Далекобійна зброя та скасування ПДЧ: перші рішення саміту НАТО щодо України

Під час першого дня саміту НАТО у Вільнюсі пролунало чимало заяв, які стосувалися України, її членства в Альянсі, а також війни проти російських окупантів.

У НАТО вирішили, що Україна отримає запрошення, “коли члени Альянсу дійдуть згоди, і будуть виконані умови”. Водночас ПДЧ для України таки скасують, пише ТСН.

Зеленський таки відвідав саміт у Вільнюсі

Президент України Володимир Зеленський таки прибув до Вільнюса. З ним – перша леді України Олена Зеленська та міністр оборони України Олексій Резніков. Сьогодні Зеленський не брав участі в роботі першого дня з’їзду, натомість був запрошений на вечерю, яку для лідерів НАТО організував лідер Литви Ґітанас Науседа.

Сюди, на саміт НАТО, Володимир Зеленський приїхав попри те, що попередній результат заключного комюніке Альянсу по Україні його розчарував. Про це президент України написав буквально дорогою до Вільнюса. Тоді стало відомо, що в заключному документі саміту обговорювалося лише запрошення, а не членство України, і до того ж без жодних часових рамок і конкретики.

За словами Зеленського, це схоже на те, що в Альянсі немає готовності ані запросити Україну, ані зробити її членом НАТО: “А значить, залишається можливість торгуватися членством України в НАТО в переговорах із Росією. А для Росії це означає мотивацію й надалі продовжувати свій терор. Невизначеність – це слабкість. І я відверто обговорю це на саміті”, – наголосив президент.

Дебати щодо фінального документу саміту

Суперечки про текст остаточної заяви точилися до самого початку саміту і навіть під час нього. Основними противниками швидкої інтеграції України до НАТО стали Сполучені Штати та Німеччина. Їхня головна пересторога – це уникнути прямої конфронтації НАТО з Росією. Також вони побоюються ядерних погроз рф.

До кінця першого дня саміту було незрозуміло, про що саме йтиметься в кінцевому документі. Його змінювали ледь не останньої миті. Однак лідери країн НАТО виявилися таки не готові офіційно дати Україні гарантії щодо членства.

Що вирішили на саміті НАТО стосовно України

Багаторічна програма допомоги

Члени Альянсу погодили пакет із трьох елементів, які наближають Україну до НАТО. Це включає нову багаторічну програму військової допомоги по $500 мільйонів на рік, яка сприятиме переходу українських Збройних сил від радянських стандартів до стандартів НАТО та допоможе відновити сектор безпеки й оборони України, покриваючи критичні потреби, як-от паливо, обладнання для розмінування і медикаменти.

Рада Україна-НАТО

Члени Альянсу також домовилися про створення нової Ради Україна-НАТО, яка стане розширеним форматом співпраці України з Альянсом. Перше засідання Ради відбудеться у Вільнюсі вже в середу, 12 липня, за участю президента Зеленського. Під час зустрічі учасники мають узгодити кроки щодо вступу України до Альянсу.

Також пройде спільна пресконференція українського президента та генсека НАТО Єнса Столтенберга. На завтра також заплановані двосторонні зустрічі з іншими лідерами. Так, уже підтверджена зустріч із президентом США Джо Байденом та федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцом.

Скасування ПДЧ для України

Члени Альянсу також підтвердили, що Україна стане членом НАТО, і домовилися скасувати вимогу щодо Плану дій щодо членства.

“Ми підтверджуємо взяте на саміті в Бухаресті 2008 року зобов’язання про те, що Україна стане членом НАТО, і сьогодні ми визнаємо, що шлях України до повної євроатлантичної інтеграції вийшов за рамки необхідності Плану дій щодо членства”, – йдеться в документі.

Зазначимо, План дій щодо членства (ПДЧ) – це програма НАТО для адаптації країн-кандидатів перед вступом. Її схвалили 1999 року, і відтоді через неї пройшли 11 країн Європи. Але торік Альянс запросив Фінляндію та Швецію до НАТО без ПДЧ – тому Україна теж наполягала, щоб обійти цю програму.

Допомога від Німеччини та Франції: далекобійні ракети Scalp/Storm Shadow

На саміті НАТО Німеччина анонсувала пакет військової допомоги Україні на 700 мільйонів євро. До нього увійдуть кілька установок Patriot, інші ПЗРК, додаткові танки Leopard-1, БМП Marder, 20 тисяч снарядів артилерії та снарядів для танків Leopard, а також техніка для розмінування.

“Сьогодні для НАТО важливо вирішити, як просуватися далі, спираючись на рішення по Україні, ухвалене в Бухаресті. Ми йдемо правильним шляхом. Німеччина та Сполучені Штати брали активну участь у дискусіях, щоб досягнути тут правильного рішення. А зараз нам важливо допомогти Україні боронити свій суверенітет і цілісність – також за допомогою зброї, яку мобілізують західні союзники”, – сказав канцлер Німеччини Олаф Шольц.

Своєю чергою Франція заявила, що надала Україні далекобійні ракети. Про це повідомив президент країни Еммануель Макрон. Він не зазначив, про які саме ракети йдеться, однак за інформацією ЗМІ, до України нібито прибуло 50 ракет Scalp/Storm Shadow. Таким чином, країни хочуть показати, що залишаються надійними постачальниками зброї Україні.

Чому Україна не отримала запрошення до НАТО

Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що ще ніколи з боку НАТО не було такого сильного меседжу щодо шляху та членства, який пролунав для України. Однак за його словами, кандидат на вступ повинен мати належне державне управління та сильні оборонні установи. І попри те, що Україна героїчно протистоїть Росії, треба дочекатися завершення війни, оскільки країни НАТО не готові воювати з РФ.

Столтенберг також пояснив, чому не було встановлено часових меж щодо вступу України.

“Якщо подивитися на інші країни-члени, вони дотримувались певних умов. Там не було часових рамок”, – сказав він.

Також генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що члени Альянсу ухвалили “найбільш комплексні оборонні плани з часів закінчення Холодної війни”. Нові регіональні плани, призначені для протидії двом головним загрозам Альянсу – Росії та тероризму – передбачають утримання 300 тисяч військовослужбовців у стані підвищеної готовності, зокрема значних військово-повітряних і військово-морських сил та засобів.

Члени Альянсу також ухвалили новий План дій з оборонного виробництва, спрямований на прискорення спільних закупівель, посилення виробничих потужностей і підвищення оперативної сумісності членів Альянсу.

Задля задоволення своїх оборонних потреб члени Альянсу взяли на себе зобов’язання інвестувати в оборону щонайменше 2% свого валового внутрішнього продукту (ВВП). Європейські члени Альянсу та Канада зафіксували збільшення своїх оборонних бюджетів на 8,3 відсотка в реальному вимірі 2023 року, що є найбільшим зростанням за останні десятиріччя. Одинадцять членів Альянсу досягли або перевищили цей показник цього року, і очікується, що 2024 року ця кількість суттєво зросте.

Члени Альянсу також обговорили виклики, які Китай кидає євроатлантичній безпеці й цінностям. “Китай не є нашим супротивником, і ми повинні продовжувати взаємодіяти”, – сказав генеральний секретар НАТО, підкресливши, що “зростальна напористість Пекіна впливає на нашу безпеку” та “кидає виклик міжнародному порядку, заснованому на правилах”.

Відомо також, що в середу члени Альянсу зустрінуться ще й з лідерами Австралії, Японії, Нової Зеландії та Південної Кореї, а також Європейського Союзу.