Якщо не можу воювати, буду підтримувати економічний фронт, – підприємиця з Нововолинська розповіла про роботу під час війни

Власниця магазину одягу та взуття «Persona» Вікторія Базилевич з Нововолинська розповіла про ведення бізнесу під час війни та чому зараз так важливо працювати.

Війна поставила на паузу життя багатьох українців. Хтось тимчасово залишив своє місце роботи, припинилося надання багатьох послуг й зникнув попит на них. Після місяця війни чимало підприємців все ж відновили роботу. Приступити до праці закликав і прем’єр-міністр.

“Звертаюся до бізнесу. І до тих, хто працює, і хто в ці дні евакуювався до інших регіонів. До вас прохання, якщо немає небезпеки, збирайте своїх працівників та відновлюйте виробництво. Ваша допомога сьогодні, як ніколи потрібна державі”, – зазначив Денис Шмигаль.  

Вікторія займається підприємницькою діяльністю з 2011 року, змінювались тільки напрямки. Останні всім років – це продаж жіночого одягу, взуття та білизни.

До коронавірусу та карантину три її магазини працювали у Нововолинську. Однак поступово довелося оптимізувати роботу і залишити тільки один магазин «Persona» в центрі Нововолинська, який добре знають багато місцевих. Асортимент – жіноче шкіряне взуття і сумки, одяг та білизна. Виробники – Туреччина, Польща та Україна.

БУГ вирішив поспілкуватися з підприємицею та дізнатися, яка ситуація у непродовольчому бізнесі, що буде з цінами та як працювати під час війни.

— Вікторія, ви 11 років у бізнесі, яке воно сьогоднішнє функціонування бізнесу під час війни?

—  Наразі це можна назвати окремим видом волонтерства. Адже наразі прибуток залишається не пріоритетним питанням. Відновили роботу заради економіки країни.

Перший тиждень після початку вторгнення не працювали, відкривали магазин «по дзвінку» постійних клієнтів, до яких приїхали родичі, які тікаючи від війни не мали навіть білизни. Після звернення Уряду зрозуміли, що потрібно працювати, аби мати змогу платити працівникам зарплату.

Розуміємо, що зараз західна Україна – це економіка країни. І навіть такий маленький бізнес, як ми, допоможе зберегти робочі місця, забезпечити фінансову підтримку ЗСУ та економіки в цілому.

— Два попередніх роки були важкими для малого бізнесу через коронавірус, а зараз війна. Як виживати підприємцям в таких умовах?

— У період коронавірусу в людей був шок. Всі думали, що завжди буде таке безтурботне життя. Мало хто піклувався про завтрашній день, як наймані працівники, так і підприємці. Карантин, все зачинено, коштів на руках немає, все в товарі, а рахунки, зарплату, оренду оплачувати потрібно. Тоді до такого ніхто не був готовий. В цей період нам, на жаль, довелося закрити два магазини, зменшилась кількість робочих міст, товарообіг.

За ці два роки люди адаптувалися, прийшло розуміння, що потрібно думати про майбутнє, можна на чомусь зекономити, не все купити. Війна, у людей знову шок, але немає відчаю, є розуміння, що є продукти, закрутки, город, вразі чого можна щось посадити. Ну але це звісно про відносно безпечні райони України.

— Ви продаєте жіночий одяг та взуття, чи є зараз взагалі клієнти та попит на ці товари?

— Так, є клієнти, 80% – це переселенці. Люди, які виїхали з Києва та області, Харкова. Настрій у більшості з них пригнічений, всі хочуть додому, повернутися до нормального життя. І певною мірою покупки для них – це розрада. У них немає тут роботи, друзів і навіть похід по магазинах, спілкування додає людям трохи радості. Дехто приходить поговорити, як до психолога, діляться своїми переживаннями. Люди не знають чи вціліли їхні рідні, чи залишилися у них домівки. Ми всіх стараємось вислухати та підтримати.

— Мешканці Нововолинська у соцмережах скаржились, що переселенці хамовито та зневажливо себе поводять. Ви спілкуєтесь з великою кількістю людей, чи дійсно це правда?

— Я таких не зустрічала. Всі дуже чемні та культурні. Намагаються розмовляти українською. Відмічають, що в Нововолинську привітні та чуйні мешканці, які безкорисно допомагають. Навіть коли ми робимо знижку на товар, вони безмежно вдячні. Звісно, як і у нас, так і в будь-якому іншому місті, є різні люди, але стригти всіх під один гребінець не потрібно. Давайте будемо толерантні один до одного.

— Президент Володимир Зеленський анонсував податкову реформу в Україні, яка повинна значно зменшити податкове навантаження. Як це вплине на ваш бізнес?

— Для малого бізнесу, 1 і 2 група ФОПів – сплата єдиного податку стане добровільною. Ми працюємо, тому, звісно, будемо платити, як і податки за працівників, комуналку та інше.

Економіка – це не тільки платити податки, також важливо продовжувати створювати оборот коштів, не тримати їх «під подушкою», а як і раніше оплачувати та замовляти товари/послуги. Наприклад, сходивши на манікюр, ви даєте змогу заробити людині кошти, які вона далі витратить. Якщо не працює і не витрачає гроші хтось один, то ще 10 людей не отримують дохід. Тому зараз, як ніколи, важливо працювати.

У кожного на війні є свій фронт, я не буду воювати, а тут я можу підтримувати економіку і працювати. Також допомогли сім’ям переселенців знайти в місті житло, речі побуту, передаємо волонтерам продукти та перераховуємо кошти на ЗСУ. Це ті речі, які може робити українець, щоб бути корисним.

— Ви взагалі отримуєте новий товар, чи працюють фабрики, що буде з цінами?

— Половина товару у нас була з-закордону. Це Польща, Туреччина. Товар замовлений ще пів року тому, але є проблеми з логістикою. Туреччина їхала морем, але порти перекриті окупантами, тож отримати нічого не можемо. З Польщею також поки не відомо, яка буде ситуація.

Українські виробники частково працюють. Замовлення на літню колекцію робиться взимку, тому виробники наперед знали та отримали необхідні закордонні комплектуючі, тканини та інше і виготовили потрібну кількість товару. Але знову ж, відправити з Харкова чи Одеси відшите взуття немає кому. Працівники виїхали з України. Краща ситуація з фабриками, що на заході України.

Щодо ціни, то все буде дорожчати. Навіть Український виробник пов’язаний з валютою. Сировину, тканини та підошву вони отримують з-закордону. Зараз ми продаємо за тим курсом, за яким придбали, та й націнка у нас завжди була мінімальна. І робимо постійно знижки, особливо переселенцям. Тому зараз про заробіток не йде мова, працюємо, як я кажу, аби не сидіти вдома та підтримати економіку, робочі місця та надати можливість людям отримати послугу.

— Які у вас бізнес-плани на майбутнє, що надалі будете робити, як працювати?

— З планів тільки одне: перемога. Дамо тим окупантам добрих стусанів і повернемось до мирного життя. А поки працюємо і ще раз працюємо, не втрачаємо віру та робимо все, аби наблизити нашу спільну перемогу.