Жодного разу не зателефонували: очільники Іваничівської громади ігнорують місцевого депутата, який майже два роки воює з окупантами
Депутат Іваничівської селищної ради Петро Лобаєвський вже майже два роки захищає країну на передовій. Однак за весь цей час ніхто з місцевої влади не поцікавився його долею чи хоча б потребами. А їх було чимало, як і у всіх військових.
Коли почалася повномасштабна війна з росією житель села Мишів Іваничівської громади Петро Лобаєвський не став ховатись за депутатським мандатом, а одним з перших став на захист рідної країни. І ось вже майже два роки воює. Зокрема, і в “гарячих” точках бойових дій.
У нього, як і в будь-якого іншого військового, чимало потреб. Йому разом з побратимами необхідне було і спецобладнання, і військові спецзасоби, теплі речі, засоби побуту й гігієни. Все це доставляли волонтери. Однак ніхто з місцевої влади не поцікавився ні його долею, ні справами. Жодного разу до нього не зателефонував ніхто з селищної ради: ні голова громади, ні її заступники й не запитали, чи йому потрібна якась допомога. Хоча Лобаєвський досі є депутатом селищної ради.
Про байдужість влади Іваничівської громади до життя свого депутата-військового розповів воїн 14-ої бригади, колишній очільник Іваничівської райради, а нині депутат Володимирської райради Віктор Вілентко на своїй сторінці у фейсбуці.
Він зазначив, що зустрів Петра Лобаєвського біля Куп’янська, де зараз воює чимало волинян, зокрема й з Володимирського району. Під час розмови вияснилось, що за весь час перебування на фронті, жоден з представників керівництва громади не поцікавився ним та навіть жодного разу ніхто не зателефонував.
Вілентко обурився, що очільниця громади Лідія Томашевська і її команда створюють для громади міфічну картину стабільності і піаряться на похоронах загиблих земляків. Однак нічого не роблять для того, щоб допомогти місцевим військовим виконувати бойові завдання і зберегти свої життя.
“Це особисто мене турбує та гнітить. Я не дивуюсь очільниці громади, кровній регіоналці, проте цілий штат дармоїдів апарату, котрі напевно повністю втратили сором та самоконтроль… Бісить те, що діючий окупаційний режим в особі Томашевської і Ко свідомо піаряться лиш на похоронах загиблих земляків.
Дуже шкода, що та горстка “дуполизів” влади створюють для громади міфічну картину стабільності… Я не дивуюсь, що таке ставлення до пересічного громадянина в громаді, коли не спроможні поцікавитись власним депутатом ради і від чийого імені також приймалися певні рішення. Ось така правдонька. А ми тут надіємося на якусь допомогу від влади. Просто ганьба. Вибачте за емоції”, – наголосив Віктор Вілентко.
До слова, понад півтора року захищали рідну країну від окупантів на передовій і ще два депутати селищної ради – Роман Чипинюк та Сергій Лойко. Журналісти БУГу вирішили поцікавитися: можливо хоча б до них телефонував хтось з керівників громади під час їхнього перебування на військовій службі і якось їм допомагав.
Виявилось, що Роману Чипинюку також ніхто з місцевої влади не телефонував і тим паче не допомагав йому. Однак дзвонив очільник сусідньої Павлівської громади Андрій Сапожник і пропонував свою допомогу. Як каже Роман, відразу видно, хто людина в великої літери, а хто – ні. А ось до Лойка Томашевська двічі телефонувала і запитувала чи йому щось потрібно. Однак він відмовився від її допомоги.
Від чого залежить така вибіркова турбота до військових – незрозуміло. Можливо, від вірності Томашевській. Однак і Сергій Лойко, яким вона цікавилась, теж наразі в опозиції до її діяльності. І неодноразово після повернення з війни висловлював й відстоював свої думки, навіть якщо вони й суперечили поглядам очільниці громади. Хоча до війни, він поводився спокійніше. Й напевно Томашевська намагалася перетягти його на свою сторону, або ж налагодити співпрацю. Але, ймовірно, побувавши в гарячих точках бойових дій, Лойко захотів позитивних змін в рідній громаді. Тому гарних взаємин у них так і не вийшло.
Байдужість до Романа Чипинюка, ймовірно, стосується образи Лідії Томашевської за те, що він хотів позбавити її надбавки до зарплати, які вона отримує за високі досягнення у своїй роботі. Нагадаємо, Роман Чипинюк наприкінці грудня 2022 року виніс на сесію депутатське звернення про зняття премії з селищної голови. Однак депутатам не вистачило сміливості його підтримати. Подейкують, побоялись гніву Томашевської.
Однак, з чим пов’язане ігнорування Петра Лобаєвського, який здебільшого поводився на сесіях тихо і з Томашевською майже не сварився, – не зрозуміло. Єдина ймовірна причина, що він входить до партії “Свобода”, яка перебуває в опозиції до нинішньої влади.
Однак, як би там не було, і Петро Лобаєвський, і Сергій Лойко, і Роман Чипинюк, будучи депутатами, не побоялись взяти до рук зброю і сміливо стали на захист Батьківщини. Й однаково ризикували своїми життями і здоров’ям. Й кожному з них була потрібна допомога й підтримка. Але Томашевська чомусь вирішила проігнорувати своїх опозиціонерів. Навіть тут очільниця громади власні амбіції й образи поставила вище за повагу і вдячність до депутатів-військових, які, воюючи з окупантами, захищають кожного з нас і її зокрема.
Читайте також:
