«Навіть на відстані ми разом»: студенти Української академії лідерства, серед яких володимирчани, підготували танцювальне відео
Студенти Української академії лідерства підготували відео, в якому розповідають, що не зважаючи на ситуацію, що склалася, і вимушене дистанціювання, українці всеодно разом.
Відео БУГу надіслала одна з команди авторів, дівчина з Володимира-Волинського Катерина Гребеник.
Спосіб спілкуватися, навіть на відстані, студенти знайшли через танець.
“Танець — це емоції, почуття, а головне — дотик. Існує безліч стилів, безліч соло танцівників, але кожен з них торкається: глядачів, суддів, хореографів чи навіть дзеркало. Карантин відкрив ще один спосіб доторкнутись танцем — через екрани. Крізь них ми об’єдналися і не торкаючись доторкнулись”, – йдеться в дописі під відео на сторінці УАЛ і інстаграмі.
Відео підготували в рамках конкурсу, тому, як розповідає Катя, команда авторів вдячна за кожен лайк.
“Не шкодуйте для нас лайків, адже кожна ваша вподобайка – це наближення осередку УАЛ Львів до перемоги у танцювальному батлі”.
так студенти танцюють …- а інші молоді люди в окопах майже кожний день на сході гинуть . ОСЬ така наша українська внутрішня позиція і ситуація …
+++ а дехто тільки критикує і вважає за необхідне прокоментувати кожну новину та обов’язково згадати в цьому коментарі війну на сході. Наступного разу, як надумаєте залишити коментар, задайте собі питання чи він комусь буде цікавим крім вас і чи є доречним.
до кіги . ОБГРУНТОВАНА критика це основа демократичного суспільства … і кожний має право на окрему думку і Ви до речі також …
і ще до студентів , які танцюють.. НУ хочете танцювати і танцюйте собі на здоровя … АЛЕ чи варто виставляти це на загальний загал в період ” чуми ковіду ” і війни на сході … ЯКОСЬ ми чомусь не думаємо за тих людей – матерів , дружин , наречених хлопці яких лежать в землі і яК ЦІ ЛЮДИ сприймають таку показну веселість … і вони ( близькі тих хто загинув чи покалічений ) часом плачуть , коли йдуть повз наш парк , де на площадках лунають веселі пісні і думають і не можуть зрозуміти – чому так є … чому ми такі …