<
Павло Медина

Короткометражні фільми, які дивляться на одному диханні

Цей запис опубліковано більш як рік тому
16:42 | 2.04.2018 / Погляд / Коментарі відсутні

Мабуть, немає більш складного жанру, ніж короткий метр. Адже на те, щоб розповісти історію гідним чином і заманити глядача, творцям дається куди менше екранного часу і, відповідно, менше можливостей.

Кращі приклади короткометражних фільмів, які виглядають на одному диханні і залишають сильні враження надовго.

“Людина-посмішка”

TheSmileMan_poster

Це розповідь про людину, чиї лицьові м’язи залишилися частково паралізованими після ДТП. Чи легко жити з вічною посмішкою на обличчі? Автор пропонує замислитися над тим, як це: посміхатися, коли сумуєш, посміхатися, коли злишся, посміхатися, коли більше всього на світі хочеться плакати.

“Країна іграшок”

424372

Дія цього короткометражного фільму відбувається взимку 1942 року в невеликому німецькому містечку. Маленький Генріх Майснер дружить з Давидом Зільберштейн, хлопчиком з єврейської сім’ї, якого чекає концтабір. Мати Генріха, щоб уберегти сина від травми, намагається переконати його, що Давид і його сім’я відправляються в подорож в далеку Країну іграшок.

https://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=7EXmVQxtOyw

“Одна сота секунди”

175b4946116eab58b48c4cff8fc14dca

У фільмі розповідається про військове фотографа, який стикається з професійною дилемою. Коли в об’єктиві фотоапарата виявляється людина, яка піддається смертельній небезпеці, потрібно вирішити – рятувати життя незнайомця чи продовжувати робити унікальні знімки. «Фільм не про якусь конкретну війну. Він про природу війни в принципі і про роботу фотографа »

https://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=Qi5vISKZBUk
* Редакція не впливає на зміст в розділі Погляд і не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють на сторінках видання «БУГ»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Денис Петрук
3.09.2026
Люди веселяться не замість війни. Вони веселяться посеред війни. Є люди яких під час війни страшенно бентежить, що хтось сміється. Не КАБ їх бентежить. Не «шахед». А чужий сирник, блядь Сидить людина на літній терасі. П’є ...
Сергій Притула
24.08.2026
У свої 10 я десь по селу бив палицею кропиву і поняття не мав, чому дорослі вже кілька днів поспіль прикипіли до телевізора. 24 серпня 1991 року у них тільки й розмов про новину із Києва. А я, ще малий, не розумію, що ...
Андрій Бокоч
20.08.2026
За моєю спиною - древній дерев'яний храм XVIII століття, церква Різдва Пресвятої Богородиці, що у місті Камінь-Каширський. Зведена ще у 1723 році, дерево на кам'яному фундаменті. Діяла навіть у радянські часи. Пам'ятка ...
Вікторія Климчук-Длугач
18.08.2026
Коли нам у морзі віддали татові речі з війни, я якось нічого не очікувала. Найгірше вже трапилось, ми з мамою опізнали тіло, печатка-підпис, отримайте-розпишіться. Решта — не має значення. І ось нам видають чорний пакет, ...
Максим Залевський
13.08.2026
Зараз серпень, і знову постає нагальне питання: куди релокуватись, якщо взимку прильоти по тепломережах зроблять життя у великих містах дуже екстремальним. І знову зʼявляється ця ідея: треба їхати «на землю». У село. Там ...