«Переможемо не завдяки, а всупереч»: Україна проти росії та тих, хто їй допомагає

На нас напала росія. Не просто воює – здійснює терор проти мирного населення, винищує українців, як етнос. Коротше – здійснює воєнні злочини на очах у всього світу.

Давайте подивимось, хто їй в цьому допомагав чи допомагає.

Поїхали.

Білорусь. Надання території та повітряного простору для сухопутного вторгнення. Надання своєї військової інфраструктури (аеродроми, полігони), ремонт російської техніки, передача запасів боєприпасів і бронетехніки зі складів зберігання, а також організація спільного навчання військових формувань.

Іран. Масове постачання ударних БПЛА (серії Shahed-131/136, розвідувальних дронів Mohajer), а згодом передача технологій і документації для налагодження їх ліцензійного серійного виробництва в рф (зокрема на заводі в Єлабузі, Татарстан). Постачання балістичних ракет малої дальності (зокрема Fath-360), артилерійських снарядів, стрілецьких боєприпасів і компонентів через Каспійське море та повітряні маршрути.

КНДР. Масштабне постачання конвенційних боєприпасів (мільйони артилерійських снарядів калібрів 122 мм і 152 мм, міни) та балістичних ракет малої дальності (зокрема типу KN-23 / KN-24). Направлення військових спеціалістів, технічного персоналу, а також підрозділів регулярної армії для участі в бойових діях або інженерного забезпечення.

Китай. Системний експорт мікроелектроніки, оптичних систем, напівпровідників, навігаційного обладнання, верстатів із числовим програмним керуванням (ЧПК) та хімічних компонентів (нітроцелюлоза), необхідних для виробництва вибухівки. Масштабна закупівля російських енергоносіїв (нафта, газ, вугілля), надання фінансової інфраструктури (юаневі розрахунки, платіжні механізми), що суттєво компенсувало втрату західних ринків.

ОАЕ. Фінансові розрахунки, функціонування компаній-прокладок для торгівлі російською нафтою («тіньовий флот») і постачання електроніки.

Туреччина. Транзит товарів подвійного призначення через місцеві торговельні фірми, обслуговування торговельних потоків (попри політичну підтримку територіальної цілісності України).

Казахстан, Киргизстан, Вірменія, Узбекистан. Сплеск транзитного імпорту промислового обладнання, автомобільних деталей і побутової електроніки, чіпи з якої використовуються у військовій техніці.

Гонконг (спецрайон КНР). Один із головних глобальних центрів реєстрації підставних фірм для закупівлі процесорів, контролерів і FPGA-матриць західних брендів.

Індія. Не постачає зброю та не підтримує війну риторично, проте стала ключовим покупцем російської сирої нафти за дисконтними цінами, що забезпечило прямий приплив ліквідності до бюджету рф.

Сирія, Венесуела, Нікарагуа, Куба: Послідовна дипломатична підтримка в ООН (голосування проти резолюцій, що засуджують агресію), вербування громадян окремих із цих країн (зокрема Куби) до лав російських збройних сил через приватні контракти або схеми заробітчанства.

Крім того – західний світ досі веде бізнес всередині країни-агресора.

США: Тютюнова промисловість, харчопром, нафтосервіс, FMCG (Philip Morris International, PepsiCo, Mars, Mondelez, Procter & Gamble, SLB (Schlumberger)). Орієнтовна річна виручка – $40 – 46 млрд

Німеччина: Оптова торгівля, будматеріали, техніка, агрохімія/фарма (Metro AG, Knauf, Claas, Bayer, B. Braun). Орієнтовна річна виручка – $23 – 25 млрд

Франція: Ритейл, харчові продукти, косметика/гігієна (Auchan (Ашан), Bonduelle, Lactalis, Clarins, Yves Rocher). Орієнтовна річна виручка – $15 – 18 млрд.

Австрія: Банківський сектор, будівництво, деревообробка (Raiffeisen Bank International (RBI), Kronospan, Agrana). Орієнтовна річна виручка – $4 – 6 млрд.

А ще Італія, Швейцарія, Японія, Угорщина і навіть Велика Британія заробляють на росії.

І ось вже нині на бік нашого ворога майже публічно став недоумкуватий, але невимовно закоханий в російського піструна президент Сполучених Штатів Америки вкупі зі своєю брехливо-ницою адміністрацією.

Чим не світова війна? Україна проти росії та тих, хто її боїться, або намагається висмоктати з путінського пісюна ще декілька лямів.

І я просто невимовно хочу дожити до нашої перемоги (саме так – я досі впевнений в нашій остаточній та безсумнівній перемозі) просто лише заради того, щоб подивитись на єбальники ось цих всіх “світових лідорів”. В цій війні переможуть Збройні Сили України за підтримки українського народу. Жоден керівник жодної країни світу не матиме права на цю перемогу. Жоден.

Так, ми виживаємо за рахунок Європи. Це правда і за це ми обов’язково подякуємо. Виживаємо, але не перемагаємо.

Переможемо ми не завдяки, а всупереч.

Всупереч зрадливим заокеанським “друзям”.

Всупереч вітчизняним злодіям, брехунам та мародерам вкупі із “стовідсотково своїм” генеральним прокурорам.

Всупереч безграмотним ідіотам, яким чухається “порулити”.

Всупереч політиканам та політичним аферистам, готовим продати власну країну за ефемерні гауляйтерські марення.

Всупереч недоумкуватим “простим людям”, які вимагають вже завтра “прєкратіть вайну”.

Всупереч тому жаху, який несеться на мирні міста та села.

Бо в України є Збройні Сили.

Зрозумійти єдину істину – вся ця пиздота зважає виключно на силу нашого власного кулака. Все решта для них – порожня балаканина, яку вони не сприймають від слова “зовсім”.

І поки ми зможемо робити їм реально боляче, настільки боляче, щоб відпало бажання сюди лізти, та поки в ЗСУ буде кому і чим воювати – от саме до цього дня і буде існувати Україна. Ні годиною довше.

Вбийте це собі в мозок. І не слухайте жодних клоунів.

Воюйте. Або підтримуйте тих, хто воює. Це єдиний рецепт збереження країни.

Фотка стара, 25 червня 2023 року, Мала Токмачка.

Обов’язково туди катну після перемоги.

Матеріалом для публікації став пост Юрія Поліщука у фейсбуці.