<
Сергій Притула

Ніхто із нас не народжується патріотом

13:03 | 24.08.2026 / Погляд / / Коментарі відсутні

У свої 10 я десь по селу бив палицею кропиву і поняття не мав, чому дорослі вже кілька днів поспіль прикипіли до телевізора. 24 серпня 1991 року у них тільки й розмов про новину із Києва. А я, ще малий, не розумію, що таке Незалежність.

Мені – 20. Україні – 10. Вже встиг побувати на заробітках у Британії і повернутися до Тернополя. Працюю на радіо. В березні 2001 країну сколихує акція «Україна без Кучми». Мої друзі їдуть до столиці мітингувати, де їх спершу гамселять, тоді забирають у відділок, а в Академію приходить розпорядження на відрахування.

Це стає моментом, після якого я почав інакше трактувати свої відносини з державою. Приходить розуміння, що модель: «люди існують для країни» – це страшний совковий спадок. Я хочу жити в країні, яка існує для людей.

Коли у 2004 році починається Помаранчева революція, кажу батькам, що їду у Київ. Мама свариться, їй страшно і вона проти.

Тато все це послухав, зітхнув і приніс мені теплі зимові устілки, щоб не змерз в ноги на Майдані.

Мені – 30. Україні – 20. Янукович при владі. Вперше за кілька років на День Незалежності скасовують військовий парад. А тих, хто влаштовує імпровізовану ходу, розганяють «беркутівці». Люди для влади все більше стають нічим.

За кілька років розгони беркутівцями студентів призведуть до Революції Гідності. Долучаюся до протесту. З «вар’ятівських» гонорарів виділяємо кошти на транспорт для доправки протестувальників на Майдан, закупляємо захисну амуніцію для мітингарів, які протистоять силовикам.

Власне, волонтерство почалося ще з Майдану, а продовжилось під час АТО.

Мені – 40. Україні – 30. Менше року до великої війни. І вже рік як працює наш Фонд – соціальний, як ми тоді думали. На параді востаннє над Києвом пролітає «Мрія». За кілька місяців росіяни спалять її в Гостомелі. А Фонд стане одним з найбільших мілітарних фондів країни.

Мені – 45. Україні – 35. Ми стоїмо у найкривавішій війні з часів Другої світової. Ми платимо страшну ціну, але зараз, у 2026 році, здається, вже ні в кого немає запитань про те – що таке Незалежність. І що ми робимо для неї.

Ніхто з нас не народжується патріотом.

Жодна нація не стає сильною відразу.

Це шлях.

І я щасливий пройти цей шлях в Україні і разом з Україною.

Разом з вами усіма.

З Днем Незалежності!

Виборюємо і цінуємо!

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Юрій Юзич
11.11.2026
Разом із головою Пласту Ксенією Дремлюженко зустрілись із мером Луцька, головами обласної ради і обласної адміністрації Волинської області. Це був останній робочий день Ксені на цій посаді (якщо не рахувати двох наступних ...
Дмитро «Калинчук» Вовнянко
10.11.2026
На тлі скандалів що вирують в Україні, майже непомітною лишається робота ЗСУ. Хоча як раз зараз про успіхи української дронерії треба не те що говорити – криком кричати. Бо похвалитися справді є чим. По-перше, протягом ...
Мар'ян Кушнір
3.11.2026
Я сьогодні висвітлював події на Петропавлівській Борщагівці. І я вже вдруге приймаю гарячий душ, що відмитися. Ні, не від яєць, які жбурляли у всі сторони. Ні, не від газу, яким задули нацгвардійців й інших людей. А від ...
Валерій Мних
2.11.2026
Війна відклала на більш далекий план багато чого, зокрема поставила під питання і те, чи буле Волинь і надалі вугільним регіоном. Я багато років у команді народного депутата України Ігоря Гузя працював по шахтарських ...
Сергій Притула
29.10.2026
росіяни не перемагають на полі бою. Сили Оборони України стоять міцно і контратакують. При цьому у 26-му ми не просто втримали фронт, а й почали відвойовувати свої землі. Якщо неможливо зламати фронт, то що тоді роблять ...