Як зустріти весну на велике свято Стрітення: прикмети і поради

22:33 | 14.02.2020 / Рубрика: Новини / Позначка: , / Прокоментуй!

Стрітення Господнє входить до дванадцяти найшанованіших церковних свят і улюблене в народі.

Про сакральність цього дня, про святу воду і громничі свічки, про його прикмети і традиції і – інформує Еспресо-TV.

“Стрітення” зі старослов’янської мови перекладається як “зустріч” або “радість”. Тому вже таким бажаним є для нас це свято – одне з найулюбленіших народних і одне з найбільших церковних свят.

Ми любимо свята і легенди, якими вони зазвичай оповиті і яких так багато, що навіть їх корені інколи знайти непросто. Бо вони ховаються не лише в християнстві, а ще з тих часів, коли наші предки були язичниками.

Отака історія – всього в ній намішано, й інколи важливо не стільки знати якісь конкретні факти свята, а меседж, сенс, який несе це свято, чому воно шанується церквою і святкується всім миром.

Народ відшліфував найважливіше у кожному святі: звичаї, прикмети, – те, що підтвердило безпомилковість і право на існування.

Зима з Весною зустрічаються

Це – давня казка – про зустріч Зими і Весни – одна з найулюбленіших у народі. За народними віруваннями, така зустріч відбувається двічі на рік – на Стрітення (Стрічення, Стріщення, Громниці або Зимобор) – 15 лютого (на 40-й день після народження Христа) – та в день святої Анни – 22 грудня.

Принесення до Єрусалимського храму немовляти Ісуса Христа його батьками відбулося на 40-й день після Різдва і на 32-й день після Обрізання. У Єрусалимському храмі Святе сімейство зустрів Симеон Богоприємець.

За Законом Мойсея, усі мали своїх первістків на сороковий день після народження приносити в храм для посвячення Богу. В знак подяки Господу треба було зробити жертвопринесення. Закон цей був установлений в пам’ять виходу євреїв з Єгипту – визволення від рабства і спасіння.

На виконання цього закону Матір Божа з Йосифом принесли немовля Ісуса в Єрусалимський храм, а в жертву принесли двоє голубенят.

В цей час в Єрусалимі жив праведний і благочестивий старець на ім’я Симеон. Йому було відкрито Святим Духом, що він не помре до тих пір, поки не побачить Спасителя. Симеон довго чекав виконання обіцянки Божої. За переказами, він жив близько 300 років.

Цього дня з натхнення Духа Святого він прийшов у храм. І коли Марія з Йосипом принесли Немовля Ісуса, Симеон зустрів Немовля, взяв Його на руки і, славлячи Бога, сказав:

“Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм із миром; бо побачили очі мої Спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, – світло на просвіту народів, і славу людей Твоїх Ізраїля “.

Богослови пояснюють цю зустріч Ісуса Христа із Симеоном як зустріч Старого і Нового Заповітів, зустріч даного єврейському народу Закону Божого і найвищого закону Божественної любові, який явив світові Господній Син. Богородиця і Йосиф дивувались словам Симеона.

“Ось, через Нього сперечатимуться в народі: одні врятуються, а інші загинуть. А Тобі меч душу прошиє самій “, – сказав старець Матері Божій, і що означали ці його слова, ми далі бачили з історії…

З Єрусалима празник поширився на увесь Схід, а пізніше, за Юстиніяна (527-565) Господнє Стрітення офіційно стає великим святом.

Сила Стрітенської води

У храмах цього дня святять воду, яка набуває особливих властивостей.

Стрітенською водою натирають хворе місце і вірять, що цілюща вода допоможе. А також п’ють, якщо щось болить усередині. “По вірі вашій та й буде вам” – пишеться у святих книжках, і хтозна, можливо, саме ця свята віра врятувала дуже багатьох вірян.

Стрітенська вода, кажуть, допомагає від “пристріту” – від хвороби, що її могло спричинити “погане” око, а також відганяє відьом, щоб “не виссали з корови молока”.

Нею кроплять й напувають худобу, щоб не хворіла, а також окроплюють її під час першого вигону на пасовисько.

Пасічники кроплять нею вулики кожної першої неділі по молодикові – відтак мед не виводитиметься.

Свячену стрітенську воду довго тримають у чистій посудині і бережуть як цілющий бальзам. А коли треба кудись у дорогу (так чумаки в давнину робили), кроплять нею людину, яка подорожуватиме, на перемогу, удачу і щасливе повернення.

Стрітенська свічка – вікно до Бога

Свічки, які освячені на Стрітення, називають “громичними” і вважають домашніми оберегами. Свічку запалювали відразу, коли приходили з церкви, – “щоб весняна повінь не пошкодила посівам і щоб мороз дерев не побив”. А упродовж року зберігали такі свічки на покуті.

Громична свічка, за повір’ям, має особливу силу, бо оберігають дім від природних стихій, страшних негод, а родину – від “злого ока” та хвороб (допомагає жінкам при пологах, сприятлива людям, які страждають на епілепсію тощо).

Коли гроза, у хатах запалювали громничну свічку як надійний оберіг.

Вважається, що цього дня від деяких робіт краще утриматися, як, утім, і на всі великі свята. Отож не слід робити:

  • Різні роботи, починаючи від господарювання в хаті – прибирати, шити, мити, плести тощо, – і закінчуючи великими роботами у дворі (рубати дрова, білити, різати, носити воду) і на городі (копати, корчувати тощо) на Стрітення не вітаються. Але якщо це робота на благо, робота як допомога, як порятунок -така робота допускалася.
  • Не потрібно топити лазню, щоб не рубати дров, носити води, бо це також робота, отож це логічно.
  • Не треба вирушати в якусь далеку подорож, вважається, що вона не матиме успіху. Одне з пояснень – мінлива погода в цей день, яка може посприяти якісь хворобі.
  • І не кладіть гроші цього дня на кухонний стіл: так, як з нього зникають смачні наїдки, так непомітно зникатимуть гроші, не затримуватимуться в господарстві.

Прикмети на Стрітення

Звичайно, погода, клімат дещо змінилися, і те, що збігалося раніше, не збіжиться з філігранною точністю. Однак народ виробив певний алгоритм спостережень у природі.

Свято зустрічі Зими з Літом чекали з нетерпінням, щоб дізнатися погоду на весну та літо, передбачити урожай, приплід, розвиток господарства.

Сприятливі прикмети цього дня:

  • На Стрітення є під стріхами бурульки, то цього року буде добрий урожай кукурудзи.
  • Зі стріх капає – бути затяжній весні, якщо тепло, а зі стріх не капає – весна буде рання, суха.
  • Вітер на Стрітення – до врожаю плодових дерев.
  • Стрітення тепле й сонячне – весна тепла.
  • На Стрітення холодно – вже скоро весна.
  • Якщо на деревах іній – вродять добре гречка і бульба.
  • Як на Громницю день ясний, то буде льон прекрасний.
  • Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай поля і роїння бджіл.
  • Як капає зі стріх, так капатиме й з вуликів.
  • Якщо в цей день не буде сонця, чекай суворих морозів.
  • Вітер – погана ознака.
  • Якщо Відлига – жди пізньої весни і бережи пашу та хліб, бо в поле виїдеш нескоро.
  • Якщо на Стрітення дорогу перемітає – весна буде пізньою і холодною.
  • Сніжить – весною буде дощик, тобто весна буде затяжною і дощовою.
  • На Стрітення з стріх капа, ще велика буде зима.
  • Відлига – на ранню й теплу весну, сніг – на дощову, тривалу, а коли хуга – весна буде пізня й холодна.
  • Якщо в цей день не видно сонечка – чекай суворих морозів.
  • На Громницю з дахів тече, то довгою буде зима.
  • Як сонце ясне на Громницю буде, то снігу випаде більше, ніж перед тим.
  • Капає зі стріх, то буде так капати з очей (ще повернуться морози).
  • На дахах довгі бурульки – стільки ще випаде снігу.
  • На Стрітення дорогу перемітає, то корм відлітає.
  • Якщо у цей день хуртовина дорогу перемете – весна буде пізня й холодна.

Прикмети Стрітення, як бачимо, можуть інколи навіть суперечити одна одній. Це значить, що за ними потрібно слідкувати упродовж усього дня: кожна година Стрітення для прикмет має значення.

Такий він, примхливий стрітенський день, і це не дивно: як-не-як, борються зима з літом, і в процесі цієї боротьби позиції можуть мінятися навіть частіше, ніж щогодини.

“…Та як би вона (зима) вже там не хвицалась, а як літо посміхнеться, то сонце засяє, вітер повіє і земля проснеться!” – каже Олекса Воропай у книзі “Звичаї нашого народу”.

Тому найкраща прикмета цього дня – що календарна весна уже менш ніж за два тижні.

Вайбер

Додати коментар


Погляд

Чи справдились слова Ярослава Федини «Ми вб’ємо осиковий кілок в ідеї комунізму» в Нововолинську
«Ми вб’ємо осиковий кілок в ідеї комунізму». Ці слова Ярослава Федини, одного із фундаторів Нововолинського Руху (НРУ) прозвучали 21-го січня 1990 року на засніженій літній ...

Новини

30 листопада, Понеділок
21:25
Митрополит Михаїл «засвітився» у норковій накидці
20:40
Житель Закарпаття заплатить 17 тисяч гривень штрафу за спробу підкупу правоохоронців у Старій Вижві
20:14
Коштів, які виділили на лікування та вакцинацію коронавірусу у 2021 році, не вистачить, – НСЗУ
19:48
Вночі горіла дерев’яна баня у Луцькому районі
19:15
Затвердили склад виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради
18:49
Нововолинському музею передали факсимільну копію Пересопницького Євангелія
18:20
Новий проєкт Вакарчука, сингли Вагоновожатих і Аlyona Аlyona: що нового в українській музиці за листопад
17:52
Охоронець у Кремлі наклав на себе руки
17:07
В Україні погодили дату повного локдауну – ЗМІ 1
16:50
Хотіли зняти «круте» відео: у Бердянську підлітки підпалили свого 12-річного друга
16:13
Хлопця з Любомля викрили на збуті наркотиків
15:42
У Старовижівському районі горів дизель-потяг «Ковель-Заболоття»
15:07
Нововолинськ простягає руку співпраці, довіри та партнерства Володимиру-Волинському, – Борис Карпус
14:42
ДП «Волиньвугілля» отримало більше 4 мільйонів на погашення боргів із зарплати 2
14:10
Горів магазин у Любомльському районі
13:50
Обрали заступників Володимир-Волинського міського голови, керуючу справами та старост громади
13:43
Ігор Гузь привітав голову Володимир-Волинської громади з початком нової епохи в житті міста та окреслив напрямки співпраці
13:10
Займались вирубкою деревини, зберігали зброю, причетні до грабежів: виявили осіб, які вчинили серію злочинів, зокрема й на Волині
12:57
Обрали нового секретаря Володимир-Волинської міської ради
12:39
Ми повинні об’єднатися, щоб розвивати місто та велику громаду, – мер Володимира-Волинського Ігор Пальонка
Усі новини

Погода у Нововолинську та Володимирі