<
Любов Вавдічик

Через свої дії, ми зустрінемо кінець у пустелі або в океані токсичних відходів

Цей запис опубліковано більш як рік тому
22:39 | 25.03.2019 / Погляд / / 1 коментар

Засмічуємо, отруюємо, забруднюємо…зливаємо токсичні відходи у воду і землю, руйнуємо озоновий шар, знищуємо природу, флору і фауну, вирубуємо ліси….Чого ми хочемо? Що прагнемо отримати у відповідь на свої дії, який результат?

Земля не витримає нас…

Сьогодні стала свідком свідомої руйнації живого… 
Законом заборонено. Та кому він потрібен, адже за ним нікого не покарають. Бо ніхто не буде шукати зловмисників і відкривати кримінальне провадження…

Цей тихий хутір осередок пермакультури. Це особливий мікроклімат. Це цілий всесвіт для людини, яка його творить. Від дрібної насінинки виростити дерево за усіма правилами, вкласти душу…

Але на завтра може прийти «свідома» людина, якій заважатиме суха трава і вона зробить підпал… А вогню перепон немає, він росте і шириться, і поглинає все на своєму шляху… Трава, рідкісні сорти, породисті дерева, найцінніші у світі горіхи…а там і будинки поруч…

Якщо людині не втямки, що вона робить, підпалюючи траву, то моя тут порада. Перед тим як візьмете до рук сірники і СТУКНІТЬСЯ об одвірок головою, можливо залишки ваших всохших мізків розсипляться на порох і ви більше нікому не завдасте шкоди…

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
один коментар
  1. Дякую, пані Любо. Відмінна публікація. І я за те. Не схаменемося – вимремо!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Сергій Притула
24.08.2026
У свої 10 я десь по селу бив палицею кропиву і поняття не мав, чому дорослі вже кілька днів поспіль прикипіли до телевізора. 24 серпня 1991 року у них тільки й розмов про новину із Києва. А я, ще малий, не розумію, що ...
Андрій Бокоч
20.08.2026
За моєю спиною - древній дерев'яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам'яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи. Пам'ятка ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...
Максим Залевський
13.08.2026
Зараз серпень, і знову постає нагальне питання: куди релокуватись, якщо взимку прильоти по тепломережах зроблять життя у великих містах дуже екстремальним. І знову зʼявляється ця ідея: треба їхати «на землю». У село. Там ...
Аліна Михайлова
12.08.2026
«Вони воюють, щоб ми могли жити». Ці 4 фото зроблені в один день. Сьогодні. Практично в один час. Київ та східний фронт. Третій день поспіль мені на стаб привозять згорівших бійців в страшних опіках. Термобаричні скиди - ...