики… пеця, не розчаровуй ! шоу маст гоу !

  6. Вітаю вас пані Антоніно і усю грамаду із завершенням величної справи. А оті коментатори – залишки вилупків сатанинського каzапського міра, поки непізно хай валять на прокляту Расєю за дешевим газом, про який тут так печуться (хоча безмозглі кури і не знають, що ми ним уже чотири роки не користуємося і нормально живемо)

    • хе-хе… “Зачепили під час зустрічі тему зниження ціни на газ. За словами Олександри Кужель, ринку газу сьогодні немає. Україна не має вибору, а всеодно купує газ у Росії, видаючи його за європейський. Натомість простого українського споживача заставляють платити чи не вдвічі більше.”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Віктор Вілентко
27.03.2024
Думав до завершення посту нічого не писатиму у фейсбуці, проте, маючи певну інформацію з моїх країв, не можу спокійно на ...
Артем Чапай
22.03.2024
Сьогодні вночі мої діти, як і багато інших, спали в коридорі. Я за них не особливо боявся. Коли друг-військовослужбовець ...
В'ячеслав Стрий
19.03.2024
Хочеться бачити рідне селище Іваничі ошатним, чепурним, упорядкованим. Але воно дедалі занепадає. Бо у голови громади ...
Катерина Матвіїва
13.03.2024
Не можу мовчати. Адже йдеться не лише про видання БУГ у якому я працюю, а й особисто про мене, як журналіста. І про мою ...
Дарина Мироненко
12.03.2024
Нещодавно зустрілася з близьким другом, який військовослужбовець, поговорити про життя. Він розповів, як на фронті мав ...