<
Антоніна Євтодюк

Ще один «осиковий кілок» у труну «русского мира» забитий

Цей запис опубліковано більш як рік тому
12:11 | 21.03.2019 / Погляд / / коментарів 8

19 березня 2019 року назавжди увійде в історію мого села Жашковичі Іваничівського району. Сьогодні збулася мрія сотень моїх односельчан живих і тих, хто вже у Засвітах, – релігійна громада зареєстрована як така, що знаходиться під юрисдикцією ПЦУ.

Слава Ісусу Христу! Слава Україні!

Ще один метафоричний гвіздок/осиковий кілок у труну “рускагоміра” вбитий. І, хоча, ця сатанинська ідеологія ще дуже поширена на українських теренах, – сподіваюсь, крок за кроком, ми її спільними зусиллями переможемо!

Тримала в руках “Витяг” і відчувала невимовну вдячність Богові, Пресвятій Богородиці й св. Миколаєві, усім причетним людям, які посприяли тому, що Свято-Миколаївська церква стала дійсно українською.

Волею Божою наша Свято-Миколаївська релігійна громада стала першою у Володимир-Волинській єпархії Православної Церкви України, яка повністю пройшла шлях переходу під юрисдикцію ПЦУ. Сподіваюсь, назавжди.

Ну, а у Волинській області, ми посіли почесне 10-те місце).

Символічно сфотографувались із отцем Богдан Ковальчук, новим настоятелем нашої древньої святині, із “Витягом” на фоні відчинених дверей. Іншим парафіям нашої єпархії, сподіваємось, буде суттєво простіше проходити шлях легітимізації в лоні ПЦУ, адже протореною стежиною йти швидше й легше.

Особливо дякую, Саша Сиротюк, Віктор Тимчишин, Галина Власюк, Maria Matuchewska, Lubomyr Pavlovych, Василь Туруцький, Оксана Микитюк, Володимир-Волинська єпархія Православної Церкви України, Matfey Shevchuk, Богдан Ковальчук, Ковальчук Галина, Відділ з питань релігій та національностей Управління культури з питань релігій та національностей Волинська обласна державна адміністрація.

Слава Богу за всіх і за все!

Дякую, Боже, що благословив мене дієвим долученням до цього історичного процесу. Заради таких подій варто народжуватись.

Далі буде… Бо церква Христова – не Витяг і не Статут, це живе сповідання християнських чеснот, метанойя, катарсис, повсякчасний “голод за Богом”, а, також, євхаристійне єднання. Сподіваюсь, в Жашковичівській Свято-Миколаївській релігійній громаді буде сама така церква.

Хай на мою волю буде воля Господня!

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 8
  1. тік-так… тік-так… 2020 все ближче… хтось вже винайшов, як замінити трубу томосом ?

  2. Ше треба декому з чиновників подякувати, які організовували “добровільний” перехід в лоно Нової Церкви. І не тільки в Жашковичах. :)

  3. Перейти то вони перейшли. І що? Відмовились від благодаті Божої, то кому вони краще зробили? Туркам!

  4. і якби це не знадобилося петі, для рейтинга на виборах…..ви і сотні ваших односельчан живих і тих, хто вже у засвітах, спокійно ходили б у вашу древню святиню з сатанинською ідеологією до “старого” настоятеля і не думали б про фотографування на фоні відчинених дверей))))))))))))))))))))))))))))))))))))))
    p.s. скільки б ви ,Антоніна, не славили ісуса ,він цього не оцінить(біблія я думаю у вас є, св.матвія глава 15, вірш 24) хоч ви українка чи з “рускагоміра”)))))))))…. і на рахунок “буде воля Господня!”…..(пророка ісаї глава 66 ;16,17 вірш) треба було “кошерніше” харчуватся))))

  5. як я хочу, шоб переміг пеця, шоб потім послухати, як ця вівця буде жити без газу і без електрики… пеця, не розчаровуй ! шоу маст гоу !

  6. Вітаю вас пані Антоніно і усю грамаду із завершенням величної справи. А оті коментатори – залишки вилупків сатанинського каzапського міра, поки непізно хай валять на прокляту Расєю за дешевим газом, про який тут так печуться (хоча безмозглі кури і не знають, що ми ним уже чотири роки не користуємося і нормально живемо)

    • хе-хе… “Зачепили під час зустрічі тему зниження ціни на газ. За словами Олександри Кужель, ринку газу сьогодні немає. Україна не має вибору, а всеодно купує газ у Росії, видаючи його за європейський. Натомість простого українського споживача заставляють платити чи не вдвічі більше.”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Яніна Соколова
9.09.2026
Нарешті малороси озвучили свої відчуття. Кіста від української - це прям дуже гарна алегорія. І думаю, це щиро. За що респект, за те, що нарешті озвучила. Повірте, половина публічних людей-малоросів думають так. І у них ...
Денис Петрук
3.09.2026
Люди веселяться не замість війни. Вони веселяться посеред війни. Є люди яких під час війни страшенно бентежить, що хтось сміється. Не КАБ їх бентежить. Не «шахед». А чужий сирник, блядь Сидить людина на літній терасі. П’є ...
Сергій Притула
24.08.2026
У свої 10 я десь по селу бив палицею кропиву і поняття не мав, чому дорослі вже кілька днів поспіль прикипіли до телевізора. 24 серпня 1991 року у них тільки й розмов про новину із Києва. А я, ще малий, не розумію, що ...
Андрій Бокоч
20.08.2026
За моєю спиною - древній дерев'яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам'яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи. Пам'ятка ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...