Великі перспективи або великий блеф: чи повірять нововолинські гірники інвесторам “Falco Swiss Sailling AG”?

13-го грудня у Нововолинській міській раді відбулася зустріч місцевої влади, голів профспілок, директорів шахт, ДП “Волиньвугілля” з представниками ДП “Гіпрококс” та швейцарської компанії “Falco Swiss Sailling AG”, готової вкладати інвестиції у копальні.

Директор ДП «Гіпрококс», яке спеціалізується на розробках з удосконалення технологій проектування і виробництва коксохімічної продукції, Віктор Рудика у виступі відзначив, що енергонезалежність держави базується тільки запасах нафти, газу є в країні, але найперше на тому, які використовуються технології, щоб її забезпечити.

З його розповіді 5 років тому зібралися група спеціалістів з 35-ти інститутів і почали працювати над проектами з переробки твердого палива. Знайшовся потенційний швейцарський інвестор. Поки фахівці переконували владу, що не потрібно примушувати забирати вугілля, яке не використовується, а  слід розпочати виготовляти з нього продукти, компанія інвестора кілька разів міняла свою назву. Тепер же фірма не ліквідована, як написали місцеві ЗМІ, а на консервації, але якщо робота піде в правильне русло і налагодиться співпраця, вона… розконсервується. Компанія, до речі, зареєстрована аж в Нідерландах.

Інвестори врахували ситуацію яка склалася у нашому регіоні з видобутком вугілля. Спеціалісти вважають: на Волині є всі умови, щоб розглянути питання будівництва заводу з його переробки. Соціально-економічна ефективність проекту: будівництво комплексу на території Львівсько-Волинського басейну забезпечить збільшення виробництва моторного палива на півтора мільйона тонн, заміщення імпортного моторного палива на 22%, зменшення валютних витрат в країні на 1,19 млд доларів, збільшення надходжень до бюджетів всіх рівнів державних фондів соціального страхування на 6,8 млд (!!!) гривень, створення робочих місць 9,5 тисяч чоловік. Проект “зелений”, тому шкідливих викидів не буде. Через захоронення СО2 у свердловинах утворюватиметься нафта, а з шлаків вироблятимуть цемент і щебінь –  все дуже практично. Ведуться переговори щодо можливості несплати податків компанією, акцизного збору в державну казну, бо ж проект “зелений”.

Підприємство, що займає перше-друге місце в світі по розробках в сфері коксохімії і експортує 95-97% продукції готове переробляти вугілля нововолинської копальні №10 та долучити до співпраці інші шахти. За планом для переробки потрібно 4,5-4,8 млн тонн вугілля з басейну, якщо це буде одне підприємство на дві області. Якщо ж завод будуватиметься окремо на Волині, то нашим гірникам треба буде видобувати 2,4 млн тонн вугілля в рік, тобто половину від усієї кількості добутого твердого палива.

Цікаво, чи можливі такі розклади при максимальному видобутку 250 тисяч тонн в рік – стільки вугілля добувають на шахті №9, і це найкращі показники по наших шахтах. І де взяти запланованих 150 гектарів під завод у Нововолинську? Що будуть робити працівники вугільних підприємств до тих пір, поки побудується завод, а це, кажуть інвестори, плюс-мінус 3 роки? На ці питання відповіді немає. Міфічні завдання і обіцяні мільярди не переконують шахтарів в тому, що до нас йде технічна революція. А на десятій шахті взагалі не впустили гостей на територію – швейцарці “на живо” оцінювали копальню з-за огорожі.

Профспілки, як стає зрозуміло з ситуації, просто закривають очі на такі обставини і переходять на стратегію “дай за дай”. Вугільники надіються, що держава надасть гарантії китайській фірмі “SANY”, готовій фінансувати в технічне переоснащення, і з якою вже давно тривають переговори, тому ведуть себе відносно спокійно і не протестують.

Трохи про відмивання грошей. Довірена особа швейцарської фірми інвесторів Юрій Оршанський заявив, що ніяких мільярдів, як пише преса, ніхто не збирається красти, і взагалі, він “чихал” на такі публікації, хоч висловив здивування, звідки журналісти видобули Постанову Кабміну щодо проекту. Водночас він сказав, що при недостачі сировини її докуплятимуть в Польщі.

Журналісти “БУГу” спробували проаналізувати втілення подібних проектів на сході країни і натрапили на безліч цікавих матеріалів. Один з них про видобуток та переробку бурого вугілля у Барвінківському районі Харківської області. В 2012-му році там планували переселити ціле село через поклади твердого палива на його території. На сайті Харківської обладміністрації  (https://kharkivoda.gov.ua/ru/news/view/id/10704) 24-го січня цього ж року з’явилась новина про створення спільної українсько-німецької компанії, яка планує займатися видобутком бурого вугілля. Там же вказано, що 15-го грудня 2011-го року був підписаний Меморандум між Харківською обласною адміністрацією, Національною академією наук України і німецькою компанією “Шмідт”, яка в гарантійному листі повідомила, що готова фінансувати проект. Не пройшло й тижня, 31 січня Національне інформаційне агентство України, посилаючись на сайт адміністрації та розмову з заступником губернатора повідомило, що вугілля буде добуватися, але іншими партнерами. Меморандум, як не дивно, підписаний знову ж таки 15 грудня між Харківською обласною адміністрацією, Національною академією наук України та вже не німецькою, а швейцарською (!!!) фірмою “Hydrogen Power Ноlding”. Публікацію, до речі, видалено (https://kharkiv3.unian.net/ukr/detail/200097).

“Харківська облдержадміністрація, проектний інститут “Діпрококс”, Національна академія наук України та швейцарський інвестор “Hydrogen Power Ноlding” підписали меморандум, згідно з яким компанія зареєструвала в Барвінківському районі підприємство “Барвінок 3+” зі 100%-ми іноземнми інвестицієями. Обсяг іноземних інвестицій у проект на першому етапі складе 245 млн. євро. У Харківській області розвідані п’ять родовищ кам’яного вугілля, а також Новодмитрівське родовище бурого вугілля (Барвінківський р-н). Його запаси складають 390 млн.т сировини, що може забезпечити роботу шахт на 100 років. За якістю це вугілля близьке до німецького бурого вугілля”,- пише “Експрес онлайн” (від 06.03.2012р).

Питання для всіх: яким чином одним числом підписано два однакових договори з різними фірмами, де сума фінансового вкладу інвестора та сама?

Що ж пишуть про компанію, яка збирається інвестувати в наші шахти? Інформації не багато, набагато більше ЗМІ розповідають про довірену особу інвесторів пана Оршанського: https://zn.ua/POLITICS/hochesh_mira__pokupay_uran-30531.html, https://www.mediaport.ua/news/politicum/2272/, https://www.pravda.com.ua/rus/news/2002/11/29/4370622/ і так далі.

Велика проблема маленького міста: або зовсім нема інвесторів, або їх забагато. Як сказав видатний академік та популярний бізнесмен Юрій Оршанський на зустрічі у Нововолинську, золотою серединою між двома інвесторами може бути тільки кладовище. Аби тільки там не поховали вугільну галузь Волині…