Короткометражні фільми, які дивляться на одному диханні
Мабуть, немає більш складного жанру, ніж короткий метр. Адже на те, щоб розповісти історію гідним чином і заманити глядача, творцям дається куди менше екранного часу і, відповідно, менше можливостей.
Кращі приклади короткометражних фільмів, які виглядають на одному диханні і залишають сильні враження надовго.
“Людина-посмішка”
Це розповідь про людину, чиї лицьові м’язи залишилися частково паралізованими після ДТП. Чи легко жити з вічною посмішкою на обличчі? Автор пропонує замислитися над тим, як це: посміхатися, коли сумуєш, посміхатися, коли злишся, посміхатися, коли більше всього на світі хочеться плакати.
“Знаки”
Життя самого звичайного співробітника великої компанії нудна і передбачувана: кожен день підйом в один і той же час, сніданок, поїздка на автобусі до місця роботи. Одного разу він помічає миловидну дівчину у вікні будівлі навпроти і починає крадькома підглядати за нею. З часом дівчина помічає, що за нею стежать, і пише на аркуші А4: «Не підглядай».
“Правда”
Вони зустрічалися і розлучалися, гуляли, ходили в кіно, слухали музику, танцювали, вона читала йому свої ролі, він говорив з нею французькою, німецькою, російською, вона кричала від пристрасті, вони сварилися, вона кричала від злості, вони мирилися, знову гуляли, ходили в кіно, слухали музику, танцювали … І так – до безкінечності. Такий ось замкнуте коло. Коло любові.
“Настроювач”
Після провалу на конкурсі Бернштайна молодий піаніст Андріан стає настроювачем піаніно. От тільки не звичайним настроювачем, а сліпим. Тижні тренувань, спеціальні лінзи, тростина – і він сліпий. Здавалося б, навіщо здоровій людині навмисно прикидатися сліпим? Кажуть, що коли людина чогось позбавлений, у нього загострюються інші почуття, він стає більш чутливим. Легко викликаючи довіру, Адріан не має нестачі в клієнтах – всі хочуть сліпого налагоджувальника.
“Зараз або ніколи”
Головний герой на ім’я Річі являють собою жалюгідне видовище. Але коли він вирішується звести рахунки з життям, у ній з’являється новий сенс. Вечір у компанії життєрадісною племінниці Софії, щиро бажає трохи краще дізнатися свого дядька, показує йому світлий, цікавий світ, який значно відрізняється від того, де він існує.
“Конверт”
У 17-хвилинній стрічці розповідається про досить цікавий, але при цьому малоосвітлених істориками хобі Євгена Петрова, співавтора Іллі Ільфа. Виявляється, він любив писати листи неіснуючим людям на неіснуючі адреси, але в реальні країни. І хто ж знав, що коли-небудь відповідь все-таки прийде.
“Подарунок”
Міс Андерсон, яку зіграла чудова Ума Турман, працює в магазині упаковки подарунків. Одного разу вона знайомиться з містером Гриммом – ілюзіоністом, який допомагає їй побачити справжнє чаклунство навколо.
Цирк “Метелик”
У розпал Великої Депресії, шоумен і власник власного невеликого цирку, гастролює зі своєю трупою по зруйнованій американської провінції, радуючи і піднімаючи настрій простих людей в це не простий час. Під час своєї подорожі, він відвідує ярмарковий балаган, де виявляє людину без кінцівок, якого там експлуатують в якості живого експоната шоу-виродків.
“Країна іграшок”
Дія цього короткометражного фільму відбувається взимку 1942 року в невеликому німецькому містечку. Маленький Генріх Майснер дружить з Давидом Зільберштейн, хлопчиком з єврейської сім’ї, якого чекає концтабір. Мати Генріха, щоб уберегти сина від травми, намагається переконати його, що Давид і його сім’я відправляються в подорож в далеку Країну іграшок.
“Одна сота секунди”
У фільмі розповідається про військове фотографа, який стикається з професійною дилемою. Коли в об’єктиві фотоапарата виявляється людина, яка піддається смертельній небезпеці, потрібно вирішити – рятувати життя незнайомця чи продовжувати робити унікальні знімки. «Фільм не про якусь конкретну війну. Він про природу війни в принципі і про роботу фотографа »
