<

Розповіли, скільки заробляють керівники державних компаній

19:33 | 26.11.2021 / Новини / , /
Перегляди
538
/ Коментарі відсутні

На початку вересня депутати в єдиному пориві (324 голоси) підтримали закон, який зобов’язує державні компанії розкривати розмір зарплат та інших виплат керівництва.

І хоча дедлайн у держпідприємств сплинув ще 5-го листопада, далеко не всі виконали вимоги закону, повідомляє hromadske.

Прозорими повинні були стати заробітки керівників компаній, їхніх заступників, членів правління та членів наглядових рад.

«Ці нововведення сприятимуть запобіганню корупційним правопорушенням. Вони нарешті дадуть громадськості можливість отримати достовірну повну інформацію про витрати коштів на оплату праці керівників держпідприємств», — сказав після ухвалення закону тоді ще перший віцеспікер Ради Руслан Стефанчук.

Це вже не перша спроба «Слуги Народу» отримати політичні очки завдяки «суворості» щодо керівництва держкомпаній — на початку карантину уряд обмежував їхні максимальні зарплати до 47 тисяч гривень. Однак уже восени 2020-го це рішення скасували. 

Як зазначають журналісти видання, вони не мали ілюзій щодо поголовного виконання компаніями норм закону, тож вирішили не чекати 5-го листопада і розіслали запити у понад 10 найбільших держкомпаній. Закон «Про доступ до публічної інформації» зобов’язує їх розкрити інформацію про зарплати керівників.

Як і передбачалося, не всі держкомпанії розсекретили заробітки керівництва, а ті, що показали, часто публікували це на своїх сайтах не в найочевидніших місцях.

Наприклад, на сайті «Укргазбанку» знайти звіт можна так: Головна → Про банк → Корпоративне управління. Але й у цьому розділі ще треба вибрати «додаткова інформація» — і тільки тоді можна буде дізнатися, скільки ж отримують члени правління та наглядової ради банку. 

Також не всі компанії відповіли на наші запити. Але про все по черзі.

Банки-«відмінники»

Усі державні банки виконали норми закону й оприлюднили інформацію щодо зарплат найвищого керівництва. Найбільше (серед усіх високопосадовців, не тільки банків) отримує австрієць Герхард Бьош, який улітку очолив «ПриватБанк» — 1 мільйон 136 тисяч гривень за жовтень (після сплати податків залишилося 893 тисячі). П’ятеро заступників Бьоша отримали від 614,5 тисячі до мільйона гривень.

Голова правління «Ощадбанку» Сергій Наумов не дуже відстав від австрійського колеги, отримавши за жовтень 1,08 млн гривень (868,4 тисячі після сплати податків). А от інші члени правління від «приватівських» відстали сильніше: 313-621 тисяча.

В «Укргазбанку» в. о. голови правління Андрій Кравець отримав за роботу 620,2 тисячі (496,1 тисячі після податків), а інші високопосадовці — від 380 до 526 тисяч.

У скандального «Укрексімбанку» після звільнення Євгена Мецгера також є тільки в. о. голови правління — Сергій Єрмаков. У жовтні він заробив 450,2 тисячі грн (349,2 тисячі після податків). Члени правління — 270-450 тисяч.

«Двієчники» і «трієчники»

Серед інших великих державних компаній далеко не всі розсекретили інформацію про винагороду свого керівництва, а деякі розкрили частково чи «по-хитрому». До «хитрунів» належать «Укренерго» та держкомпанія «Гарантований покупець» — вони опублікували загальну суму зарплат усього керівництва.

Так, за жовтень голова правління «Укренерго» Володимир Кудрицький і ще четверо членів правління заробили 2 мільйони 55 тисяч гривень (зарплати та інших виплати). Але хто саме скільки отримав — компанія не розголошує. Директор «ГарПоку» і троє його заступників загалом отримали за жовтень 1 млн 269 тисяч гривень.

«Укренерго» була однією з компаній, до яких ми зверталися із запитом, і там ми чітко виокремили запитання про зарплату керівника та інших менеджерів найвищої ланки. Однак у своїй відповіді компанія так само надала тільки загальні дані.

Серед компаній, які опублікували дані і про зарплати керівників, і про доходи інших високопосадовців (зокрема членів наглядових рад, де вони є):

У випадку з «Нафтогазом» є дані лише про очільника компанії Юрія Вітренка.

Серед тих, хто не опублікував у відкритому доступі дані про зарплати керівництва:

  • «Укрзалізниця»;
  • «Оператор Газотранспортної системи»;
  • Державна продовольчо-зернова корпорація;
  • «Украерорух»;
  • «Укргідроенерго»;
  • Аеропорт «Бориспіль»;
  • «Енергоатом»;
  • «Укроборонпром».

Водночас останні троє у списку розкрили цю інформацію за запитом hromadske. Щодо «Укроборонпрому» варто зазначити, що це концерн, який об’єднує низку компаній, тож формально він не підпадає під дію закону. 

Але є й ті, хто фактично проігнорував два закони — і той, що зобов’язує розкрити дані про зарплати керівництва, і той, що зобов’язує відповісти на запит журналістів. Так, «Украерорух» і Державна продовольчо-зернова корпорація не відповіли на звернення hromadske.

Рейтинг найзаможніших

З огляду на те, хто розкрив дані про зарплати керівництва, журналісти видання склали рейтинг найбільш високооплачуваних менеджерів у державному секторі.

Більше за всіх отримали очільники вже згаданих держбанків. Але поміж них увірвалася Тетяна Бондаренко, директорка Поліграфкомбінату «Україна», який виготовляє документи.  

  1. Герхард Бьош («ПриватБанк») — 1,136 млн.
  2. Сергій Наумов («Ощадбанк») — 1,08 млн.
  3. Тетяна Бондаренко (ДП «Поліграфічний комбінат “Україна”») — 754,5 тисячі.
  4. Андрій Кравець («Укргазбанк») — 620,2 тисячі.
  5. Сергій Єрмаков («Укрексімбанк») — 450,2 тисячі.
  6. Юрій Гусєв* («Укроборонпром») — 398,6 тисячі.
  7. Олексій Дубревський* (аеропорт «Бориспіль») — 341,3 тисячі.
  8. Олександр Голодницький (Адміністрація морських портів) — 288,98 тисячі грн. А його заступник із технічних питань розвитку Віталій Ліпський — 305,2 тисячі.
  9. Ігор Смілянський («Укрпошта») — 272,1 тисячі.
  10. Богдан Банчук (Аграрний фонд) — 258,4 тисячі.
  11. Тарас Петрушак (ДП «Автомобільні дороги України») — 233,4 тисячі.
  12. Петро Котін* («Енергоатом») — 90,86 тисячі.
  13. Юрій Вітренко («Нафтогаз») — 50,55 тисячі. 

«Бориспіль», «Енергоатом» та «Укроборонпром» дали відповідь на запит hromadske, але не розкрили інформацію на сайті. Для їхніх керівників вказаний саме посадовий оклад, водночас у випадку з іншими компаніями йдеться про зарплату та інші доходи за жовтень.

Цікаво, що керівники найпотужніших енергетичних компаній країни — «Енергоатому» та «Нафтогазу» — опинились у хвості списку. Що стосується Павла Котіна, то пресслужба «Енергоатому» у відповіді на запит hromadske пояснила: Міненерго не уклало з ним контракт, тож він отримує зарплату, що дорівнює посадовому окладу керівника Запорізької АЕС.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

28 Січня, П’ятниця
27 Січня, Четвер
Погода у Нововолинську та Володимирі