В Устилузі зроблено крок до створення культурно-туристичного комплексу, лишились: благоустрій території музею-садиби Стравінського та реставрація будинку Білянкіна

20:38 | 17.01.2020 / Джерело / Рубрика: Погляд / Прокоментуй!

Місто Устилуг із садибою музеєм композитора Ігоря Стравінського та будинку Білянкіна, що потребує завершення реставрації, а також Володимиром-Волисньким зі своїми визначними пам’ятками могли б увійти до єдиної системи туристичних маршрутів в області під умовною назвою «Діадема Волині».

Слідами одного рішення…

Західний Буг обмілів і 100 років тому завершилася судноплавна історія портового Устилуга, що тривала від початку 12 століття. Отож, не випадково випускник Філадельфійського суднобудівного університету Григорій Білянкін будує тут свою оселю у вигляді корабля, а його сусід і швагро Ігор Стравінський каже, що найважливішою справою художника є «ремонт старих кораблів»…

У репортажі «Від Устилуга до «Ла Скала» 1980 року «молодіжка» віддала належне педагогам, що повернули музику до колишньої оселі композитора. У травні 1983-го з композиторами Богданом Янівським і Віктором Герасимчуком ми відвідали спотворений реконструкцією будинок, де жив і працював Ігор Стравінський і в кореспонденції «Ласкаво просимо, маестро!» я підтримав краєзнавця Петра Заклекту: «Не кімната-музей, а музей-садиба композитора, ось що нам потрібно!»

Після першого міжнародного музичного фестивалю «Стравінський та Україна», який Богдан Самохваленко і режисер Віталій Іваницький в Устилузі занурили у стихію поліського і волинського фольклору, народилося рішення профільної комісії Волинської обласної ради від 21-го лютого 1996 року «Про музей-садибу Ігоря Стравінського». Управлінню культури доручили «створити робочу групу», але до появи органу охорони культурної спадщини у структурі управління вирішувати питання про реставрацію спотвореної пам’ятки не наважувалися.

Устилуг віднесли до Списку історичних населених місць України, будинок композитора – до пам’яток історії національного значення, а з 2007 року почалося, рекомендоване рішенням комісії «формування заповідної зони музею». Спеціалісти інституту «Укрзахідпроектреставрація» виготовили паспорт пам’ятки історії національного значення та визначили межі охоронної зони від вулиці Стравінського до берега Луги. Сюди потрапили 200 метрова липова і 300 метрова кленова алеї, які заклали брати Ігор та Гурій Стравінські 1906 року.

На кошти обласного бюджету спеціалісти інституту виготовили проєкт ремонтно-реставраційних робіт, але під час навчального року у школі мистецтв оголювати і досліджувати архітектурні деталі проєктанти не мали змоги. І зволікати не могли: Акт технічного стану констатував аварійний стан пам’ятки: стелі провисли настільки, що загрожували обвалом…

Отож, після брутальної реконструкції з добудовою наприкінці п’ятдесятих, під час реставрації 2012-2013 років під керівництвом Ігоря Новосада пам’ятка зазнала радикального перевтілення на шляху до «Старої мизи».

Устилузькій школі мистецтва – музею-садибі Ігоря Стравінського відвели територію між столітніми алеями в межах охоронної зони. Одначе рішення комісії «про надання музею-садибі статусу державного» зависло у повітрі.

Важливий крок до «створення культурно-туристичного комплексу в місті Устилузі» зроблений. Як на мене, бракує двох елементів: благоустрою території музею-садиби композитора і завершення реставрації пам’ятки місцевого значення – будинку Білянкіна, що знайшов ефективного власника. Якщо це станеться, Устилуг отримає унікальний історичний ареал, пов’язаний з іменем Стравінського.

В «Абетці Устилугу» є окремі гасла про «Будинок Білянкіна» (будинок-корабель), «Стару мизу» збудовану «за планом» Ігоря Стравінського на місці садово-паркового ансамблю маєтку Любомирських, «Палац Любомирських». Як відомо, композитор перевіз у «райський куточок для творчості» із Санкт-Петербургу свій великий концертний рояль Бехштейна. Щоліта мандрував залізницею до Ковеля, пересідав на поїзд до Володимира-Волинського, а до Устилугу (12 верст) добирався кіньми, а після 1912 року – автомобілем.

Мандрівка роялю – прекрасна легенда для подієвої туристики, судноплавна багатовікова історія портового Устилугу – також. Якщо, звичайно, «локомотивом» залишиться фестиваль сучасної музики з іменем Стравінського на пленері під час туристичного сезону до дня народження композитора (17-го червня).

Рішення комісії облради від 21-го лютого 1996 року містить виклики для Устилузької ОМТГ, що була створена рішенням Волинської облради №36/6 від 14-го серпня 2015 року. Чудова презентаційна «Абетка Устилуга», перемога у конкурсі «Малі міста – великі враження», фестиваль «Устилуг. Стравінський фест» обнадійливі: ніщо так не об’єднує, як «перспектива нової радості».

1996 року депутати спонукали управлінців «розробити концепцію створення єдиної системи туристичних маршрутів в області». На мою думку, до концепції під умовною назвою «Діадема Волині» можна вписати туристичні маршрути з використанням об’єктів туристичного показу інших громад вздовж дороги Н-22 від Устилуга до Олики. Ніде в Україні немає такої концентрації мультикультурного розмаїття, а багатовіковий спадок сакральної архітектури і оборонного будівництва – пречудова основа для тематичних маршрутів.

Найближчий і найбільший об’єкт туристичного показу – комплекс пам’яток заповідника «Стародавній Володимир». Тільки на городищі «Вали», у межах одного гектара – тисяча років історії Волині від початків держави Романовичів. Наразі під поверхнею землі захований унікальний артефакт – залишки королівського палацу Казимира Великого, який знесли спадкоємці короля Данила невдовзі після його спорудження.

На жаль, ми не встигли до нього докопатися, коли відзначали на державному рівні 800-ліття утворення держави Романовичів (1999), 800-ліття від народження короля Данила (2001) і 750-ліття його коронації (2003). Унікальний історичний триптих завершило вшанування пам’яті засновника Держави Романовичів (королівства Русі) Романа Мстиславича (2005). Одначе того року бюджет Володимира отримав першу субвенцію з Державного бюджету на збереження пам’яток – 2 мільйони гривень, а наступного року ще 2 мільйони гривень.

Ці історичні ініціативи допомогли відновити фінансування ремонтно-реставраційних робіт. 2009 року ми внесли пам’ятки в Устилузі, Володимирі, Затурцях, Луцьку до Угоди щодо регіонального розвитку Волинської області між Кабінетом Міністрів України та обласною радою. І це спрацювало. Реставрували “шляхетський будинок” у Луцькому замку, садибу родини Липинських у Затурцях, а реставровану «Стару мизу» повернули школі мистецтв з оновленою музейною експозицією. До цього стараннями міського голови Віктора Поліщука відремонтували вулиці Стравінського та Липову: обидві ведуть до будинку, де жив і працював композитор.

Але чи знайдеться для музею-садиби Ігоря Стравінського місце у Списку світової спадщини ЮНЕСКО? Світової слави митці режисер Тоні Палмер і знаменитий швейцарський диригент Шарль Дютуа були захоплені справою рук волинян.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
Вайбер

Додати коментар


Як не стати жертвою нападу собаки і що робити, коли це сталось
Систематично натрапляю в мережі на скарги на те, що велосипедисти, діти, перехожі чи бігуни стали жертвою нападу собак. От нещодавно про це написала і прихильниця та ...
А що ти зробив для екології в Нововолинську?
Таке питання дуже часто чую від знайомих, від колег з депутатського корпусу, навіть від звичайних перехожих. Сталось, що є очільником комісії при міській раді, котра ...
Чисті та прибрані цвинтарі – завдання громади
Знаєте, зараз дуже багато розмов точиться навколо того, хто більше виграє від доєднання – місто чи село, адже до Нововолинська доєднаються Грядівська та Грибовицька ...
Як моторошне минуле зробити туристичною атракцією
Володимир-Волинський – місто з багатою історією. Є на його сторінках і темні, криваві, страшні моменти. Пам’ятаючи про минуле, ми не забуваємо про день завтрашній, в ...
Зміни в місті мають поліпшувати рівень життя усіх його мешканців
Багато у Володимирі говориться про розвиток туризму, та на ділі воно важко просувається –  треба реально дивитися на речі і на те, що ми маємо. Ми, мабуть, найбільше ...