<
Ігор Гузь

Куди ми йдемо далі: до цивілізованого світу чи до мордору

Цей запис опубліковано більш як рік тому
13:08 | 6.11.2018 / Погляд / /
5
/ коментарі 23

Я в громадському русі – з сімнадцяти років. Це – майже півжиття. І весь цей час мої рідні та близькі постійно акцентують на тому, що займатися громадською активністю – це невдячна справа, за котру можна покласти здоров’я та, інколи, й життя.

Для них переломним стало вбивсто Гонгадзе, відомого на той час журналіста, який наважився у прямому ефірі критикувати тодішнього президента Кучму. І не так саме вбивство, а спосіб, в який бузувіри забрали життя у Георгія.

Після вбивства Катерини Гандзюк, сотні і, напевне, тисячі батьків своїх дочок та синів, які намагаються змінювати країну, задумаються над їхнім майбутнім.

Страх. Ось, що зокрема несе в собі цей без сумніву шокуючий для усіх випадок. Не висовуйся, не відкривай рота, сиди тихо! В іншому випадку тебе може чекати каліцтво чи смерть.

Страх завжди вигідний тій владі, яка не готова вести діалог, переконувати, публічно відстоювати свою правоту і програвати. Так, програвати і спокійно відійти від владного корита. На страху, зокрема, тримається російський мордор, на ньому ж трималася імперія зла – СРСР.

Тому вбивство Катерини Гандзюк є лакмусовим папірцем, куди ми йдемо далі: до цивілізованого світу чи до мордору. І тому замовник має бути знайдений і отримати довічне позбавлення волі. Аби будь-хто інший знав, що спроба «прибрати» з свого шляху незручного активіста за якихось декілька тисяч доларів, точно буде покарана довічним ув’язненням. Ні більше, ні менше.

В іншому випадку – прірва поміж владою, і не так важливо: тією, яка сидить у владних коридорах сьогодні, чи та, яка сяде у ці кабінети з квітня, та громадянським суспільством буде тільки поглиблюватися. Однозначно це – не на користь влади (!), яка в нашій країні вже неодноразово отримувала у відповідь бунт.

І щоб через якийсь час батько чи мати молодого громадського активіста не лякалися, не недосипали чи просто не лили сльози, а могли б втішатися з того, що їхня дитина прагне не сидіти тихо як сіра миша, а боротися за свою країну.

Зокрема, і в такий спосіб.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 23
  1. Я не буду коментувати вас, Ігорю Гузь. Хай це роблять інші. Мені, ваш світогляд та мета, давно зрозумілі.

    • Анатолю, Ваша думка дуже важлива. Може розказати щось хочете про діяльність ГО “Україна + Польща “? Хоч трошки, цікаво всім

        • Анатолю_, ви ж в молодостi були активным членом ВЛКСМ, то що вам не подобается?

          • Тобто нема що сказати, правильно? Так й знав.

          • Тобто нема що сказати, правильно? Так й знав.

      • Можемо, звичайно, розповісти про роботу ГО “УкрПоль”, “Коксе”. Раніше ви писали під кличкою “Гість”. Хоча й не зобов’язані. Приходьте до нас. Пишіть заяву про вступ у ГО. Ми зберемо Раду Старшин, розглянемо вашу кандидатуру і якщо ви повнолітній, вирішимо, приймати вас чи ні. Якщо приймемо – дамо звіт про свою роботу. І, звичайно ж, будете мати й певні обов’язки. Так говорить Статут ГО “Україна + Польща”. То, коли зголоситесь?

        • хм, спочатку вступи, а потім ми розкажимо, куди… це вас так в комсомолі вчили ?

  2. так і не зрозумів – куди треба прийти, щоб життя покращалось хоча б до рівня панди янука ?

    • вказують напрямок ГЕЙРОПА , с рівнем життя українским і тарифами європейскими…

  3. де ж ви раніше були як ій погрожували за статтю,коли хотіла ліс врятувати…..

    • оце вірно сказано, де шановний депутат був коли в Херсоні 2 банди ділили підпалений ліс?

  4. Громадських активістів поважаю, але тих, які не тріпаються, а реально працюють

  5. Громадських діячів від політичних діячів різнить те, що одні живуть від виборів до виборів, інші живуть для України. Добре коли там 2 в 1, таких мало.

  6. Можемо, звичайно, розповісти про роботу ГО “УкрПоль”, “Коксе”. Раніше ви писали під кличкою “Гість”. Хоча й не зобов’язані. Приходьте до нас. Пишіть заяву про вступ у ГО. Ми зберемо Раду Старшин, розглянемо вашу кандидатуру і якщо ви повнолітній, вирішимо, приймати вас чи ні. Якщо приймемо – дамо звіт про свою роботу. І, звичайно ж, будете мати й певні обов’язки. Так говорить Статут ГО “Україна + Польща”. То, коли зголоситесь?

    • а в Великому Залі засідать Ради Старшин портрет Бандери е чи нема ? Якщо нема, то про що з вами говорити ? А якщо е, то про що ви говорите з пшеками ?

      • Ви комуніст, “госте”. Отак вони говорили про іноземців у часи моєї молодості: пшек, китайоза, нігер, жовток, німчура, чурка, азер… думаючи, що тільки вони – комуняки є найвищою расою на цьому світі. І намагалися проковтнути його. Проте, вдавилися.

        • Ви, пан Анатоль, як відноситесь до ідеї соціальної рівності ? Вам як більше подобаеться – як при клятих комуняках, чи як зараз, коли зарплату вигризають перекриваючи дороги ?

          • Нормально відношусь. Життя при комуняках не йде ні у яке порівняння з нинішнім – вільним і перспективним. Та й рівень не той. Ви, “госте”, мабуть старий сапожніковський служака, або прокурор чи КГБіст на пенсії.

          • ой, ой, ой…ви такий наївний чи прикидаєтесь ? перспектива тільки одна – втекти за кордон ! решта поділиться на три частини – олігархи, їхня обслуга і народ (включаючи дрібний і середній бізнес), з якого всіма засобами будуть вижимати все шо можна… Бо CCCP нема, можно не соромитися !

      • Нормально, тобто ви підтримуете боротьбу людей проти влади олігархів вкравших 90% народного добра, прально я вас розумію ?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Віктор Вілентко
27.03.2024
Думав до завершення посту нічого не писатиму у фейсбуці, проте, маючи певну інформацію з моїх країв, не можу спокійно на ...
Артем Чапай
22.03.2024
Сьогодні вночі мої діти, як і багато інших, спали в коридорі. Я за них не особливо боявся. Коли друг-військовослужбовець ...
В'ячеслав Стрий
19.03.2024
Хочеться бачити рідне селище Іваничі ошатним, чепурним, упорядкованим. Але воно дедалі занепадає. Бо у голови громади ...
Катерина Матвіїва
13.03.2024
Не можу мовчати. Адже йдеться не лише про видання БУГ у якому я працюю, а й особисто про мене, як журналіста. І про мою ...
Дарина Мироненко
12.03.2024
Нещодавно зустрілася з близьким другом, який військовослужбовець, поговорити про життя. Він розповів, як на фронті мав ...