<
Олександр Гром

Родичі загиблих досі збирають підписи під петиціями про присвоєння звання Героя їхнім рідним, але це так не працює

Цей запис опубліковано більш як рік тому
17:42 | 2.10.2024 / Погляд / Коментарі відсутні

Глянув Укази Президента України. Тепло на душі від того, що ми маємо живих Героїв України і більше воїнів, яких нагородили державними нагородами за їх життя, а не посмертно.

І разом з тим в соцмережах досі родичі загиблих воїнів збирають підписи під петиціями щодо присвоєння Героя України їх загиблим синам, чоловікам, батькам, братам.

Неодноразово вже доводилося людям пояснювати, чому я не буду поширювати їх петиції. Тому що це так не працює. Не присвоюються ані військові звання, ані державні нагороди за проханням родичів чи друзів. Для цього є командири, які мають повноваження і відповідну інформацію про своїх підлеглих.

Втрата рідної людини — це важке горе, яке не компенсується жодними грошима чи званнями. Заради памʼяті треба спрямувати зусилля для підтримки родин тих, хто в строю, для підтримки поранених, для підтримки тих, хто опинився у такому ж становищі, як і ви. Гуртуйтеся, допомагайте живим.

Матеріалом для публікації став пост Олександра Грома у фейсбуці.

* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Денис Петрук
3.09.2026
Люди веселяться не замість війни. Вони веселяться посеред війни. Є люди яких під час війни страшенно бентежить, що хтось сміється. Не КАБ їх бентежить. Не «шахед». А чужий сирник, блядь Сидить людина на літній терасі. П’є ...
Сергій Притула
24.08.2026
У свої 10 я десь по селу бив палицею кропиву і поняття не мав, чому дорослі вже кілька днів поспіль прикипіли до телевізора. 24 серпня 1991 року у них тільки й розмов про новину із Києва. А я, ще малий, не розумію, що ...
Андрій Бокоч
20.08.2026
За моєю спиною - древній дерев'яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам'яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи. Пам'ятка ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...
Максим Залевський
13.08.2026
Зараз серпень, і знову постає нагальне питання: куди релокуватись, якщо взимку прильоти по тепломережах зроблять життя у великих містах дуже екстремальним. І знову зʼявляється ця ідея: треба їхати «на землю». У село. Там ...