Закон про мову: як голосували та що він змінює

25 квітня Верховна Рада ухвалила законопроект №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Так, за проект закону №5670-д у другому читанні та в цілому проголосували 278 народних депутатів, – інформує Громадське.

Перед голосування нардепам продемонстрували фільм, де до них звернулися письменники, поети, громадські активісти, вчені, актори, церковні діячі, які розповіли про важливість ухвалення закону про функціонування української мови.

Також до зали парламенту прийшов Філарет, який перед цим у фільмі заявив, що церква наполягає на ухваленні закону про мову. Крім того у залі був присутній третій президент Віктор Ющенко.

Після ухвалення закону депутати аплодували стоячи, вигукували “Слава Україні”, а потім заспівали гімн.

Закон набирає чинності через 2 місяці з дня його опублікування за винятком низки статей.

Як голосували

“За” закон проголосувало 278 народних обранців, “проти” – 38.

Отже з парламентарів “проти” проголосували:

Позафракційні: Бойко Ю.А., Мураєв Є.В., Льовочкін С.В., Іоффе Ю.Я., Дунаєв С.В.

Від групи “Партія “Відродження” “проти” проголосували: Гуляєв В.О., Кіссе А.І.

Фракція Політичної партії “Опозиційний блок”:

Що змінить закон

Згідно із законопроектом, єдиною державною мовою в Україні є українська, а «спроби запровадження в Україні офіційної багатомовності» всупереч Конституції України й встановленій конституційній процедурі «провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу і спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу».

Проект передбачає, що українською мовою має володіти кожен громадянин України, а також усі претенденти на українське громадянство. Водночас дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

Українською мовою мають розмовляти усі високопосадовці та керівники силових структур. Також українська обов’язкова для депутатів усіх рівнів, суддів, адвокатів, керівників вишів, медпрацівників тощо.

Відповідно до проекту закону, українською мовою мають проводитись усі засідання, зустрічі тощо у владних органах та установах – як центральних, так і регіональних.

Українську мають використовувати також у сфері обслуговування, у підписах та маркуванні товарів і послуг. Комп’ютерні програми повинні будуть мати інтерфейс державною мовою та/або англійською або мовами країн Євросоюзу. Сайти за замовчуванням спочатку повинні будуть завантажуватися українською, але можуть мати також інші версії. Пресу можна буде видавати у кількох мовних версіях, одна з яких має бути українською.

Передбачене й створення посади Уповноваженого з захисту української мови, який регулюватиме впровадження цього закону.

Документ також передбачає введення адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері застосування державної мови. Крім того, законопроектом передбачена кримінальна відповідальність «за публічне приниження і зневагу до державної мови». Вона буде аналогічною тій, яка передбачена за публічну наругу над державним прапором, гербом та гімном — штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 3 років.

Мітинг під Верховною радою

Перед голосуванням біля Ради люди влаштували акцію й вимагали ухвалення закону.

Як повідомляє Української правда, люди на площі під Верховною Радою зустріли прийнятий закон про державну мову оплесками і скандуванням “Слава Україні – Героям Слава”. Націоналісти запалили фаєри. Акцію закінчили виконанням пісні “Смерека”.

У першому читанні парламент ухвалив цей законопроект ще 4 жовтня 2018 року. Відтоді його доопрацював комітет з питань культури й духовності.  

Законопроект №5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної» покликаний унормувати законодавство України про мову після того, як Конституційний суд скасував ухвалений у 2012 році так званий закон «Колесніченка-Ківалова». Він передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%. Низка обласних та місцевих рад визнали російську мову регіональною. Окрім того, регіональною у західних областях було визнано угорську мову, молдовську та румунську.