Іваничівська політична пісочниця

Від спеки, яка останнім часом заставляє скручуватись в трубочку навіть листя кукурудзи і робить в’ялими і неактивними свійських тварин, ніде не можна сховатись. Навіть у воді жарко, бо вона прогрілась за ці дні і стала немов окріп. Але є в нас місця, де гаряче не від природного аномального тепла, а від політичних страстей. В-И-Б-О-Р-И!. Ось основна причина активності  депутатів. Вірніше, більшості депутатів. І, якби ж то це було щире бажання зробити кращою нашу щедру Іваничівську землю. Це – бажання пропіаритись, «засвітитись» перед місцевими виборами.

Якщо піар не йде на шкоду громаді – він має право на існування ( в розумних межах). Але коли він заважає приймати необхідні рішення, як це було на сесії Іваничівської районної ради – це, як сказав би Коба (цікаво, чи багато читачів зрозуміють про кого річ) «врєдительство».

Суть така: сесія, яка мала вирішити багато важливих питань перетворилась на погану виставу пересувного аматорського театру. А виступи – на фальшиві репліки самодіяльних акторів. А ще більше це нагадувало забавки дітей в пісочниці. Дітей, які знають, що за ними спостерігають старші(партійні боси). Дітей, які «бавляться в політику», притому часто невміло і не для блага місцевої громади. В-И-Б-О-Р-И… А керують партійні боси, а висувають партії. От і треба в цій пісочниці районного рівня показати, як хвацько ти можеш забрати машинку (фінансові спрямування) в колег. Як гарно ти вмієш насварити редактора. І, головне, як ти відданий Майдану. На який з’їздив на селфі на пару днів. Зате кричати можна голосно- «Я був там!». Були часи, прикривались «Небесною Сотнею». Це взагалі ЗЛОЧИН, як і пробував пояснити виступаючим Отець, який є депутатом.

Коротше, за першим разом діти (депутати) розбіглись з пісочниці, навіть не позабиравши своїх іграшок. Зміни до бюджету були не прийняті, бо принципову позицію (читай «позу») міняти дехто не захотів. За другим разом сесія продовжилась з дещо меншими криками. Але недовго тривала ця ідилія. В-И-Б-О-Р-И!

Зверху вимагають- «дайош піар!». І депутати «дають». До хрипу, до взаємних образ, до хватання «за барки». Прізвищ поки що немає. Але народ повинен знати своїх героїв в обличчя, чи хоча б поіменно. Тому в наступних публікаціях, а ще краще в обговореннях вони з’являться. Щоб ми знали кого обирати вкотре, а кого може краще залишити на лаві запасних. Але ближче до виборів буде цікавіше. Там і машинки в пісочниці появляться дорожчі і «старші» команду дадуть «ФАС».

Ще не один політичний лоб буде мати гулю в цій деколи цивілізовано-спокійній, а деколи шумно-дурнуватій політичній пісочниці.

ДАЛІ БУДЕ…