Важка зима, брак кадрів, ремонти, будівництво житла для військових: з Ярославом Матвійчуком обговорили актуальні питання громади Володимира

Наступна зима і відповідно новий опалювальний сезон по всій Україні, і у Володимирі зокрема, будуть важкими, зважаючи на продовження війни з росією й постійні обстріли ворога по критичній інфраструктурі. Розуміючи це, керівництво міста завчасно готується до холодної пори року. Зокрема, запасаються генераторами та додатковими джерелами живлення. Про це в інтерв’ю БУГу розповів перший заступник мера Володимира та депутат Волинської обласної ради Ярослав Матвійчук.

У розмові з журналістами БУГу говорили не лише про підготовку до нового опалювального сезону, але й про багато інших, не менш важливих проблем: доступність міста для людей з інвалідністю, ліквідацію поривів з водопостачання, що часто трапляються у місті, вартість на комунальні послуги, часті підтоплення вулиці Незалежності у Володимирі, функціонування закладів освіти громади в період можливого знеструмлення, ремонт місцевих доріг, будівництво масштабного житлового комплексу на території колишнього танкового полку.

Ярослав Матвійчук пояснив, чому затримується будівництво реабілітаційного центру для військових, яке мало розпочатися вже цього року, розповів, про передачу приміщення станції переливання крові на баланс Володимира і для чого місту необхідна ця будівля, а також про розширення й покращення інфраструктури на Федорівському кладовищі й облаштовання Алеї Героїв. Окрім цього, посадовець розказав про свої поїздки до військових у місця виконання бойових завдань та допомогу ЗСУ. Не оминули й проблему нестачі кадрів в комунальних підприємствах громади через мобілізацію колишніх фахових працівників.

– Наступна зима обіцяє бути дуже важкою, зважаючи на обстріли ворога по критичній інфраструктурі. Як місто готуються до холодної пори року?

– Та зима, яка нас чекає, – це буде найскладніший виклик для органів місцевого самоврядування. Зроблені відповідні графіки, регламенті роботи на мережах, котельнях й місцях подачі води. Проводиться системна робота нашими комунальними підприємствами. Але найскладніше питання – відсутність електроенергії. Ми бачимо, що в літній період її вже було мало. По ряду мікрорайонів більше 10-12 годин було відсутністнє світло. І ми розуміємо, якою складною напевно буде зима. Тому напрямок роботи генераторів і котелень ми системно розглядаємо на штабі, який функціонує в нашому місті.

Нещодавно ми оглянули роботу генераторів разом з надзвичайниками. Є ряд генераторів, закуплених містом та міжнародними донорами. Також у нашому резерві є додаткові джерела живлення, які знаходяться в наших надзвичайників. І зараз ведемо переговори з міжнародними донорами, щоб у Володимирі були ще додаткові генератори. Бо ми розуміємо: якщо навіть доведеться працювати в такому режимі, який є зараз, то це досить таки складне навантаження і для лікарні, і для подачі води, і для подачі тепла.

– Які альтернативні джерела енергії пропонує громада населенню? Можливо є якісь певні державні програми?

– Наразі функціонує дві програми. Одна з них – “ГрінДІМ” для ОСББ, яка стосується будівництва сонячних станцій на багатоповерхівках. Учасникам міжнародні донори компенсують 70% вартості самого обладнання, а вже 30% збирають самі мешканці. Такі проєкти вже починають запускатись у Києві та Львові. Ряд голів ОСББ і в нашому місті зараз розглядають це питання. Але тут виникає багато нюансів, зокрема, куди дівати надлишки електроенергії, яку вони здобудуть в будинку. Проблема можливості віддавати в мережі – це основна насьогодні. Коли ми працювали щодо цього питання з донорами, то була думка запустити таку ж програму, але з меншим відсотком співфінансування для фізичних осіб. Але, на жаль, нам відмовили.

Також в державі запускається програма надання пільгових кредитів на 10 років. Це безвідсоткові кредити. Але знову ж таки, однією з умов, на жаль, є те, що мешканці не можуть надлишки електроенергії віддавати в мережу чи продавати. На мою думку, це неправильно, адже тоді, коли в деяких регіонах повністю знищена можливість подачі електроенергії, і є готовність мешканців інвестувати, то треба дати можливість, щоб вони використовували цю норму зеленого тарифу і все-таки могли віддати надлишки в мережу.

– Останнім часом в місті постійно трапляються пориви з водопостачання на водопроводах. Особливо часто це стається ділянок Князя Олега, Шухевича й Чорновола. Наразі там працюють комунальники. Знаємо, що в основному це проблема зношених старих мереж. Як плануєте вирішувати це питання, адже мешканці часто лишаються без водопостачання?

– В минулі два тижні була найбільша кількість поривів. Це був такий період, коли по 5 поривів ліквідували за один день. Стрибки електроенергії та її відключення призвело до того, що ми побачили найслабші місця. Можливо, й добре, що побачили, бо значно гірше, якби це відбулося зимою. Є ряд вулиць, де ліквідовуються ці пориви. Що стосується Генерала Шухевича, то там іде чавунний водопровід, але є вставки металеві і ось вони майже повністю вийшли з ладу. Прийняте рішення, щоб їх замінити. Ці вставки складають близько 27 метрів. Вже протягом цього місяця ці мережі будуть замінені.

Також вирішена ситуація, яка була з дев’ятиповерхівками. Там підведено резервний водопровід, щоб можна було переключати на водогін з вулиці Ковельської. Тобто, коли немає води по гілці, яка йде по Генерала Шухевича, автоматично відбувається переключення і вода подається вже з Ковельської.

Деяким мережам вже більше 50 років . Вони потребують заміни. Завдяки бюджету міста і міжнародним донорам для водоканалу закуплено досить багато нової, сучасної техніки, яка дає можливість вже і своїми силами змінювати мережі. Вже водоканал самостійно побудував більше 8-ми кілометрів мереж. Зараз будується мікрорайон вулиці Зимнівської. Тут і на Ласків водопровід. Ці роботи постійно проводяться. Зараз водоканал буде планувати заміну мереж своїми силами. Знову ж таки це ресурс.

– Що буде з тарифами? Адже у червні значно зросли ціни на електроенергію. У вересні зросте акциз на пальне. Що очікувати мешканцям Володимира? Чи зросте вартість комунальних послуг?

– Насьогодні позиція депутатів міської ради і виконавчого комітетуоднозначна. На ті тарифи, які є місцеві, зокрема тепло й вода, все-таки не піднімати ціни. Прийнята міська програма, яка компенсовує різницю в тарифах. Для цього закладено більше 11 мільйонів гривень. Але на жаль, це стрімке підняття цін на електроенергію призводить до того, що навіть цих великих ресурсів не достатньо, щоб компенсувати комунальним підприємствам вартість цього зростання. Будемо радитися і у виконкомі, і з депутатами. Звичайно, будемо максимально фінансувати ці напрямки, щоб в цей складний час не піднімати людям тарифи.

– Під час значних опадів, які спостерігаємо останнім часом, підтоплює вулицю Незалежності, де раніше проводився капітальний ремонт. Чому така ситуація і чи все там гаразд із зливневою системою?

– Так склалося, що вулиця Незалежності заходиться значно нижче від вулиці Ковельської. І в районі суду, коли під час зливи іде великий водяний потік з вулиці Ковельської, збирається значна кількість води. Але вже за хвилин 10 вона повністю сходить. Тобто зливнева система працює належним чином. Але при дуже великих зливах, на жаль, ця вулиця не може прийняти той потік води, який йде з Ковельської. Зараз спільно з комунальниками працюємо над тим, щоб відновити ряд зливневих колодязів, які раніше були на Ковельській. Можливо це хоч трішки зменшить той потік води при зливі, який йде з вулиці Ковельської на вулицю Незалежності.

– У травні Волиньрада прийняла рішення про передачу приміщення станції переливання крові на баланс Володимира. Але є певна умова: місто має виділити близько 20 мільйонів гривень дотації області. Чи віддали вже всі обумовлені кошти і що буде з приміщенням станції переливання крові, коли воно буде вже остаточно в місті?

– Це дійсно дуже важливе рішення для міста. Ми кілька років до цього йшли. Сьогодні ми маємо кластерну лікарню, яку ми розвиваємо, вкладаємо туди значні ресурси з місцевого бюджету. Вже давно йшла мова, що приміщень, які є в нашій лікарні – не достатньо для розгортання усіх відділень. Колись навіть була думка, щоб на самій території лікарні побудувати ще один корпус. Сьогодні рішенням нашої міської ради та обласної ради питання вирішується. Адже додатково в місто надходить велике приміщення, площею майже 4 тисячі квадратних метрів. Там близько 3 гектарів землі. Тобто земельна ділянка, де можна повністю розгорнути всі необхідні для нашої медицини об’єкти і зробити усю інфраструктуру.

Зразу хочу розвіяти усі чутки, що хтось закриває станцію переливання крові. Це філія обласного закладу. Є запевнення голови обласної ради, що вона буде збережена. Але вже кілька років сама станція використовує лише частину приміщень. І зараз головний лікар з командою визначає скільки метрів квадратних приміщення їм необхідно для належного функціонування. Мова йде про 700-1000 метрів квадратних. Тобто три тисячі метрів квадратних ми отримаємо, де можна розвивати нашу лікарню. І вже ми відчуваємо, що не вистачає приміщень.

Наразі йде мова, щоб там розмістити реабілітацію військових. Бо десь до 100 хлопців постійно перебувають в нашій лікарні. Також розмістити психіатричне відділення. Приватним бізнесом розглядається питання встановлення сучасного МРТ кабінету. Я надіюсь, що ця територія швидко ввійде в нашу лікарню і буде працювати на користь громади.

А щодо нашого зобов’язання надати дотацію обласному бюджету. Це теж напрямок для інклюзії, зокрема для реабілітації обласної лікарні. Місто вже дало субвенцію в розмірі 15 мільйонів гривень. Я думаю, що в цьому році всі ці питання ми закриємо для допомоги наших військових. Бо наші бійці лікуються і в обласній лікарні.

– Ви як депутат, обласної ради, куруєте ще й питання належного функціонування закладів освіти, які знаходяться в нашій громаді. Цікавить питання, як вони працюватимуть? Чи зможуть функціонувати в період опалювального сезону та в період можливого знеструмлення? Чи вистачить для цього коштів?

– Обласний бюджет також складний, як і міські бюджети. Бо частина коштів забрана державою. Але сьогодні наші заклади обласного підпорядкування, які є в місті, працюють в належному режимі. Виплачена заробітна плата, є ресурси для початку нового навчального року, готуються до опалювального сезону. В нас є гуртожитки, у яких, окрім студентів, проживають внутрішньо переміщені особи. Є генератори, закуплені коштом і обласного бюджету, і донорів. Вірю, що наші навчальні заклади й надалі працюватимуть в належному стані.

– В цьому році мали розпочати грандіозне будівництво реабілітаційного центру для військових, яке дуже актуальне в наш час. Тендер оголошували уже двічі, але наразі він знову призупинений. Розкажіть про ситуацію. Чому так і чи розпочнуть будівництво цього року?

– Дійсно відбувається оскарження ряду процедур в антимонопольному комітеті. Надіємось, що вже в серпні правоохоронні органи та антимонопольний комітет поставлять усі крапки в цих процедурах закупівлі. І з вересня будуть отримані дозвільні документи і розпочнеться будівництво центру для наших військових. Ми розуміємо, що цьогоріч повністю його збудувати неможливо. Це напевно будуть підведені мережі, зроблені фундаментні роботи й ряд будівельних робіт, які можна буде виконувати в осінньо-зимовий період.

– Ще одне грандіозне будівництво, анонсоване в нашому місті, – будівництво великого житлового комплексу на території колишнього танкового полку, землі якого належать Міністерству оборони. Зазначалося, що частину квартир віддадуть військовослужбовцям.

– Пройшов тендер, відповідно до якого частина земель танкового полку, виділена для інвестора – під будівництво житла для військових. Тобто частина квартир має бути передана військовим. Я думаю, що в цьому році буде оформлена проектна й належна містобудівна документація. А вже з наступного року розпочнуться будівельні роботи. Це більше 27 гектарів землі в центральній частині міста, яка пустує. І частина виділена для будівництва багатоповерхівок – це гарна інвестиція для міста. Та й для наших військових.

– Попри війну питання доріг завжди залишається актуальним. Дехто вважає, що це не на часі, інші постійно запитують, коли відремонтують їхні вулиці. Що вдалося зробити останнім часом і що плануєте?

– Цього року лише завершувалися об’єкти минулих років. Ресурс обмежений, як у місті, так і в області й загалом у державі. Цьогоріч, що стосується державних доріг, підремонтували вулицю Ковельську й оновили розмітку. А також завершили два проєкти, над якими документально ми почали працювати ще до початку війни. Це дороги на Дігтів і Новосілки, які фактично вже збудовані.

Я проводжу прийоми громадян і одне з питань, яке турбує людей, – ремонти дворів і доріг. Тобто це питання – дійсно дуже складне. Але, на жаль, коштів для цього в бюджеті нашої громади не має. Цього року тільки провели ямковий ремонт, підготували центральні вулиці до зимового періоду й підасфальтували ями.

– Нас часто запитують, коли відремонтують залізничний переїзд в сторону Луцька, в селах Острівок і Льотниче?

– Я розмовляв з керівництвом Рівенської дистанції колії Львівської залізниці. Вони теж казали, що в них обмежені ресурси, але обіцяли відремонтувати залізнодорожні переїзди.

– Ще важливою проблемою залишаються світлофори. У разі відімкнень електроенергії на центральних перехрестях вони не працюють й ускладнюють дорожній рух. Чи думали, як можна вирішити це питання? Можливо, встановити там сонячні панелі чи додаткові акумулятори?

– Після останньої грози, обидва світлофори вийшли з ладу. Один вже відремонтований, по іншому чекають необхідні запчастини (після інтервю світлофор уже відремонтували – ред.). Що стосується додаткового джерела живлення, то до світлофорів підведено дві лінії. Тож тепер вони працюватимуть уразі відімкнень електроенергії, адже коли вимикається одна лінія, вони будуть переключатися на іншу.

– Коли буде організований рух по колу, тобто круговий рух на центральних перехрестях, проєкт яких представили ще до війни?

– Проєктна документація розроблена. Кілька разів я з нею вже був в Києві і в Службі автомобільних доріг. Спільно з народним депутатом Ігорем Гузем зустрічалися з віце-прем’єр-міністром вже екс, на жаль, Олександром Кубраковим. Оскільки ми прикодонне місто, то обговорювали можливість фінансування цих робіт міжнародними донорами. Адже вони працюють на Ягодині зараз, де реалізовують схожий проєкт. Такі ж роботи планують на Устилузі.

Ми мотивували тим, що містом йде по дорозі національного значення великий транзит транспорту і це необхідно зробити. Але, на жаль, ресурсу для цього в держави не має. Так само не вдалося знайти порозуміння з міжнародними донорами. Надіємось, що цей проєкт буде реалізований, але при наявності ресурсів.

– Днями у Володимирі відбулась презентація місцевого плану управління відходами в громаді. Що це за план і що він передбачає?

– У місті ми приділяємо значну увагу управлінню відходами. Вже другий рік ми будуємо сучасні площадки з контернерами для сміття, де є можливості його сортування. Також провели морфологію і дослідження сміття. За допомогою “Говерли” нашими міжнародними донорами закуплено досить багато техніки для комунальних підприємств.

Зараз вони допомагають розробити необхідні документи, щоб побачити дорожню карту, зокрема, як Володимир, будучи невеликим сучасним містом, буде рухатися по питанню поводження з твердими побутовими відходами. Тут і питання сортування, і регіональних полігонів. Має бути національний план поводження з відходами і регіональний теж. І вже в нього мають бути іплементовані наші місцеві плани поводження з відходами.

Десь на державному рівні ці питання мають бути прийняті. І ми теж шукаємо й досліджуємо свою екологічну нішу поводження з відходами. Нам потрібно максимально відсортувати, складувати сміття, а що стосується вже переробки, то вона теж необхідна, але має бути екологічна. Бо хочеться, щоб наші діти жили в сучасному, але з гарною екологією місті.

– Ви неодноразово їздили до наших бійців у місця виконання бойових завдань. Які у них там настрої і як місто допомагає ЗСУ?

– Ми постійно спілкуємося з командирами частин, з бійцями, з тими хлопцями, які служать з нашого міста. Це і 14 бригада і наш батальйон в 100-ій бригаді, і 39 ЗРП та інші військові частини. Хлопцям важко. Десять років війна, третій рік іде повномасштабна війна. Ніхто не розраховував, що це буде тривати так довго. Звичайно, основне питання, яке стоїть дуже гостро, – ротація і відпочинок тих, хто два і більше років віддали своїй Батьківщині.

Сьогодні і місто, і область, дуже допомагають військовим частинам. Якщо по ресурсам на оборону і на військові частини, то цьогоріч більше 190 мільйонів гривень спрямовано з міського бюджету. Минулого року ця сума була ще більша. Знаємо запити наших військових, постійно комунікуємо з командирами частин.

– Тривають роботи по розширенню інфраструктури та покращенню її на Федорівському кладовищі. Там облаштована Алея Героїв. Розкажіть детальніше, які роботи там велися і чи вдалося домовитися з родичами полеглих Героїв про єдину концепцію оформлена могил, адже знаємо, що такі розмови велися?

– Наразі ми фактично розширюємо кладовище. Є ряд земель, доданих до нього. Зараз відбуваються роботи по його благоустрою. Ми маємо площі, де підвозиться земля й втрамбовується. Крім того, з енергетиками дійшли згоди і на початку зробили ще один сектор для поховання. А питання, що стосується поховання наших військових – одне з найскладніших наразі. Це 25 сектор, який виник того страшного дня 24-го лютого. Насьогодні там вже є 63 поховання. І це велика ціна українського народу і нашої громади зокрема за свободу і за незалежність.

Що стосується пам’яті, то на площі Героїв ми маємо дошку пам’яті, де зараз 174 світлини наших Героїв. Це і з міста, і з частини громад навколо міста. Але це, на жаль, ще не всі. В цьому місяці буде розширюватися дошка пам’яті. І ще додатково буде розміщено 15 світлин. І це ще не всі…

Що стосується пам’ятників, які на кладовищі, то так історично склалося, що вони – різні. Стиль в багатьох все-таки один, але тут вже сім’ї приймають рішення, які вони мають бути.

– Через процеси мобілізації в громаді, та й в Україні загалом відчувається значний брак кадрів. Яка ситуація зараз у Володимирській громаді? Чи заброньовані працівники комунальних підприємств?

– Працівники об’єктів критичної інфраструктури заброньовані. Але це лише 50%, як передбачає законодавство. Великий брак кадрів, зокрема технічних. Ми це відчуваємо зараз при підготовці міського господарства до зими. Навіть минулої зими ми вже це відчували. Бо були такі ситуації, що в ряді котелень були відсутні опалювачі на тверде паливо. Навіть доводилося в деяких котельнях завершувати опалювальний сезон, включаючи газ. Ми розуміємо, що люди на важку роботу, ще й яка не скрізь підлягає бронюванню, йти не хочуть. Буде не проста ситуація. Тому проблема з кадрами – надзвичайно велика.

– Ви очолювали комісію з питань доступності для людей з інвалідністю. Яка ситуація наразі в місті, адже ця проблема постійно набуває актуальності, оскільки повертаються ветерани з різного роду пораненнями? І над чим будете працювати першочергово?

– Доступність – найважливіше над чим сьогодні мають працювати органи місцевого самоврядування, після опалювального сезону і підготовки до зими. Адже ми розуміємо скільки хлопців і дівчат повернуться з війни і яка проблематика буде. Ми це вже бачимо. На жаль, багато хлопців, з якими я теж спілкуюся, мають певні проблеми і потрібна максимальна робота по забезпеченню доступності.

Ми профінансували з міського бюджету нашу лікарню. Там замінено три ліфти. Добудовується приймальне відділення. Є кілька інклюзивних санвузлів у відділеннях лікарні. Тобто медична доступність на високому рівні.

Зараз спільно з міжнародними донорами ми працюємо по доступності закладів культури, освіти й спорту. Нас чекає багато викликів. Буде багато людей, які потребуватимуть доступу до цих закладів.

Окрім цього, спільно з комітетом доступності й з Ветеранхабом ми пройшли місця, де вже є наші військові, які потребують допомоги. На жаль, вони проживають у багатоповерхівках непристосованих, де відсутні ліфти і навіть пандуси. Пробуємо оперативно реагувати по цьому напрямку.

Це один із найважливіших викликів, які нас чекають, тому в цьому напрямку всі міста вже мають починати працювати і забезпечити умови для тих людей, які зараз їх будуть потребувати особливо.