<
Павло Медина

Чи може Нововолинськ ревіталізувати старі, закинуті промислові будівлі шахт/заводів?

Цей запис опубліковано більш як рік тому
14:09 | 1.05.2019 / Погляд /
7
/ коментарі 2

Чи може Нововолинськ ревіталізувати старі, закинуті промислові будівлі шахт/заводів і тд?

Жовтневий(Октябирський) район Мінська, як приклад перетворення старого/закинутого радянського в сучасне та практичне сьогодення. Коворкінги, кавярні, пекарні та творчі простори замість закинутих промзон.

Майже всі мурали в Мінську були створені в рамках арт-проекту Urban Myths і фестивалю Vulica Brasil. Але стали з’являтися і нові масштабні роботи, які замовляють державні або приватні компанії.

На фото – робота бразильського художника Рожеріо Фернандеса, який намалював у повітрі Фріду Кало і Вінсента Ван Гога, що обнімаю чорно-білих жирафів, всередині яких цілуються люди. «Перехожий повинен включити свою фантазію і зрозуміти, що тут намальовано. Не хочеться все розжовувати і підносити на блюдечку, тоді люди не будуть фантазувати. Діти в іграх розвивають свою фантазію, а коли виростають, перестають думати. Дорослим теж потрібно мислити », – зазначив про свою роботу бразилець в одному з видань Білорусі.

Україна має свої успішні кейси перетворень:

REZAVOД – попередньо «Львівський завод радіоапаратури». Його перетворили в сучасний еко-коворкінг та місце для розвитку людей з креативних індустрій. Ініціатори простору самі облаштували робочі приміщення під кабінети та стали розвивати урбан-трансформаційну культуру.

Promprylad – Івано-Франківський інноваційний центр на базі старого заводу, який працює на перетині чотирьох напрямків розвитку регіону: нової економіки та урбаністики, сучасного мистецтва та освіти. Команда проекту має на меті сконцентрувати тут креативний потенціал міста та цим сприяти розвитку регіону. Зараз для запуску пілотного поверху залучили 1,2 мільйона доларів.

Jam factory Art Center – раніше був Фабрикою спиртових виробів та підсолоджених трунків «Кронік і син». За радянських часів тут працював винзавод «Укрголоввино», а пізніше на місці організували переробку овочів. У 2000-х роках будь-яка робота на цій території припинилась. За згодою власників приміщення, активісти та митці почали організовувати на «Фабриці повидла» (як її назвали) культурні заходи. Тут відбувались «Тиждень актуального мистецтва», Lviv Fashion Week, кінопокази та концерти.

В Німеччині:
Існує шахта, яку називають найкрасивішою в світі – Цольферайн. Вона розміщена в місті Ессен, Рурської області та припинила свою роботу ще у 1986 році. Її територію зараз умовно розділяють на три зони. Одна залишилась непорушним пам’ятником, друга стала культурно-розважальним центром, третя зона – шахта №12, на її території зараз основна туристична частина. Тут оформили музеї, картинні галереї та оглядові кінозали. Зимою басейн для поглинання розігрітого коксу перетворюють на каток.

Щороку цей індустріальний пам’ятник відвідує понад 1,5 млн туристів. І не дивно, що шахті Zeche Zollverein у 2001 році присудили статус Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Це лише маленька, частина тих прикладів, які існують та на яких я був особисто.

Нововолинськ – місто, яке було створене 60 років тому, адже тут знайшли поклади вугілля. Керівництвом Радянського союзу було вирішено створити місто вугільної промисловості, привезти сюди робітників та успішно розпочати видобуток вугілля. Так і сталося. Понад 60 років шахти у Нововолинську видобували кам’яне вугілля та забезпечували ним країну. Але зараз, коли енергетика пішла вперед і природні запаси у надрах землі вичерпуються, виникла велика проблема.

Шахти закривають, робочих місць стає менше, депресія збільшується. Будівлі та терикони залишаються покинутими. Беручи приклад західних колег, можна ревіталізувати ці споруди, та розвивати на користь міста “За крок до Європи”

Чи можна запустити перетворення цих будівель у щось нове, об’єднавши бізнес, владу, громадськість? Так! І тільки об’єднавшись та запросивши інвесторів, митців, іноваторів давши їм можливість втілювати ідеї та творити.

Молодь міста не байдужа до цієї проблеми та показує усім, що майбутнє є, воно реальне та світле.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 2

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Віктор Вілентко
27.03.2024
Думав до завершення посту нічого не писатиму у фейсбуці, проте, маючи певну інформацію з моїх країв, не можу спокійно на ...
Артем Чапай
22.03.2024
Сьогодні вночі мої діти, як і багато інших, спали в коридорі. Я за них не особливо боявся. Коли друг-військовослужбовець ...
В'ячеслав Стрий
19.03.2024
Хочеться бачити рідне селище Іваничі ошатним, чепурним, упорядкованим. Але воно дедалі занепадає. Бо у голови громади ...
Катерина Матвіїва
13.03.2024
Не можу мовчати. Адже йдеться не лише про видання БУГ у якому я працюю, а й особисто про мене, як журналіста. І про мою ...
Дарина Мироненко
12.03.2024
Нещодавно зустрілася з близьким другом, який військовослужбовець, поговорити про життя. Він розповів, як на фронті мав ...