За що можуть звільнити генпрокурора Рябошапку

Верховна Рада може відправити генерального прокурора Руслана Рябошапку у відставку вже увечері 5-го березня.

Головна причина, через яку він може втратити посаду і про яку говорять публічно, – відсутність покарання топ-корупціонерів, – пише українська служба BBC.

“Весна прийде – саджати будемо”, – одне із ключових гасел, з яким Володимир Зеленський боровся за президентське крісло навесні 2019-го року.

Відсутність “посадок” за корупцію тепер називають й однією із причин падіння рейтингу президента, що спостерігається в останні місяці.

Проте експерти кажуть і про інші причини можливої відставки Рябошапки. Вони також не виключають, що генпрокурор, як і інші керівники силових органів, таки залишиться на посаді, отримавши, як висловився політолог Володимир Фесенко, “публічний втик”.

Сам генпрокурор заперечує заяви про відсутність результатів у боротьбі з корупцією.

Провалили інші?

Реагуючи на закиди, Руслан Рябошапка заявив у парламенті, що для розслідування корупції посадовців категорії “А” створена окрема антикорупційна інфраструктура: НАБУ, САП і Антикорупційний суд.

За його словами, Офіс генпрокурора не має впливу на ці відомства.

Водночас, він сказав:

“З іншого боку, якщо говорити про корупцію середнього рівня та нижче, то за шість місяців 766 проваджень було передано до суду, 880 осіб фігурує у цих провадженнях, 250 корупціонерів отримали свій вирок, тобто посадки таки є”.

Його аргументи і факти нагадують виступи попередника, Юрія Луценка, котрий також наголошував на тому, що корупцією у вищих ешелонах влади займається не Генеральна прокуратура, а НАБУ і САП.

Саме їх він звинувачував у провалі боротьби з корупцією на вищих щаблях. Юрій Луценко так само звітував про сотні кримінальних проваджень і передані до суду справи, а також про вироки корупціонерам “категорії Б”, тобто посадовців середньої ланки. Він казав про 2 876 вироків і про повернуті державі 125 млрд гривень.

Тому не виключено, що під час розгляду питання про відставку Руслана Рябошапки постане питання і про доцільність перебування на посадах керівників САП та НАБУ, на яких нарікає вже другий генпрокурор і які були призначені на посади за президенства Порошенка.

Здобутки від Рябошапки?

Як випливає зі звіту генерального прокурора, чи не найбільшим успіхом перебування на посаді він вважає “реальні реформи” у прокурорській системі.

“Ми є єдиним правоохоронним органом, який розпочав реальну реформу, який розпочав реальні зміни. І я вважаю, що це є одним із наших, можливо, і найголовніших здобутків за останні шість місяців”, – наголосив він.

“Ми прибрали з прокуратури прокурорів, які зливали, продавали і купували справи, що дратує “рішал” різного типу не тільки в центрі, а й в регіонах, тому що і місцеві князьки втрачають власну недоторканність”, – сказав він депутатам.

Офіс генпрокурора переконаний, що реформи підтримують і посли країн “великої сімки”.

За день до звіту у парламенті Руслан Рябошапка зустрічався з ними, й ось яку інформацію він поширив за результатами зустрічі:

“Посли підтримали реформу та звернули увагу на важливість сталості та послідовності процесів, що відбуваються”.

Чим ще незадоволені?

Експерти, з якими спілкувалася ВВС News Україна, кажуть, що відсутність посадок – це фасадна причина імовірної відставки, аби “задобрити” прихильників Володимира Зеленського, які, судячи із останніх соціологічних рейтингів, розчаровуються.

Політолог Сергій Таран каже також про іншу причину.

“Зеленському його оточення справді нав’язує думку, що одна з причин падіння рейтингу – те, що “весна настала”, а “нікого не посадили”, і винуватий в цьому саме Рябошапка. Але він не влаштовує тепер Зеленського з іншої причини.

Бо намагається дотримуватися бодай видимої законності процесів, особливо якщо йдеться про справи, які можуть мати політичний резонанс”, – каже він у коментарі ВВС News Україна.

Серед таких справ називають провадження проти Петра Порошенка.

У сесійній залі парламенту до генпрокурора звернувся лідер фракції “Європейська солідарність” Артур Герасимов. Він нагадав про поширювану у ЗМІ інформацію, що, мовляв, останньою краплею, через яку Володимир Зеленський вирішив звільнити Рябошапку, стала його відмова підписувати три підозри щодо свого попередника.

Однак у відповідь Руслан Рябошапка сказав, що це – неправда і що ніхто йому не давав вказівок, підписувати чи ні якісь підозри.

Експерт Українського інституту майбутнього Ігор Попов нагадує, що одним із досягнень монобільшості Зеленського є скасування депутатської недоторканості.

“Але за два місяці дії нових законів генпрокурор підписав підозру лише Софії Федині, за сумнівним провадженням про “замах” на президента.

У той же час ДБР заявляє про наявність підстав для нових підозр і обвинувальних актів та натякає на відмову генпрокурора давати їм хід”, – каже Ігор Попов у коментарі ВВС News Україна.

Гучні справи і наслідки реформи

Відсутність результатів розслідування справ про вбивства “Небесної сотні” і Катерини Гандзюк також ставлять у провину Офісу генпрокурора. Але він заперечує ці претензії.

Справами про вбивство активістів займається окремий підрозділ у Державному бюро розслідувань, куди перейшли слідчі генпрокуратури.

Утім, як вважають адвокати “Небесної сотні”, гальмування у розслідуванні справ стало неминучим після того, як українська влада обміняла колишніх бійців “Беркута” – ключових підозрюваних у справах про вбивства на своїх громадян, утримуваних в “ДНР-ЛНР”.

Руслан Рябошапка також заявив, що завдяки спільним зусиллям Офісу генпрокурора та СБУ вдалося затримати одного з фігурантів справи про вбивство Гандзюк і що це дозволило “значно просунутися у розслідуванні”.

Експерт і колишній депутат парламенту Ігор Попов зауважує, що попри заяви Руслана Рябошапки про успішність реформи, нарікання лишаються.

“Сотні звільнених після переатестації прокурорів оскаржують ці звільнення в суді з великими шансами на успіх. Слідчі органи жаліються на гальмування розслідування справ, оскільки вони не розписані на слідчих”, – твердить Ігор Попов.

Хто наступник?

У разі, якщо Руслана Рябошапку таки усунуть з посади, новий прокурор з’явиться не одразу.

Обов’язки очільника Офісу генпрокурора виконуватиме його перший заступник – Владислав Касько.

Нову кандидатуру на затвердження парламенту має внести президент. Після цього її розгляне профільний комітет і потім внесе проєкт відповідної постанови до сесійної зали.

Наразі у ЗМІ і політичних колах називається лише одне прізвище можливого нового генпрокурора – це Сергій Іонушас.

Він – депутат Верховної Ради фракції “Слуга народу”, заступник голови парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності.

До обрання у парламент 39-річний Іонушас працював юристом, із 2002-го року був керівником юридичної компанії “Гелон”.

У ЗМІ його називали “юристом студії “Квартал 95”, оскільки він займався оформленням авторських прав для цієї компанії. Проте “Гелон” співпрацювала з різними рекламними і телевізійними структурами.

Сергій Іонушас має три вищі освіти, навчався на юриста у Національній юридичній академії ім. Ярослава Мудрого, в Інституті інтелектуальної власності та права та Інституті міжнародних відносин Київського національного університету ім. Шевченка.

Його головна спеціалізація – захист авторських прав та прав промислової власності.

Широкому загалу ім’я Сергія Іонушаса стало відомим у квітні 2019-го року, коли кандидат у президенти Зеленський у прямому ефірі програми “Право на владу” на каналі 1+1 представляв свою команду – фахівців, відповідальних за різні напрями державної політики у випадку перемоги на виборах. Сергія Іонушаса назвали відповідальним за органи правосуддя.

У політичних колах обговорюють також інший сценарій кадрових змін в Офісі генпрокурора.

Не виключено, що Рябошапка таки залишиться на посаді, а Іонушас стане ще одним першим заступником генерального прокурора, поруч із Каськом. Останній, на відміну від Сергія Іонушаса, не є членом політичної команди “Слуг народу” чи “Кварталу 95”.