День примирення відзначили у Володимирі-Волинському
8-го травня, на центральній площі Володимира-Волинського відзначили День примирення та пам’яті воїнів, які боролися із нациськими військами.
На площі зібралися представники місцевої влади, жителі міста та військовослужбовці.
Міський голова Володимира-Волинського Петро Саганюк наголосив, що в цей день потрібно вшанувати не лише тих хто воював, але й тих хто доклав зусиль, аби відновити державу після воєнної розрухи.
Основний месендж урочистих заходів, щоб в країни панував мир, необхідно примиритися та поважати один одного. Так як воїни УПА і радянського війська разом відзначають перемогу над нацизмом у Європі.
“Шановні ветерани, думаю, що навіть в страшних снах ми не могли уявити, що після стількох років миру, в житті наших онуків, правнуків війна увірветься до нас зі сходу. І принесли її на нашу землі сини та онуки тих, хто в роки Другої світової війни, пліч-о-пліч із Вами, дорогі ветерани, долав нациського ворога. Вперше за роки незалежності, ми зі зброєю в руках захищаємо свою країну,” – зазначив мер Володимира-Волинського.
Хвилиною мовчання вшанували пам’ять Героїв АТО.
Також ветеранів привітав Роман Гук, голова Володимир-Волинської районної ради.
Додамо, що о 9-й ранку у храмах Володимира-Волинського служили поминальні панахиди з загиблими учасниками Другої світової війни та теперішніми Героями АТО.
Не побачив у комуно-комсомольському Володимирі вояків УПА, від яких ми отримали нинішню державну атрибутику самостійної України – синьо-жовтий Прапор, Герб Тризуб і Гімн “Ще не вмерла…” Не помітив вшанування цих справжніх Героїв української нації, задячуючи яким ми ще є народом і говоримо рідною мовою. Зате заборонених символів у Володимирі – хоч завались!, – у порушення “Закону України про декомунізацію”. Ви знаєте, наш міський голова, яким він не є В.Б.Сапожніков, таки мудріший від П.Саганюка. Проте, як вбачається, це ми побачимо завтра. Чи вистачить розуму у старого комуняки? :)))
за роки “незалежності” на виборах, націоналісти ніколи не мали підтримки населення(відсили прохідні 4-5% у свободи)..на мою думку наразі нічого суттєво не змінилося…можливо не для всіх (як би вам цього не хотілося) вони герої))
Цікаво, Анатоль зберігае свій комсомольський білет разом з картою поляка чи окремо ? на спогад про свою полум’яну молодість..
Немає у мене “карти поляка”, хоча й маю деякий домішок польської крові. А ось комсомольський квиток є, якщо вам так цікаво. Ви мене ним вже декілька років доколупуєте. А у вас серпасто-молоткастий – від КПСС, зберігся, надіюсь? Молитеся на червону зірку чи на профіль “вождя”?
Анатолю, а от ви розкажить як в ваші юні часи комсомольці молилися на лєніна та цілували серп та молот. Ви ж це знаєте чудово, бо були зацентим комсомолякою, то ви зараз перефарбувалися на домішок польскої крові. А за совєта то в серп молот- цьом, цьом, цьом залюбки, ну шашлички там, півасик
Від КПСС ? Зберігаю, на спомін тих часів, коли зарплату видавали вчасно, без протестів, коли по дорогах можна було їздити, коли на чолі великої держави були українці, а не каганат, коли героями праці були шахтарі, а не контрабаси, коли пенсіонери жили, а не виживали. На профіль вождя теж молюсь, бо розумію, що стільки, скільки зробили для України вожді, ваши нацики не зроблять ні-ко-ли ! Бо неспроможні…
А я зберігаю квиток ВЛКСМ, як пам’ять про три голодомори 1924-33-46 років у яких від голоду померли мої родичі, яких я так і не знав. Як спомин про репресії 1937-38, 1945-54 років коли були розстріляні близькі і рідні мені люди. Як пам’ять про доноси, ГУЛАГи, стукачівщину, лісоповали і людську підлість. Про 100 мільйонів невинно замордованих радянською владою людей. Про розстріли духовенства, інтелігенції, митців і академіків. Про депортацію (виселення) у райони Крайньої Півночі та Середньої Азії цілих народів. Реквізиції, продзагони, загороджувальні групи, насаджування безбожжя і диявольщини. Про руйнування церков і монастирів… Та про інші злочини КПСС перед власним народом, яким немає числа. Ось для чого я зберігаю свій комсомольський квиток.
Це в вас не память, це те що ви прочитали в книжках та почули по Голосу Америки. Память це те, що ви бачили і в чому приймали участь. От постійна деградація за роки незалежності – це пам’ять, тому що це все на наших очах, а ваши байки про голодомор на Волині в 1937-38 – це просто смішно.
Хоча ім”я Анатоль і перекладається із старогрецької мови як ПЕРЕМОЖЕЦЬ, але щось в нашого Анатоля з перемогами якось не дуже. Обіцяв ось Анатоль що Сапожнікова зніме з посади, а рейтінг пана Сапожнікова, який серед громадян і так є високим, незважаючи на смішні заяви “пєрєможця” Анатоля, тільки зростає в гору.
Моє коріння не тільки на Волині. А й на Вінничині. Дружини моєї – на Полтавщині. Можу перарахувати померлих від голодоморів, моїх і її родичів, поіменно. Розстріляних і замордованих. Надам їхні фото. Назву прізвища комуняк-активістів із села Остапківці та смт Диканька. Надам документи зі засідання розстрільної “трійки” міста Брацлав, які репресували моїх рідних дідів – вінницьких козаків. Бо я на відміну від декого у Нововолинську – безрідних “мулатів”, що записали себе до реєстрового козацтва, таки козацького роду. Але, при одній умові: ви називаєте своє прізвище і виходите із підпілля.
Все йде по комунистичному сценарию як при радянському союзи тилько Петя Саганюк кольори поминяв….Був червоний, а став жовто-блакитний!
все ? то шо, можно чекати зниження тарифів і видачи вчасно зарплат ? скоріше б…
Анатоль, а ви розкажіть,як ви Сапогу і Сагану штани цілували, як комуняцькими благами користувалися, як послуги від них получали і славили комсомол на всі сто. А тепер ви порядний!