У Згоранах знаходиться унікальна старовинна пам’ятка Волині
У селі Згорани Любомльського району розташована визначна пам’ятка архітектури – Свято-Дмитрівська церква XVІI століття. Це другий найдавніший дерев’яний храм у Волинській області. До того ж, у ній збереглися унікальні книги з рукописами в них.
Церква названа в честь Святого Дмитрія Солонського, тому село Згорани 8-го листопада відзначає престольне свято. Отець Петро, уродженець села Нудиже, є настоятелем храму вже 17 років, – пише Кордон.
Храм збудований у 1674 році, за церковними відомостями, за кошти парафіян. Ця церква була до 1795-го року уніатською (греко-католицькою), а згодом стала православною.
Цікаво, що храм зберігся у первинному вигляді: бруси не різані, а тесані, що є особливістю такої споруди. Крім того, у ньому збереглись ікони та книги XVІI століття. У деяких книгах писар зробив навіть рукописи про те, як Наполеон спалював Москву (саме в той час відбувались ці події).
Так, справді, про стиль написання XVІI століття свідчить зображення однієї з ікон: образ Дмитрія Солонського – центральний, а по боках – весь його життєвий шлях, його страждання.
Варто зазначити, що святиня була постійно діючою, навіть під час війни. Був період, коли церкву на початку ХХ століття хотіли спалити та побудувати нову, більшу. Проте тодішній настоятель храму якомога довше відтягував цю справу, що й допомогло зберегти архітектурну пам’ятку.
За словами священнослужителя, храм гарно виглядає завдяки небайдужим прихожанам, які турбуються про нього. Тож Свято-Дмитрівський храм у селі Згорани – одна з історичних візиток Любомльського краю.
Автор написав (ла):”…святиня була постійно діючою, навіть під час війни”. Мене важко запідозрити у симпатіях до будь-яких окупантів землі Української, проте, із приходом німців у 1941 році: 1) Почали відкриватись закриті комуністами церкви; 2) Будувалися нові; 3) Друкувалися українські газети і журнали; 4) Відбулося повернення забраних у селян, під час колективізації землі, с\г реманенту, худоби, коней, споруд і будівель, іншого майна; 5) Ввівся 10% податок – т.зв. десятина, а не забирали все, як при “совєті”; 6) Проводилися демократичні вибори органів сільського самоуправління; 7) Із тюрем (хто вцілів) випускали “ворогів народу” – куркулів, націоналістів, інтелігенцію, патріотів України тощо; 8) Відкривалися школи із українською мовою навчання; 9)На ринках і магазинах ретельно стежили за цінами на продовольство – не дозволяли свавільно підвищувати їх; 10) Злодіїв, корупціонерів і чиновників за зловживання, після судового трибуналу – вішали і розстрілювали; 11) Інше; Із споминів моєї мами – Марії Сидорівни, родом із Вінничини.