Школа №1 у Нововолинську: погляд з тилу
Воно й нічого б. Та реалії життя – жорстока річ.
Як не прикидайся заслуженим «господарником» перед омріяною 5-ю каденцією, як не крути, здмухуючи із сивих вусів клапті мила, та не виголошуй солоденьких промов ламаною російською перед камерами і мікрофонами своїх і підконтрольних ЗМІ, проте, то тут, то там все ж вилазять результати справжнього свого страшенно недбалого і запущеного 18-річного «господарювання». Раніше потрібно було думати. Головою, а не гаманцем.
Школа № 1, (тепер колегіум) колишня російська, яку закінчував міський голова Віктор Сапожніков, у самісінькому серці міста. Перед школою – новітній пам’ятник прикордонникам НКВД СССР під замаскованою нейтральною назвою: «2-й Володимир-Волинський Укріпрайон». Солдати якого першими вступили у бій із німецькими загарбниками, самі перед тим окупувавши Волинь. Комуністи, на свої свята зі щемом душевним і крокодилячою росою на очах, завжди покладають туди вінки барв колорадських. Раніше, водили дітей зі школи. Вочевидь, готуючи собі заміну перед відходом у вічність…
Фасад школи – такий собі, посередній. Зате задній фасад, скажу я вам!.. Це потрібно бачити власними очима. У наступний приїзд у місто голови ВОДА В.Гунчика ми звернемо його увагу на гадючі тили будівель у центрі Нововолинська. Цікаво: при облаштуванні фронтального фасаду школи кошторис робіт передбачував ремонт і задньої його частини?
Школа № 1, як відомо, була побудована у милі серцю теперішніх керівних чиновників міськради, сталінські часи. І, схоже, відтоді там не робили ані найменшого ремонту заднього фасаду. Облуплені рами немитих вікон, очевидно, демонтованих ще у 1917 році минулого сторіччя, після капремонту, і привезених зі Смольного палацу в Петрограді. Крізь які споглядав на свою імперію нинішній «мешканець» мавзолею на Красній площі. Напівзруйнований димар вентиляції, звідки на голови дітей летять уламки цегли. Крізь тиньк (штукатурку – рос.) проглядає кладка. Слухові вікна через які, очевидно, ще в громадянську війну стріляв із «максима» у білогвардійську «контру» хвацький кавалерист, червоний комбриг революції Чапаєв, без шибок і рам. І так далі.
А за обдертими вікнами і стінами – дитячі класні кімнати, кабінети директора і завуча. Учительські приміщення і шкільні лабораторії.
Я вам так скажу: який задній фасад славної своїми навчальними успіхами та вихованням дітей, без сумніву, цієї передової школи міста – такий і стан світогляду першої особи нововолинського органу місцевого самоврядування. Павутиння, цвіль і занедбаність. Хоча, ця освітня установа, можна сказати – його «альма матер», як-не-як. Що прочинила двері в життя. До слідуючого репортажу, панове.
26.07.2015 року
Анатоль Бідзюра, голова ГО Україна + Польща». Нововолинськ
Знову ти почав дуркувати, хлопче?
А ти як думав, дядя?
Дуже вірно і влучно все сказано в статті. А я чомусь впевнений в тому, якби, не дай Бог, в нас розпочалося щось на шкалт Донбасу, то “сапог” був би другим Захарченком. Гени то донецькі… .
Хороший об’єкт для відкатів…Фасад, як і тил типово совковий…
Суперська школа , все є !!!! Ремонту потребує , ! Дуже любив ДПЮ , там тир є знизу!!! Учителя всі були на вищому рівні….В універі таких не було. Стара будівля , потребує щомісячних вкладів….
Дякую меру і міській раді, що не стоять осторонь проблем нашої школи. Що постійно підтримують та допомагають. Проблем є багато , але влада над ними працює і вирішує, постійно дослухаючись до потреб школи .