Нововолинську потрібні кардинальні зміни або Як зробити процес приєднання Грибовиці до міста комфортним у світлі виборів 2020
Приєднання до міста має свої переваги та недоліки, тож хотілося б зробити його максимально комфортним для мешканців Грибовиці.
Так як територіальні громади було сформовано і у Грибовиці вже немає вибору щодо того куди приєднатись, виходимо з існуючих реалій.
Серед недоліків можна виділити:
- втрата ідентифікації села, завершення його історії як окремої одиниці, а також потенційно, – це втрата місцевої школи та дитячого садка та зобов’язання возити дітей на навчання до міста;
- втрата власного бюджету та, швидше за все, можливості впливати на його розподілення та інші, не менш важливі речі;
- побоювання, що староста села з тими повноваженнями, що визначені для нього законом та в світлі діяльності існуючої влади у Нововолинську, може стати представником міського голови в селі, а не представником громади села у міськвиконкомі.
Серед переваг:
- доступ до міської інфраструктури та розвиток інфраструктури села, наприклад, можливість відновлення та розширення транспортного сполучення (наразі з цим існує проблема, щоб дістатись до віддалених від іваничівського шосе, вулиць, доводиться йти пішки кілька кілометрів);
- збільшення цін на землю та житло та привабливість проживання в селі для міських жителів;
- підвищення рівня безпеки (освітлення, патрулювання, пожежні, швидка допомога);
- інвестиційна привабливість;
- потенційно більша кількість робочих місць, що підвищить рівень заробітної плати;
- повноваження розпорядження земельними ресурсами за межами населених пунктів;
- надання мешканцям села/селища доступу до повного переліку адміністративних послуг, які надаються у міській раді та багато інших.
На жаль, ці переваги не є такими однозначними, майже в кожній існують приховані ризики при ситуації, якщо влада у Нововолинську лишиться незмінною, так як у існуючої системи, здається, є завдання: використати максимально – вкласти у розвиток мінімально.
Наразі і місто знаходиться в не надто гарному стані за різними параметрами. Тут питання і до інвестиційної привабливості, і інфраструктури, і реалізації ініціатив, і взаємодії, і власне самого діалогу влади та громади…
Чи об’єднання з таким містом не нашкодить селу? Є сумніви.
Ще кілька роздумів з приводу підводних каменів переваг приєднання. До прикладу, інвестиційна привабливість – це чудово, але сусідство з сміттєпереробним чи комбікормовим заводом, (у яких з’явиться значно більше шансів побудувати свої потужності на території села) не вельми радує місцевих мешканців.
Екологічна ситуація в Нововолинську є катастрофічною. А в Грибовиці на даний момент люди дихають вільно (окрім випадків коли сильний вітер все ж доносить аромати міста до нас).
Питання втрати школи та дитсадка також турбує, не всі матимуть можливість возити дітей, особливо дошкільнят, до міста. Звісно, можуть пустити шкільний автобус, але багатьом було би комфортніше, аби дитина вчилась поряд, та й вчителі свої є – і вони непогані.
Розподіл бюджету при визначених старостинських функціях теж знаходиться поза впливом громади села, а ми знаємо, як наразі розподіляється бюджет… Тут є реальний острах, що замість ремонту дороги чи розвитку місцевого клубу кошти будуть виділятись не зовсім туди, куди би хотіла громада. Наприклад, на премії працівникам виконкому за особливі інформаційно-просвітницькі заслуги, піар та інше.
Хочеться максимально комфортно співіснувати в новостворених територіальних громадах, але чи можливо це наразі? Є сумніви.
Напевно, насамперед, місту потрібні кардинальні зміни, а сільські мешканці будуть тільки раді допомогти у побудові нової, комфортної, вигідної усім взаємодії.
Висновок: не готовий Нововолинськ приєднатись до Грибовиці. Поки що.
Не намазано Вам, селяни, медом в Нововолинську! Ох, не намазано, а тільки підсоложено, щоби вас надурити. Якщо зміниться міський голова – тоді можна буде про щось говорити.