У Благодатному жителі голосували за приєднання до Нововолинська

Мешканці Благодатного хочуть об’єднатися із нововолинцями.

Майже одноголосним було рішення селищан на громадських слуханнях, що відбулися цими вихідними, – інформують журналісти СТН.

Утім, аби створити спроможну територіальну громаду із адміністративним центром у Нововолинську, не вистачає одного: такої ж позиції сіл Грибовиця та Лішня. Адже закон вимагає, аби населені пункти, що об’єднуються, мали спільні територіальні межі.

Висловити свою позицію стосовно об’єднання із Нововолинськом зібралося не надто багато мешканців Благодатного. Як і на усіх громадських слуханнях, слухачі та активні учасники дебатів приблизно ті ж: кілька місцевих депутатів та сотня пенсіонерів. Решта стільців у залі, на яких логічно мала б умоститися молодь, традиційно пустують. Селищний голова Олександр Топорівський зачитує лист міського голови Віктора Сапожнікова із пропозицією до селищан об’єднатися і оголошує свою точку на загал: як очільник селища, він за тандем із містом. Тим паче, що вже прийняті зміни до перспективного плану області й міфічне об’єднання із Литовижем селищу більше не загрожує, громада на добровільних засадах обере, з ким їй по дорозі.

Позицію керівників Нововолинська та депутатського корпусу висловлює заступник мера Олександр Громик: місто готове співпрацювати і запрошує до себе селищан. Проте, закон вимагає, аби населені пункти, що об’єднуються, мали спільні територіальні межі. Відтак, коло гравців розширюється. Грибовиця, Лішня та Грядівська сільрада мають також зголоситися приєднатися до міста, аби таку можливість мало й Благодатне. Якщо Грядівська рада за те, щоб іти до міста, то в решті сіл не мають позиції жодної: ні за, ні проти. Обидвоє голів Максимів та Степанець лише в позиції очікування: хто з потенційних компаньйонів запропонує більше.

Суперечка щодо об’єднання насправді видалася гарячою Попри те, що селищний голова нібито «за» полюбовні стосунки із містом, уникаючи тонкощів дипломатії перед громадою висловлює своє «фе». То не задоволений роботою комунальників, то нарікає на мізерне фінансування з бюджету Нововолинська. Коли ж йому намагаються заперечити – каже, розмова не по суті. І тільки коли Топорівському нагадують, що і будинок культури селища,  і амбулаторія, і школа, і дитячий садочок, і ремонт доріг – все це чи повністю, чи частково утримує міська казна на спілку із державною, голова Благодатного дещо знижує тон і ніяковіє. Оголошують голосування.

Люди ж цілком підтримують об’єднання із містом.