<
Марина Єлева

Нововолинську потрібні кардинальні зміни або Як зробити процес приєднання Грибовиці до міста комфортним у світлі виборів 2020

Цей запис опубліковано більш як рік тому
16:10 | 30.07.2020 / Погляд / коментарі 2

Приєднання до міста має свої переваги та недоліки, тож хотілося б зробити його максимально комфортним для мешканців Грибовиці.

Так як територіальні громади було сформовано і у Грибовиці вже немає вибору щодо того куди приєднатись, виходимо з існуючих реалій.

Серед недоліків можна виділити:

  • втрата ідентифікації села, завершення його історії як окремої одиниці, а також потенційно, – це втрата місцевої школи та дитячого садка та зобов’язання возити дітей на навчання до міста;
  • втрата власного бюджету та, швидше за все, можливості впливати на його розподілення та інші, не менш важливі речі;
  • побоювання, що староста села з тими повноваженнями, що визначені для нього законом та в світлі діяльності існуючої влади у Нововолинську, може стати представником міського голови в селі, а не представником громади села у міськвиконкомі.

Серед переваг:

  • доступ до міської інфраструктури та розвиток інфраструктури села, наприклад, можливість відновлення та розширення транспортного сполучення (наразі з цим існує проблема, щоб дістатись до віддалених від іваничівського шосе, вулиць, доводиться йти пішки кілька кілометрів);
  • збільшення цін на землю та житло та привабливість проживання в селі для міських жителів;
  • підвищення рівня безпеки (освітлення, патрулювання, пожежні, швидка допомога);
  • інвестиційна привабливість;
  • потенційно більша кількість робочих місць, що підвищить рівень заробітної плати;
  • повноваження розпорядження земельними ресурсами за межами населених пунктів;
  • надання мешканцям села/селища доступу до повного переліку адміністративних послуг, які надаються у міській раді та багато інших.

На жаль, ці переваги не є такими однозначними, майже в кожній існують приховані ризики при ситуації, якщо влада у Нововолинську лишиться незмінною, так як у існуючої системи, здається, є завдання: використати максимально – вкласти у розвиток мінімально.

Наразі і місто знаходиться в не надто гарному стані за різними параметрами. Тут питання і до інвестиційної привабливості, і інфраструктури, і реалізації ініціатив, і взаємодії, і власне самого діалогу влади та громади…

Чи об’єднання з таким містом не нашкодить селу? Є сумніви.

Ще кілька роздумів з приводу підводних каменів переваг приєднання. До прикладу, інвестиційна привабливість – це чудово, але сусідство з сміттєпереробним чи комбікормовим заводом, (у яких з’явиться значно більше шансів побудувати свої потужності на території села) не вельми радує місцевих мешканців.

Екологічна ситуація в Нововолинську є катастрофічною. А в Грибовиці на даний момент люди дихають вільно (окрім випадків коли сильний вітер все ж доносить аромати міста до нас).

Питання втрати школи та дитсадка також турбує, не всі матимуть можливість возити дітей, особливо дошкільнят, до міста. Звісно, можуть пустити шкільний автобус, але багатьом було би комфортніше, аби дитина вчилась поряд, та й вчителі свої є – і вони непогані.

Розподіл бюджету при визначених старостинських функціях теж знаходиться поза впливом громади села, а ми знаємо, як наразі розподіляється бюджет… Тут є реальний острах, що замість ремонту дороги чи розвитку місцевого клубу кошти будуть виділятись не зовсім туди, куди би хотіла громада. Наприклад, на премії працівникам виконкому за особливі інформаційно-просвітницькі заслуги, піар та інше.

Хочеться максимально комфортно співіснувати в новостворених територіальних громадах, але чи можливо це наразі? Є сумніви.

Напевно, насамперед, місту потрібні кардинальні зміни, а сільські мешканці будуть тільки раді допомогти у побудові нової, комфортної, вигідної усім взаємодії.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»
коментарів: 2
  1. Не намазано Вам, селяни, медом в Нововолинську! Ох, не намазано, а тільки підсоложено, щоби вас надурити. Якщо зміниться міський голова – тоді можна буде про щось говорити.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Василь Слапчук
14.07.2026
Неділя. Православні волиняни відстояли службу Божу і повернулися додому. Притичина в тому, що майже половина цих набожних волиняків принципово (вперто/тупо) вірять і поклоняються лише російському богові. Станом на початок ...
Роман Маленков
13.07.2026
Верх цинізму! Отак буде із кожним! Чи саме це хотів сказати Навроцький, влаштувавши виступ на українських могилах в селі Радруж? Він спеціально приїхав до села, яке колись було українським на 90%, і яке поляки ПОВНІСТЮ ...
Митрополи́т Епіфаній 
6.07.2026
Завершилася ще одна страшна ніч в Україні з майже 1600 ночей, що минули після початку повномасштабної російської агресії проти нашої держави. Це довше, ніж тривалість Першої світової війни. Особливо коли не забувати, що ...
Наталя Делієва
3.07.2026
Сьогодні в супермаркеті в Одесі спостерігала біля кас дуже цікаву розмову. Касирка: - Ця каса обслуговує тільки за готівку. Жінка з візочком продуктів: - Я не понімаю, что ви говорітє. Скажитє на русском. Касирка: - Я не ...
Володимир Демчук
2.07.2026
Сьогодні ми спостерігаємо за новим розвитком подій навколо українсько-польського протистояння. Біло-червоні називають цей час «Волинська різня», хоча кров лилась по обидва береги Бугу... Я розповім, як торкнулись ті ...