Отримала цінний мотиваційний урок від хлопця, що на інвалідному візку стрибає по сходах

10:49 | 2.02.2019 / Рубрика: Погляд / 2 коментарі

Зустріч, яка й досі тримає мене під враженнями і легким шоком та змушує дещо по-іншому глянути на життя і своє “можу”.

Це Саша Ващук – приємний, веселий хлопець. Так, він пересувається в візку, а ще він у ньому вистрибує на бордюри і їздить по сходах, а ще він кандидат в паралімпійську збірну України.

У мене завжди були якісь сумні відчуття, коли оголошували про досягнення наших паралімпійців. Чомусь приходило в голову, що якби наша медична системи працювала краще, то їхньої інвалідності могло б і не бути. Цей хлопець сьогодні спростував це – ні, вони просто мають величезну силу духу, не жаліються і вчаться долати труднощі.

Я планувала залучити Сашу до роботи над доступністю міста, натомість отримала цінний мотиваційний урок.

Він жодного разу не поскаржився на мою пропозицію облаштувати відкидний пандус в під’їзді – запротестував, каже, що вже так звик і це в нього викликає навіть певний азарт, а з бар’єрами навколо вже навчився справлятися.

Коли розказала скільки в місті візочників, здивовано запитав: ” А де вони?”, – бо їх і насправді ніде не видно.

Він згоджується з тим, що місто має ставати доступнішим, бо більшості його навиків скоріш за все ніколи не навчитися.

Можна перечитати томи мотиваційної літератури і щодня переглядати “історія успіху”, а можна просто пів години поспілкуватися з такою людиною як Саша, і відчути що все можливо, – тільки бажання і праця над собою.

І до справ буденних. Віктор Фіщук, найбільше не люблю, коли обманюють. Цей двір ремонтували в 2018 році, я особисто вам дзвонила і просила забезпечити доступність, бо знала що тут проживає людина з інвалідністю. І ви це знали. Двійка.

Добре, що це Саша – він з легкістю і азартом долає бордюри, а якби людина, яка так не може?

Gepostet von Олена Кандиба am Freitag, 1. Februar 2019

Gepostet von Олена Кандиба am Freitag, 1. Februar 2019
* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
Вайбер
2 коментарі
  1. Міськрада побачила?

  2. А цікаво , чим же займається управління соціального захисту міста , яке оголює пан Смикалюк . Собі зарплату отримали не зовсім чесно в три рази більше ніж було – то нехай і відпрацювують . Але щось не видно що хочуть допомогти таким хлопцям як Саша. Може у Смикалюка немає часу на такі справи – а ось у робочий час займатися справами ОСББ будинку де він проживає і бути головою ОССБ ,хоч це заборонено законом ( він є службовцем)- виходить і гроші виділяють з місцевого бюджету на будинок . Ось на це є і час і кошти -а щоб допомогти Саші видно бажання немвє ….

Додати коментар


Чому люди із Західної України адаптовуються до “русскоязычной столицы”
Більшість людей, які переїжджають жити в Київ переходять на російську, щоб не відчувати так званого тиску. Їдемо десь місяць-два тому додому бла-бла каром з Києва. В машині, ...
Шахтарі – народ унікальний
Саме завдяки шахтарям підземні скарби стають доступними всій нашій країні, а в наших домівках є світло і тепло. Та мало хто з простих громадян задумується над тим, якою ціною ...
Давайте доб’ємося, щоб у Володимирі-Волинському існував прямий номер телефону для виклику «швидкої»
У Володимирі-Волинському на моїх очах вдруге за літо людина втратила свідомість. Через нову реформу МОЗу, коли виклик приймають у Луцьку, а не на місці, «швидка» їхала 15 ...
Бути чи не бути молодіжному центру в Нововолинську? Ось у чому питання…
У світі відзначають Міжнародний День молоді, а ми й далі шукаємо приміщення та робимо все можливе, щоб власними силами знайти простір, який буде осередком для розвитку молоді ...
Трава на 5-му мікрорайоні у Нововолинську вища за голови дітей
Шановний Віктор Борисович! Нещодавно ви заявляли, що якщо комунальники не покосять траву у Нововолинську, то самі візьмете косу у руки. Трава на 5-му мікрорайоні вже вище ...