Важливо не боятися брати на себе відповідальність, – Сергій Малюга про кар’єрний ріст на Володимир-Волинській птахофабриці
Робота на Володимир-Волинській птахофабриці має чимало суттєвих переваг: привітний колектив, можливість саморозвитку та кар’єрного росту, учать в багатьох цікавих розважальних, культурних і благодійних заходах. Про це розповів один з працівників підприємства Сергій Малюга, який за п’ять років роботи пройшов шлях від звичайного обліковця до виконуючого обов’язки начальника складу готової продукції, обійнявши таким чином керівну посаду.
Сергій Малюга за фахом – юрист. Однак, знайти роботу за спеціальністю у рідному Володимирі чоловіку було важко. Тож вирішив працевлаштувався на птахофабрику, адже підприємство в регіоні пропонує високу оплату праці. Як розповідає, про таке рішення не пошкодував. За 5 років Сергій зі звичайного обліковця отримав посаду начальника складу готової продукції й наразі керує чималим колективом із 70-ти працівників.
Під час розмови з журналістами БУГу Сергій поділився секретами свого професійного успіху, розповів, що є найскладнішим у роботі та як йому вдається справлятися з усіма викликами й труднощами.
Наш сьогоднішній герой під час інтерв’ю поділився, що і сам залюбки готує із продукції, яку виробляє птахофабрика і навіть розповів рецепт улюбленої страви з курятини.
Також Сергій розказав, як вдається поєднувати роботу, сімейне життя й улюблене хобі (гру в місцевому музичному гурті), а також назвав важливі принципи, якими керується під час виконання професійних завдань.
– Сергію, розкажіть, будь ласка, коли і як почали працювати на Володимир-Волинській птахофабриці? Чому обрали саме цю компанію?
– 6-го червня 2018 року я прийшов працювати на птахофабрику. За спеціальністю я юрист, але у нашому містечку знайти за фахом роботу не так просто, бо вакансій – обмаль. Тому я і пішов працювати на дане підприємство.
– Якою була ваша перша посада?
– Обліковець складу готової продукції.
– Які етапи кар’єрного росту вже пройшли на птахофабриці і чого ще хотіли б досягнути?
– Я працюю тут протягом 5 років. Почав з обліковця, як вже зазначив, а через три роки став заступником начальника складу. І рівно через п’ять років, у червні цього року, став виконувачем обов’язків начальника складу готової продукції. Ось такий в мене кар’єрний ріст.
– Чим саме вас приваблює робота на птахофабриці?
– По-перше, тут хороший колектив. По-друге, є можливість самореалізуватися. По-третє, кожен день відбувається щось нове. Ти щодня розвиваєшся, стаєш досвідченішим. І можна долучатися до “перегонів” за якістю роботи. Мої дружина, дитина та й вся родина їдять продукцію з птахофабрики.
– Скажіть, а ви самі готуєте? Поділіться, будь ласка, улюбленим рецептом.
– Буває, інколи, готую. Найбільше подобається м’ясо “по-французьки”, нещодавно навчився готувати.
Рецепт м’яса “по-французьки” такий:
- Порізати філе на порційні шматочки (як для відбивних), легко відбити;
- очистити й порізати кружальцями картоплю;
- у форму викласти шарами: картоплю, м’ясо, знову картоплю і м’ясо;
- залити усе сумішшю сметани, води, зелені і спецій.
Запікати при 200 градусах у духовці протягом півтори години. Смачного!
– Яку саме продукцію Володимир-Волинської птахофабрики порадите купувати і чому?
– Звичайно, філе, бо це дієтичне м’ясо. Якщо хочеться чогось соковитішого, тоді варто обрати філе стегна.
– Птахофабрика відома своєю корпоративною культурою, розкажіть про неї. Які заходи тут відбуваються? У яких з них ви брали участь?
– Я б не назвав це корпоративною культурою, скоріше – це корпоративний вектор. Мається на увазі, що люди мають свій вектор і в ньому розвиваються. Ми всі йдемо у спільному напрямку.
Наразі ми беремо активну участь у зборі коштів на ЗСУ. Нещодавно їздили на LUTSK FOOD FEST, який мав на меті зібрати кошти для потреб однієї бригади. На заході наша команда смажила на мангалі м’ясо і продавала для відвідувачів за демократичною ціною, а військовослужбовців пригощали безкоштовно.
Беремо участь у книжкових ярмарках у Володимирі, які також передають кошти на потреби військових частин.
Ми долучаємося до багатьох благодійних ініціатив.
Окрім того, наразі 152 наших працівники захищають Україну від російських окупантів, тому ми ще й активно допомагаємо колегам. Тут можна багато говорити, але, мабуть, краще про такі речі мовчати зараз. Очікуємо повернення наших колег в команду після перемоги.
– Що є найскладнішим у вашій роботі?
– Найскладніше, мабуть, – це робота з людьми, бо в мене великий штат. Близько 70 осіб. Кожен по-своєму особливий і має певні амбіції. Це буває важко. До кожного потрібно підійти, домовитися, знайти спільну мову, знайти правильний підхід. Це доволі складна робота.
– Чи можливо збалансовано поєднувати роботу і сімейне життя? Чи вдається розділяти: вдома – особисте життя, а робота – на роботі?
– Доволі важко в мене виходить роз’єднувати. Бо є ситуації, які потребують негайного вирішення. Відповідно, мені можуть подзвонити і ввечері, або навіть вночі. Але, в основному, стараюся робочі питання залишати на роботі.
– Що порадите людям, які наразі розглядають вакансії на птахофабриці? Чому потрібно йти на роботу саме сюди? Які переваги?
– Переваги в кар’єрному рості, в постійній стабільній роботі та хорошому колективі. Тому можу порадити одне: не боятися і не сумніватися, а йти. Адже, як кажуть, шлях у тисячу кілометрів починається з першого кроку.
– Ще до роботи на птахофабриці ви були відомі в місті як музикант одного з місцевого музичного гурту. Чи зараз вдається знаходити час на своє хобі?
– Так. Граю в гурті«ЕтнаTerra». Зараз, чесно, доволі важко поєднувати. Бо нині всі сили, не лише в мене, а й в інших учасників гурту та й усієї України, спрямовані на одне – перемогу. Тому стараємося більше віддаватися роботі. Але не забуваємо і про музику.
В основному, зараз граю вдома, в мене є свій інструмент. Я пів години, як мінімум, мушу пограти. Це моя особиста аксіома, якої я намагаюсь щодня дотримуватись. Музика – це такий напрямок, в якому немає досконалості. Ти можеш розвиватися до нескінченості. Щоправда, гуртом збиралися доволі давно. Це було десь в травні. Але в жовтні планували знову зібратися і відновити нашу роботу, зокрема написання матеріалу.
– З огляду на ваш кар’єрний ріст, щоб ви порадили людям, яким, можливо, пропонують вищу вакансію, але вони вагаються і бояться взяти на себе відповідальність.
– Буває, люди бояться брати на себе відповідальність. Бо вони сприймають цю відповідальність, як додатковий тягар. Але ж, всеодно, вони відповідають за своє життя, за свою сім’ю і дітей. Я не думаю, що відповідальність у керівника якась зовсім інша, набагато більша, і чимось відрізняється від тієї, яку ти вже на собі маєш. Тому не треба боятися, в тому немає нічого страшного.
– І, насамкінець, назвіть, будь ласка, своїх ТОП-5 принципів, якими керуєтесь в роботі для успішного виконання завдань та й загалом – у своєму житті.
– Як я вже казав, з людьми доволі важко працювати.
Тому перший принцип – лояльність до людей. Люди це відчувають. Якщо ти добре до них ставишся і розумієш їх, то вони відповідатимуть тим же – розумітимуть тебе і слухатимуться.
Другий принцип – завершеність. Не варто розпочинати якусь справу, якщо знаєш, що ти її не завершиш.
Третій принцип – зануреність. Потрібно повністю занурюватися у свою справу, свою роботу. Наприклад, якщо ти керівник, то повинен знати, які процеси за що відповідають, знати, як об’єктивно оцінити роботу колективу, чи окремо того, чи іншого працівника. Тому зануреність – необхідна.
Четвертий принцип – це принцип командності. Ти маєш створити свою команду, виростити людей, які будуть тобі допомагати. Бо одна людина точно не справиться, зважаючи ще й на те, що штат великий.
І п’ятий принцип – простота.
До слова, Володимир-Волинська птахофабрика запрошує стати частиною команди. Наразі відкриті вакансії: оброблювачів птиці, підсобних робітників з відлову птиці, підсобних робітників відділу капітального будівництва, готувачів кормів, слюсаря-ремонтника.
Якщо шукаєте роботу, не зволікайте – телефонуйте: +38 067 334 40 64