<

Інші розділи

Голова Іваничівської громади переклала вину за відмову в допомозі військовому 14 бригади на підлеглих

Цей запис опубліковано більш як рік тому
19:21 | 11.11.2023 / Іваничі, Новини / , , , , , /
Перегляди
2245
/ коментарів 10

На черговій сесії Іваничівської селищної ради 9-го листопада депутати порушили тему ігнорування запитів і звернень військових керівництвом громади. Лідія Томашевська всю вину переклала на підлеглих. Мовляв, вона тоді була на лікарняному.

Нагадаємо, воїн 14-ої бригади, колишній очільник Іваничівської райради, а нині депутат Володимирської райради Віктор Вілентко вперше за 9 років свого перебування на передовій звернувся за допомогою в селищну раду. У своєму зверненні він попросив придбати надважливе спецобладнання. Потреба була нагальною. Від цього залежало життя його побратимів. Однак замість того, щоб допомогти, керівництво Іваничівської громади почало шукати будь-які, навіть дріб’язкові причини для відмови й тягнути час, який і так був “на вагу золота”. В результаті влада Іванич вкотре проігнорувала потреби військових на передовій й «зажала» кошти.

На сесії, обурений байдужістю Томашевської і її заступників депутат Сергій Лойко прямо поцікавився, чому виникла така ситуація. І чому військовому відмовили в допомозі. Він повідомив, що на прохання Вілентка надіслав в селищну раду депутатське звернення з проханням виділити кошти з місцевого бюджету і придбати необхідний військовим пристрій. Однак його довго «водили за ніс» й спеціально тягнули час, давши відповідь, у якій відмовили в допомозі, аж через 20 днів. І це при тому, що важливою була кожна година і від цього залежало життя військових.

До слова, Сергій Лойко і сам захищав Україну від окупантів. Воював депутат майже рік, а потім повернувся до вчителювання в ліцеї №1. Тож про проблеми й суворі воєнні будні знає з власного досвіду.

“Відповідь дали аж через 10 днів. Але ж можна було відповісти наступного дня. І ми б тоді думали, що робити далі й шукали інші шляхи для допомоги. Ви розумієте, кожна година і кожен день для них дуже важливі. На кону їхні життя. А ви спеціально тягнули час. Як так можна?”, – обурився депутат.

Він нагадав, що на початку повномасштабного вторгнення росії в нашу країну депутати прийняли звернення й спеціальну програму, в яких обіцяли допомагати військовим і всіляко підтримувати зусилля та дії Президента, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів та ЗСУ, спрямовані на захист держави від агресора. Однак, мовляв, наразі видно, що прийняті звернення і програми – звичайна пуста формальність, яка нічого не означає. Адже дані обіцянки не виконуються.

“Ми обіцяли допомагати і підтримувати військових. То ми так підтримуємо? Відмовляючи військовим в допомозі? Воно одне з одним, на мою думку, не сходиться. З одного боку ми обіцяємо, що будемо підтримувати, приймаємо відповідне звернення і програму про матеріально-технічне забезпечення. Але, коли до нас звертаються за допомогою, то відмовляємо.

Я розумію, що виділяти кошти просто так не можна. Але, якби це питання негайно винесли на сесію і проголосували, то думаю, відповідальність ми несли б колегіально, усі депутати, а не лише селищна голова. І ніхто нам би не дорікнув, що ми виділили кошти на захист рідної країни. Кому повернеться язик дорікати? Звичайно, треба оформити нормально, щоб ми знали куди точно воно пішло і що дійсно буде використане за призначенням”, – наголосив Сергій Лойко.

Він зазначив, що зараз допомога ЗСУ наразі має бути першочерговим завданням. Депутат зауважив, що не розуміє, чому, маючи перевиконання бюджету майже 10 мільйонів, не можна було виділити 250 тисяч гривень на придбання обладнання, про яке просив Віктор Вілентко.

Лойко попросив керівників селищної ради дати детальну інформацію про те, що конкретно, коли і скільки саме коштів було виділено в 2022 році безпосередньо на ЗСУ. Бо він, мовляв, шукав, але нічого не знайшов. Ще одна пропозиція депутата, адресована місцевій владі, – в бюджеті громади на 2024 рік обов’язково передбачити кошти для допомоги нашим бійцям на передовій.

“Дайте мені детальну інформацію, бо я шукав, але ніде не знайшов. На що конкретно, коли і скільки коштів було виділено в 2022 році на ЗСУ? Конкретні кошти. Не на ДФТГ, не на військкомат, не на територіальну оборону, а саме на Збройні Сили України. Яка сума була виділена для цього? І ще. Готуйте окремим рядком в бюджеті громади на 2024 рік, щоб ми обов’язково передбачили кошти для допомоги нашим бійцям на передовій. Щоб у нас хоч трішки була чиста совість перед людьми, які віддають свої життя”, – зазначив депутат.

Підтримав Лойка ще один депутат Руслан Мартинюк. Він наголосив, що також не розуміє, чому селищна рада відмовляє в допомозі військовим.

“Чому Лойко має ходити, “клянчити” і просити? Чому ми, депутати, не можемо виділити ці кошти? Він же не для себе просить, а для військових. На військкомат і на поліцію можемо виділити кошти, а напряму військовим на передову дати 250 тисяч, які вперше за два роки щось попросили, не можемо. Чому так?”, – запитав Мартинюк, звертаючись до депутатів та голови громади Лідії Томашевської.

Очільниця громади у своє виправдання зазначила, що тоді, коли Вілентко прислав своє звернення, вона була на лікарняному. А її заступникам, мовляв, ніхто не забороняв зібрати сесію. А чому вони не захотіли цього робити і чекали її виходу на роботу, не знає. А, коли вийшла з лікарняного, то шукала законні шляхи для виділення і спрямування коштів. Наприклад, опитувала голів інших громад, як допомагають військовим вони. Однак, зрозуміла, що Закон не дозволяє напряму виділяти кошти чи щось купувати напряму військовій частині. Саме, тому, мовляв, і відмовила.

Однак депутати Руслан Мартинюк і Роман Чипинюк зауважили, що інші громади шукають якість можливості, віднаходять “шпарини” і таки допомагають ЗСУ. І, до того ж, за їхніми словами, окрім Закону ще є совість.

Зауважимо, що на цій сесії також стало відомо, що селищна рада відмовила в допомозі не лише Вілентку, а й іншим військовим. Адже проєкт рішення про виділення 50 тисяч гривень для формування нової військової частини спочатку винесли на розгляд бюджетної комісії, однак в порядок денний сесії не внесли. Виявилось, його заветувала юристка селищної ради Людмила Іванчук. Ймовірно, за вказівкою голови громади Лідії Томашевської. Подейкують, саме за таку “послушність” юристка й отримала майже 16 тисяч гривень премії. У результаті замість того, щоб віднайти ці кошти в місцевому бюджеті, їх зібрали з працівників селищної ради та лікарні.

До речі, підсилювач зв’язку, який був необхідний бійцям, допоміг придбати місцевий волонтер Ігор Маковський.

Читайте також:

За два роки війни влада в Іваничах не передала військовим на передову жодної техніки, екіпіровки чи спецобладнання




коментарів: 10
    • До речі, підсилювач зв’язку, який був необхідний бійцям, вже придбав місцевий волонтер Ігор Маковський.
      ЗА СВІЙ РАХУНОК????????? ЦІКАВО ЗВУЧИТЬ!!!

  1. Скільки ви ще будете з цією, як вбачається, колаборанткою, будете панькатися іваничівці?

  2. чого ви на ту бабу так вз’їлися? Через той совітський танк де вона втратила цноту? :)))

  3. Такий собі міні-путін в Іваничах. Для ЗМІ одне, а реально робить свою роботу, розвалює селище під нуль, стирає з лиця землі по-своєму, як може. Як казав Шевченко, москаля кругом жени. В цьому випадку – москальку.
    P.S. А ніхто не задумувався, чому вона саме військовим допомагати не хоче?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

22 Листопада, П’ятниця
21 Листопада, Четвер