Пробувши два тижні у відпустці з фронту, хочу висловити повну зневагу, презирство та ганьбу владі Іванич

Уже пройшло майже два тижні від того часу, як скінчилась моя коротенька та перша за рік відпустка. Приємні зустрічі з друзями та ріднею подарували незабутні спогади. Однак були й розчарування.

Усі, хто їздив у такі поїздки, знають, як важко повертатись на фронт. Проте, як кажуть, а коли не ми, тоді хто?

Хочу сказати слідуюче: мав на меті, будучи в Іваничах, зайти до місцевої ради та сказати все те, на що заслуговують усі ті, котрі зобов’язані працювати не лише на власну кишеню, а в першу чергу для людей. Вперше побачив та відчув весь цинізм з їхньої сторони по відношенню до себе особисто та напевно не до мене одного.

На наше офіційне звернення, як військових, голова громади Лідія Томашевська не спромоглася не тільки спробувати допомогти, а навіть надати якусь відповідь, і це напевно нова практика роботи.

Те, що на допомогу ЗСУ в проєкті бюджету на 2024 рік не заклали ні копійки, то цьому немає чому дивуватись. Як політична … та палка прихильниця ригів вона не може стати, та і не хоче, на бік боротьби за Свободу України.

Пристосуванство є запорукою виживання для Томашевської та її оточення і це є факт.

Хочу звернутись до тих “недодепутатів”, які й досі підтримують такий стан речей в громаді, і попросити приїхати до нас на оглядини, а особливо до наших земляків, сказати та пояснити таку вашу позицію.

Мене багато хто запитує: а що там твої Іваничі? Так ось моя власна оцінка: повна зневага, призирство та ганьба такій владі. Ви не шановні втратили не тільки совість, а в першу чергу страх та відчуття реальності. Продовження буде.

З повагою до волонтерів та простих краян “Весна”!

Джерелом для публікації став пост на фейсбук-сторінці воїна 14-ої бригади, колишнього очільника Іваничівської райради, а нині депутата Володимирської райради Віктора Вілентка