Другого президента Вірменії заарештували, звинувативши у поваленні конституційного ладу
Другого президента Вірменії Роберта Кочаряна (1998-2008 рр.), обвинуваченого у справі про розгін акцій протестів 1 березня 2008 року і у поваленні конституційного ладу, заарештовано на два місяці.
Відповідне рішення ухвалив суд першої інстанції Єревана, задовольнивши клопотання Спеціальної слідчої служби Вірменії про арешт Кочаряна, – повідомляє Українська правда з посиланням на Новости Армении.
26 липня Спеціальна слідча служба Вірменії висунула звинувачення щодо Кочаряна в рамках справи про розгін демонстрації 1 березня 2008 року.
“На основі зіставлення отриманих в ході попереднього слідства у кримінальній справі щодо подій 1-2 березня доказів, колишньому президенту Вірменії пред’явлено звинувачення за ч.1 ст.300.1 КК Вірменії в тому, що він за попередньою згодою з іншими особами повалив конституційний лад. До суду першої інстанції направлено клопотання про арешт Кочаряна”, – повідомила служба.
Адвокати, що представляють інтереси Кочаряна, мають намір оскаржити рішення про арешт свого підзахисного.
Як заявив після оголошення рішення суду один з адвокатів, Рубен Саакян, екс-президент Вірменії “спокійно відреагував на це рішення”.
“Роберт Кочарян дуже спокійно відреагував на рішення про свій арешт. Він не робив жодних заяв”, – повідомив адвокат.
1-2 березня 2008 року прихильники першого президента Левона Тер-Петросяна вийшли на вулиці, протестуючи проти підсумків президентських виборів, де переміг Серж Саргсян, та вимагаючи перерахунку голосів. Учасників протестів було розігнано.
Кочарян запровадив надзвичайний стан у країні. Війська застосовували вогнепальну зброю проти сотень тисяч протестуючих, які розбили у центрі Єревана намети. Під час зіткнень загинули десять людей, понад 250 отримали поранення.
Саргсян пішов у відставку у квітні 2018 року, будучи прем’єр-міністром після двох президентських термінів. Його призначення на пост прем’єра призвело до масових протестів – т.зв. “Оксамитової революції”. В результаті пост прем’єр-міністра посів лідер протестів Нікол Пашинян.
